Інституційні засади формування системи судово-експертної діяльності в Україні

Abstract

У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми в сфері реформування публічного управління організаційної системи судових експертиз в Україні в умовах воєнного стану та європейської інтеграції, розроблено науково-прикладні підходи, що забезпечують практичне використання отриманих результатів. Під час розгляду проаналізовано інституційні засади судово-експертної діяльності та підняті наявні проблеми, які існують у цьому напрямку. Зазначено, що в Україні на даний час сформована нова сфера професійної діяльності, а саме діяльність судових експертів. Даний факт підтверджується наявною нормативно-правовою базою, розвитком сфери знань про аналітичне забезпечення та розвитком експертних установ як державної, так і комунальної, і приватної форм власності. Враховуючи сучасні національні процеси із здійсненням судової реформи, де в межах права на справедливий суд розглядається гарантія у створенні інституту незалежних судових експертиз, треба відмітити формування окремого напрямку державної політики, що передбачає реформування інституційної системи судово-експертної діяльності. На даний час у Верховній Раді України знаходяться ряд законопроектів, які передбачають комплексну реформу системи судових та правоохоронних органів, тому важливо в законодавчій площині врахувати зміни, які відбуваються у роботі судових експертів та забезпечити розвиток судово-експертної діяльності. Інституційна сфера судових експертиз, в розрізі здійснення публічного управління, має цілковито відповідати міжнародним стандартам і здійснюватися в рамках задекларованої судової реформи. Адже висновки судового експерта є окремим процесуальним джерелом доказів і лягають в основу державного обвинувачення, здійснення захисту адвокатом у судовому процесі, прийнятті рішення суду, проведення відшкодування завданих збитків, також можуть використовуватися міжнародними правозахисними організаціями та слугувати джерелом доказів у міжнародних судових установах. На жаль законодавче та організаційне забезпечення інституту національної судової експертизи не завжди повною мірою дозволяє використати всі потенційні можливості застосування даного засобу доказування, особливо, це стосується із використанням науково-технічних досягнень. До питань публічного управління, які потребують державного регулювання, відповідно до нових потреб, можна віднести наступні це: гармонізація законодавства України у сфері судово-експертної діяльності до норм Європейського Союзу; удосконалення механізмів захисту прав суб’єктів експертизи; перегляд порядку використання результатів, адаптація національних стандартів обліку та ведення баз даних експертиз; удосконалення інституційної системи управління тощо.