Abstract:
Стаття присвячена дослідженню особливостей використання персональних даних під час впровадження концепції електронної держави. Актуальність вивчення цього питання полягає в тому, що відносини з приводу обробки та захисту персональних даних на міжнародному та національних рівнях, сьогодні сформовані в окремий публічний інститут міжнародної та національної політики. Настає епоха цифрових технологій, тому політичні та адміністративні напрями державотворення передбачають зміну нормативної бази, перегляд взаємодії владних структур, формування нових освітніх програм та оновлення і розширення парадигм суспільства. З’ясовано, що формування цифрової демократії у сучасних умовах зумовлює функціонування правових механізмів із адміністрування та захисту персональних даних, як обов’язкового елементу та юридичної гарантії у побудові системи електронного уряду (e-Government), електронної комерційної діяльності (e-Business), електронного здоров’я (e-Health), електронної освіти (e-Learning), електронної зайнятості (e-Employment), електронної наукової діяльності (e-Science), тощо. Таким чином, питання автономії особи та її приватності в багатьох аспектах залежить від доступу та можливості використання персональних даних. Крім того, загроза несанкціонованого використання персональних даних, із врахуванням диджиталізації, може призвести до порушення важливих суспільних відносин та нанесення значних матеріальних збитків, як державі в цілому так і окремій
фізичній особі. Доведено, що публічно-правовий контекст сучасних інституційних вимог з приводу обробки і захисту персональних даних має змінюватися та вдосконалюватися, це також стосується і організаційної та функціональної системи органів публічної влади України. В зв’язку з цим має відбуватися зміна суспільної парадигми, стосовно цінності персональних даних, їх збереження та захисту, як важливого елементу побудови демократичної держави в інформаційному суспільстві.
