http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1147 2026-04-23T23:17:56Z 2026-04-23T23:17:56Z Репецький, Сергій Петрович Repetskyi, Serhii http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1195 2025-04-25T00:00:22Z 2023-01-01T00:00:00Z

Відповідальність за злочини проти людяності в міжнародному та національному кримінальному законодавстві Репецький, Сергій Петрович; Repetskyi, Serhii Метою роботи є дослідження проблем відповідальності за злочини проти людяності в міжнародному та національному кримінальному законодавстві, формулювання пропозицій щодо імплементації міжнародних норм у цій сфері в національне кримінальне законодавство, а також окреслення позитивних змін та недоліків в наслідок здійснення таких нововведень. Методика включає комплексний аналіз і узагальнення наявного науково-теоретичного, законодавчого матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-граматичний, системно-структурний, моделювання.В процесі дослідження визнано, що в чинному кримінальному законодавстві України відсутня єдина кримінально-правова норма, яка би передбачала відповідальність за злочини проти людяності. Здебільшого, кримінальні правопорушення у цій сфері закріплені в різних розділах Кримінального кодексу України, що не в повній мірі відображає всю суспільну небезпеку даних діянь. Особливо це стало помітним після повномасштабного вторгнення російських військ на територію нашої держави. У зв’язку з цим, виникла потреба в законодавчому закріплені злочинів проти людяності в розділі ХХ Особливої частини Кримінального кодексу України з метою ефективної протидії вчиненню кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також справедливому покаранню за злочинні діяння російських військових на території України на рівні національного законодавства. В процесі дослідження визначено низку прогресивних положень щодо діянь, пов’язаних з посяганнями на мир, безпеку людства та міжнародний правопорядок, які в подальшому можна врахувати для законодавчих ініціатив щодо кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення у цій сфері. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні національного кримінального законодавства щодо кримінальних правопорушень проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку, а також у навчальному процесі під час викладання і вивчення навчальних дисциплін «Міжнародне кримінальне право», «Актуальні проблеми кримінального права та процесу» та «Кримінальне право України. Особлива частина».The purpose of the article is to analyze the problems of responsibility for crimes against humanity in international and national criminal legislation, proposals for the implementation of international norms in the national criminal legislation, as well as determination of positive and negative changes as a result of such implementation innovations. The methodology includes a complex analysis and generalization of available scientific and theoretical, legislative material and formulation of relevant conclusions. Such methods of scientific knowledge during the research were used: comparative legal, logical-grammatical, system-structural, modeling. It was recognized, that in the modern criminal legislation of Ukraine lackes the only criminal-legal norm that would provided responsibility for crimes against humanity. Mostly, crimes in this area are fixed in different parts of the Criminal Code of Ukraine, which does not fully reflect everything social danger of these acts. In this connection, there was a need for a legislative enshrinement crimes against humanity in chapter XX of the Special part of the Criminal Code of Ukraine, with the aim of effectively countering the commission of criminal offenses against peace, human and international security law and order, as well as fair punishment for criminal acts of the Russian military on the territory of Ukraine at the national level legislation. According to the results of the study, if the study, it was recognized such progressive provisions regarding actions related to encroachments on peace and security humanity and the international legal order, which can be taken into account in the future for legislative initiatives on criminal liability for criminal offenses in this area. The research results can be used in law-making activities by improvement of the national criminal legislation on criminal offenses against peace, security of humanity and the international legal order, as well as in the educational process during the teaching and studying of the academic disciplines «International criminal law», «Actual problems of criminal law and process» and «Criminal law of Ukraine. A Special part». Репецький С. П. Відповідальність за злочини проти людяності в міжнародному та національному кримінальному законодавстві. Науково-інформаційний вісник Івано- Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. 2023. № 16 (28). С.162–168.

2023-01-01T00:00:00Z Репецький, Сергій Петрович Repetskyi, Serhii http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1194 2025-04-25T00:00:21Z 2021-01-01T00:00:00Z

Кримінальні правопорушення терористичного спрямування в кримінальному законодавстві зарубіжних країн Репецький, Сергій Петрович; Repetskyi, Serhii Метою роботи є дослідження кримінальних правопорушень терористичного спрямування у кримінальному законодавстві зарубіжних країн та окреслення меж використання його позитивних надбань. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко-граматичний, системно-структурний, моделювання. В процесі дослідження визнано, що в кримінальному законодавстві зарубіжних країн відсутній єдиний підхід до означення кримінальних правопорушень терористичного спрямування. У більшості європейських країн притягнення до відповідальності передбачена не лише в кримінальному кодексі, а й в спеціальних законах, присвячених протидії цьому явищу. При цьому, підвищена увага приділяється боротьбі з фінансуванням тероризму та підбурюванням до тероризму. Також примітним є віднесення до тероризму значної кількості протиправних діянь, які без терористичної мети становлять самостійні склади кримінальних правопорушень (вбивство, нанесення тілесних ушкоджень, безпорядки, розбій, пошкодження важливих для суспільства споруд, викрадення людей, тощо). В процесі дослідження науково обґрунтовано поділяти законодавство про відповідальність за кримінальні правопорушення терористичного спрямування на три моделі: 1) комплексну (поєднання кримінально-правового і спеціально визначеного для протидії тероризму законодавства); 2) кримінально-правову; 3) кримінологічну, при якій протидія тероризму відображена лише у спеціалізованих законодавчих актах. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні національного кримінального законодавства щодо кримінальних правопорушень терористичного спрямовання, а також у навчальному процесі під час викладання і вивчення навчальних дисциплін «Особлива частина кримінального права України» та «Кримінологія».The purpose of the work is to study the criminal offenses of terrorism in the criminal law of foreign countries and to outline the limits of the use of its positive assets.The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of existing scientific and theoretical material and formulation of relevant conclusions. The following methods of scientific cognition were used during the research: comparative-legal, logical-grammatical, system-structural, modeling. Results In the course of the research it was recognized that in the criminal legislation of foreign countries there is no single approach to the definition of criminal offenses of terrorist orientation. In most European countries, prosecution is provided not only in the criminal code, but also in special laws to combat this phenomenon. At the same time, increased attention is paid to the fight against terrorist financing and incitement to terrorism. Also noteworthy is the attribution to terrorism of a significant number of illegal acts, which without a terrorist purpose constitute independent criminal offenses (murder, bodily harm, riots, robbery, damage to important public buildings, kidnapping, etc.). Scientific novelty. In the course of the research it is scientifically substantiated to divide the legislation on liability for criminal offenses of terrorist orientation into three models: 1) complex (combination of criminal law and specially defined for counter-terrorism legislation); 2) criminal law; 3) criminological, in which the fight against terrorism is reflected only in specialized legislation. The results of the study can be used in law-making activities in further improving the national criminal law on terrorist offenses, as well as in the educational process during the teaching and study of disciplines "Special part of criminal law of Ukraine" and "Criminology". Репецький С. П. Кримінальні правопорушення терористичного спрямування в кримінальному законодавстві зарубіжних країн. Науково-інформаційний вісник Івано- Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. 2021. № 11 (23). С.181–187.

2021-01-01T00:00:00Z Габуда, Андрій Степанович Репецький, Сергій Петрович Habuda, Andriy Repetskyi, Serhii http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1193 2025-04-24T00:00:21Z 2024-01-01T00:00:00Z

Правовий статус водіїв легкого персонального електротранспорту Габуда, Андрій Степанович; Репецький, Сергій Петрович; Habuda, Andriy; Repetskyi, Serhii Дослідження спрямоване на вивчення стану правового регулювання використання засобів індивідуальної мобільності, виявлення існуючих недоліків та прогалин у законодавстві України, які ускладнюють правомірну та безпечну їх експлуатацію. Науково-практичний аналіз питання правового статусу осіб, які керують легким електротранспортом, передбачає розробку пропозицій щодо умов і вимог до їх експлуатації, а також встановлення відповідальності за порушення цих правил. Використана у праці технологія включає комплексне вивчення та підсумовування науково-теоретичного матеріалу, правозастосовної практики і формулювання відповідних висновків та рекомендацій щодо удосконалення правового статусу водіїв легкого персонального електротранспорту. У дослідженні використовувались такі методи наукового пізнання: догматичний, формально-логічний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Встановлено, що відсутність законодавчого формулювання прав та обов’язків водіїв легкого електротранспорту, породило негативну правозастосовну практику. У зв’язку з цим, зроблено висновки про те, що суб’єктам правотворення слід передбачити ознаки даного учасника дорожнього руху, закріпивши його права та обов’язки в актах законодавства. Результати дослідження мають на меті покращення правового, безпекового та соціального середовища для учасників дорожнього руху, сприяючи створенню ефективних правових механізмів, що враховують сучасні виклики і потреби у галузі транспортного права. Вивчення значної кількості судових рішень щодо експлуатації електросамокатів, дозволяє сформувати авторське бачення проблеми та стверджувати, що застосування судами аналогії закону та аналогії права не заповнює законодавчих прогалин. Нерідко суддівське правозастосування має суперечливий характер. Автор приходить до висновку, що відповідно до Правил дорожнього руху особи, які керують персональним електротранспортом не є водіями, а тому до відповідальності можуть притягуватися лише як інші учасники дорожнього руху. Одним із ключових аспектів новизни є необхідність розробки чіткої та адаптивної правової бази, яка враховуватиме специфіку таких технічних засобів і визначатиме правове положення осіб, які ними керують. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавства про транспорт, а також під час розгляду справ у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту суб’єктами правозастосовної діяльності. Габуда А. С., Репецький С. П. Правовий статус водіїв легкого персонального електротранспорту. Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: Журнал. Серія Право. 2024. № 18 (30). С.72–79.

2024-01-01T00:00:00Z Репецький, С. П. http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/443 2025-04-15T11:14:56Z 2022-01-01T00:00:00Z

Відповідальність за втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність в кримінальному законодавстві іноземних держав Репецький, С. П. У статті здійснено аналіз про втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність, що є типовим злочином для більшості іноземних держав, а наявність даної кримінально-правової норми свідчить про її необхідність в суспільстві. На відміну від Кримінального Кодексу України, в якому родовим об'єктом втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність (ст. 304) виступає моральність, норми проаналізованих вище кримінальних кодексів в більшості виступають іншим об’єктом кримінально-правової охорони, а само діяння виділене в дві кримінально-правові норми, якими передбачене відповідальність за втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність та втягнення неповнолітніх в антисуспільну діяльність (у пияцтво та у заняття жебрацтвом). Репецький С. П. Відповідальність за втягнення неповнолітніх у протиправну діяльність в кримінальному законодавстві іноземних держав // Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки: матеріали УІ Міжнародного науково-практичного симпозіуму (м. Івано-Франківськ, 20 травня 2022 року). Івано-Франківськ: Ред.-вид. відділ Університету Короля Данила, 2022. С. 306-312.

2022-01-01T00:00:00Z