http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1155 2026-04-23T23:17:57Z 2026-04-23T23:17:57Z Дручек, Олена Василівна Зварич, Роман Васильович Новікова, Марія Миколаївна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1756 2025-10-25T00:00:20Z 2023-01-01T00:00:00Z

Романо-германська та англосаксонська правові системи: історичні аспекти формування та основні характеристики Дручек, Олена Василівна; Зварич, Роман Васильович; Новікова, Марія Миколаївна У статі обґрунтовано поняття правової системи як цілісної, стійкої, комплексної сукупності правових явищ і засобів, що є результатом і способом взаємодії взаємопов’язаних і взаємоузгоджених елементів, які, взяті у сукупності, виражають буття права. Доведено, що елементами правової системи є: правові норми; правові принципи; законодавство; правові відносини; правосвідомість; правову культуру; правові та юридичні установи; юридичну техніку; законність і правопорядок. Визначено, що правова система є результатом правового розвитку суспільства, показником його цивілізованості. Сформульовано поняття правової сім’ї як сукупності національних правових систем групи держав, заснованих на спільності їх історичного формування, системо-структури, методів і форм реалізації. Установлено, що поняття правової сім’ї і правової системи співвідносяться як ціле і частина. Проаналізовано підходи до класифікації правових систем та доведено доцільність виділення романо-германської, англосаксонської (англо-американської), змішаної, релігійної, традиційної, а також рудиментарної соціалістичної сім’ї правових систем. Доведено, що найкраще організованими і такими, що об’єднують найбільшу кількість держав, є романо-германська і англосаксонська (англо-американська) правові системи. Запропоновано у якості основних етапів формування романо-германської правої системи виділяти: перший етап (V-ХІІ ст.) – панування звичаєвого права як писаного, так і неписаного; другий (XIII-XVIII ст.) – формування романо-германської правової сім’ї, визнання права як гаранта забезпечення порядку і безпеки; третій (ХVІІІ - ХХ ст.) – завершення формування романо-германського права як цілісного явища, розвиток і кодифікація законодавства, оформлення сучасної системи судових органів. Запропоновано до основних ознак романо-германської правової системи відносити: 1) наявність чіткої ієрархічної структури, яку складають норми, інститути, галузі; 2) поділ на публічне і приватне, матеріальне і процесуальне; 3)створення правових норм у результаті діяльності уповноважених суб’єктів (у окремих випадках – безпосередньо народом); 4) покладення в основу чітко визначених загальних принципів; 5) існування ієрархії джерел, основним з яких є закони (кодекси) та підзаконні нормативно-правові акти; 6) не визнання у цілому правотворчих повноважень суддів та судових прецедентів; 7) подібність поняттєвого апарату та термінології; 8) пріоритетність матеріального права над процесуальним; 9) відкритість до сприйняття правових теорій і доктрин. Обґрунтовано можливість виділення таких історичних етапів формування англосаксонської правової системи: перший (V-ХІст.) – існування англосаксонського права у формі звичаєвих норм; другий (ХІ-середина ХV ст.) – виникнення та піднесення ролі загального права як основи англійського права; третій (середина ХV-середина ХІХ ст.) – утвердження права справедливості як альтернативи у вирішенні справ; четвертий (середина ХІХ- ХХ ст.) – тлумачення рішень, які приймалися парламентом, формування статутного права. Запропоновано до основних ознак англо-саксонської правової системи відносити: 1) наявність особливої системи джерел (загальне право, право справедливості, статутне право; 2) незначний ступінь кодифікації; 3) визнання у якості найпоширенішого джерела судового прецеденту при наявності інших джерел права (статутів, звичаїв, доктрини); 4) суттєве значення правотворчих повноважень суддів; 5) важливість ролі інституту присяжних; 6) пріоритетність процесуального права над матеріальним; 7) відсутність галузевого поділу, поділу права на публічне і приватне; 8) визнання у якості норми відпрацьованого судовою практикою рішення з конкретної справи; 9) відсутність ієрархічності норм права. The article substantiates the concept of the legal system as a whole, stable, complex set of legal phenomena and means, which is the result and way of interaction of interconnected and mutually coordinated elements, which, taken as a whole, express the existence of law. It has been proven that the elements of the legal system are: legal norms; legal principles; legislation; legal relations; legal awareness; legal culture; legal and legal institutions; legal technique; law and order. It was determined that the legal system is the result of the legal development of society, an indicator of its civilization. The concept of legal family is formulated as a set of national legal systems of a group of states, based on the commonality of their historical formation, system-structure, methods and forms of implementation. It was established that the concepts of legal family and legal system are related as a whole and a part. Approaches to the classi©cation of legal systems have been analyzed and the expediency of distinguishing the Romano-Germanic, Anglo-Saxon (Anglo-American), mixed, religious, traditional, and rudimentary socialist family of legal systems has been proven. It has been proven that the Romano-Germanic and Anglo-Saxon (Anglo-American) legal systems are the best organized and unite the largest number of states. It is proposed to distinguish the main stages of the formation of the Romano-Germanic legal system: the ©rst stage (V-XII centuries) - the rule of customary law, both written and unwritten; the second (XIII-XVIII centuries) – formation of the Romano-Germanic legal family, recognition of law as a guarantor of ensuring order and security; the third (eighteenth - twentieth centuries) - the completion of the formation of Romano-Germanic law as an integral phenomenon, the development and codi©cation of legislation, the design of the modern system of judicial bodies. It is suggested that the main features of the Romano-Germanic legal system include: 1) the presence of a clear hierarchical structure consisting of norms, institutions, and branches; 2) division into public and private, material and procedural; 3) creation of legal norms as a result of the activity of authorized subjects (in some cases - directly by the people); 4) establishing clearly de©ned general principles as a basis; 5) the existence of a hierarchy of sources, the main of which are laws (codes) and bylaws; 6) failure to generally recognize the law-making powers of judges and court precedents; 7) similarity of conceptual apparatus and terminology; 8) priority of substantive law over procedural law; 9) openness to the perception of legal theories and doctrines. The possibility of distinguishing the following historical stages of the formation of the Anglo-Saxon legal system is justi©ed: the ©rst (V-XI century) - the existence of Anglo-Saxon law in the form of customary norms; the second (XI-mid-XV centuries) – the emergence and elevation of the role of common law as the basis of English law; the third (mid-15th-mid-19th centuries) – the establishment of the right to justice as an alternative in resolving cases; the fourth (middle of the 19th and 20th centuries) – interpretation of decisions made by the parliament, formation of statutory law. It is suggested that the main features of the Anglo-Saxon legal system include: 1) the presence of a special system of sources (common law, equity law, statutory law; 2) a small degree of codi©cation; 3) recognition as the most common source of judicial precedent in the presence of other sources of law (statutes, customs, doctrine); 4) essential importance of law-making powers of judges; 5) the importance of the role of the jury institute; 6) priority of procedural law over substantive law; 7) absence of sectoral division, division of rights into public and private; 8) recognition as a norm of a decision on a speci©c case worked out by judicial practice; 9) lack of hierarchy of legal norms. Дручек О. В., Зварич Р. В., Новікова М. М. Романо-германська та англосаксонська правові системи: історичні аспекти формування та основні характеристики= Romano-Germanic and Anglo-Saxon legal systems: historical aspects of formation and main characteristics // Право та державне управління, 2023. №2. С. 405-414.

2023-01-01T00:00:00Z Зварич, Роман Васильович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1755 2025-10-25T00:00:18Z 2022-01-01T00:00:00Z

Проблеми ефективності правового регулювання в контексті юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні Зварич, Роман Васильович Метою роботи є комплексний теоретико-правовий аналіз основних проблемних аспектів правового регулювання суспільних відносин, які стосуються юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в правовій системі України. Методика. При проведенні дослідження використано наступні теоретичні методи наукового пізнання: метод наукового аналізу; системно- структурний; історико-правовий; аксіологічний; порівняльно-правовий; формально-юридичний та метод узагальнення. Результати. В науковій статті висвітлено основні проблеми та шляхи їх подолання, які визначають стан ефективності правового регулювання суспільних відносин шляхом юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні. В процесі дослідження доведено, що сучасні реалії потребують не тільки активізації правової діяльності у різних напрямках, але й наукового та практичного виявлення оптимального стану правового регулювання визначення меж можливості застосування тих чи інших форм правового регулювання, наукового пошуку оптимального співвідношення цих форм, насамперед особливостей функціонування права у сучасних умовах, а особливо – його провідної функції – регулятивної. Важливою проблемою, яку необхідно нагально вирішувати є забезпечення успішної взаємодії державного регулювання та суспільного саморегулювання, що здійснюватиметься завдяки співпраці державних органів та інститутів громадянського суспільства. Це можливо втілити шляхом створення та реалізації принципів соціальної держави, які передбачають розширення соціальної бази правотворчості та посилення довіри народу до владних структур. За посередництвом регулятивної функції права повинна забезпечуватись соціально-позитивна самореалізація особистості її здібностей, умінь та навиків. Наукова новизна. За результатами дослідження встановлено, що право регулюючи суспільні відносини, а отже – й реалізуючи свою регулятивну функцію, тим самим визначає і те, яким чином діє держава, як організовується і функціонує система державної влади, як взаємодіють різні органи державної влади, якою є їх компетенція і якими є їх повноваження. На практиці це означає, що саме в процесі правового регулювання діяльності держави визначаються її основні функції. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути корисні для подальших загальнотеоретичних і прикладних досліджень сучасних проблем ефективності правового регулювання в контексті юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні. The aim of the work is a comprehensive theoretical and legal analysis of the main problematic aspects of legal regulation of public relations, which relate to the legal consolidation and implementation of the regulatory function of law in the legal system of Ukraine. Method. The following theoretical methods of scientific knowledge were used in the study: the method of scientific analysis; system-structural; historical and legal; axiological; comparative law; formal-legal and method of generalization. Results. The scientific article highlights the main problems and ways to overcome them, which determine the state of effectiveness of legal regulation of public relations through the legal consolidation and implementation of the regulatory function of law in Ukraine. In the process of research it is proved that modern realities require not only intensification of legal activity in different directions, but also scientific and practical identification of the optimal state of legal regulation. in modern conditions, and especially - its leading function - regulatory. An important issue that needs to be urgently addressed is to ensure the successful interaction of state regulation and social self-regulation, which will be carried out through the cooperation of state bodies and civil society institutions. This can be achieved by creating and implementing the principles of the welfare state, which include expanding the social base of lawmaking and strengthening public confidence in government. Through the regulatory function of law, the socially positive self- realization of the individual's abilities, skills and abilities should be ensured. Scientific novelty. According to the results of the study, the law regulating public relations, and hence - and implementing its regulatory function, thereby determines how the state operates, how the system of government is organized and functions, how different government agencies interact, what is their competence and what are their powers. In practice, this means that it is in the process of legal regulation of the state that its main functions are determined. Practical significance. The results of the research can be useful for further general theoretical and applied research of modern problems of the effectiveness of legal regulation in the context of legal consolidation and implementation of the regulatory function of law in Ukraine. Зварич Р. В. Проблеми ефективності правового регулювання в контексті юридичного закріплення та реалізації регулятивної функції права в Україні=Problems of efficiency of legal regulation in the context of legal establishment and implementation of the regulatory function of law in Ukraine // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право, 2022. № 13(25). С. 45-53.

2022-01-01T00:00:00Z Зварич, Роман Васильович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1754 2025-10-24T00:00:26Z 2021-06-06T00:00:00Z

Регулятивна функція сучасного міжнародного права Зварич, Роман Васильович [ Реалізація регулятивної функції сучасного права здійснюється і в нормах міжнародного права, при тому, як у приватному, так і в публічному, що закономірно з огляду на розширення меж права, суспільних відносин та перетворення держав на окремі суб’єкти правовідносин у рамках міждержавних об’єднань. У цьому випадку регулятивна функція права передбачає встановлення меж поведінки держав та норм міжнародного права, яке впорядковує відносини між ними. Також, можна стверджувати, що основним регулятором міжнародного права виступає система судочинства, яка покликана врегулювати суперечки між суб’єктами правових відносин і забезпечити справедливість між ними. Однак, міжнародна судова практика є тільки практичним механізмом регулювання правових відносин.] Зварич Р. В. Регулятивна функція сучасного міжнародного права // Actual trends of modern scientific research” (June 6-8, 2021): Proceedings of the 11th International scientific and practical conference. MDPC Publishing, Munich, Germany, 2021. Рр. 650-655.

2021-06-06T00:00:00Z Зварич, Роман Васильович Гривнак, Богдан Любомирович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1749 2025-10-23T00:00:15Z 2021-01-01T00:00:00Z

Динаміка регулятивної функції українського права в контексті європейської та міжнародної правової гармонізації Зварич, Роман Васильович; Гривнак, Богдан Любомирович Мета роботи полягає у комплексному теоретико-правовому аналізі основних проблем процесу динаміки регулятивної функції українського права в контексті європейської інтеграції та міжнародної правової гармонізації. Методика. При проведенні дослідження використано наступні теоретичні методи наукового пізнання: метод наукового аналізу; системно-структурний; історико-правовий; аксіологічний; порівняльно-правовий; формально- юридичний та метод узагальнення. Результати. В науковій статті висвітлено процес трансформації регулятивної функції сучасного українського права у контексті його зближення з правом ЄС та міжнародним правом. В процесі дослідження доведено, що у питаннях євроінтеграційного курсу провідна роль належить принципам реалізації регулятивної функції та регулятивного впливу. Зокрема, втілення принципу примату міжнародного права є для України певною політико-правовою гарантією стабільних відносин з країнами Європи і світу, а також правовим засобом захисту її законних інтересів. На основі головного принципу пріоритету норм міжнародного права повинні розвиватися такі похідні принципи взаємодії правових систем Ради Європи та України, як: а) принцип верховенства права; б) принцип взаємопов'язаності та взаємодоповнюваності права Ради Європи та України; в) принципи співробітництва, добросовісного виконання зобов'язань перед Радою Європи та принцип взаємного захисту прав людини. Наукова новизна. За результатами дослідження встановлено, що регулятивна функція права, незважаючи на звуження сфери її застосування на внутрідержавному рівні та у рамках національних правових систем, отримала розширення сфери застосування на міжнародно-правовому та європейському рівнях, а особливо – на рівні права Європейського Союзу. При цьому, в останньому випадку вона найтісніше взаємодіє з інтегративною функцією. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути корисні для подальших загальнотеоретичних і прикладних досліджень проблем динаміки регулятивної функції українського права в контексті європейської та міжнародної правової гармонізації. The purpose of the work is a comprehensive theoretical and legal analysis of the main problems of the dynamics of the regulatory function of Ukrainian law in the context of European integration and international legal harmonization. Method. The following theoretical methods of scientific knowledge were used in the study: the method of scientific analysis; system-structural; historical and legal; axiological; comparative law; formal- legal and method of generalization. Results. The scientific article highlights the process of transformation of the regulatory function of modern Ukrainian law in the context of its approximation to EU and international law. In the course of the research it was proved that in the issues of the European integration course the leading role belongs to the principles of realization of the regulatory function and regulatory influence. In particular, the implementation of the principle of the primacy of international law is for Ukraine a political and legal guarantee of stable relations with Europe and the world, as well as a legal means of protecting its legitimate interests. On the basis of the main principle of priority of norms of international law, such derivative principles of interaction of legal systems of the Council of Europe and Ukraine as: a) the principle of the rule of law should be developed; b) the principle of interconnectedness and complementarity of the law of the Council of Europe and Ukraine; c) the principles of cooperation, good faith fulfillment of obligations to the Council of Europe and the principle of mutual protection of human rights. Scientific novelty. The study found that the regulatory function of law, despite the narrowing of its scope at the domestic level and within national legal systems, has expanded its scope at the international and European levels, and especially at the level of European Union law. In this case, in the latter case, it interacts most closely with the integrative function. Practical significance. The results of the research can be useful for further general theoretical and applied research of the dynamics of the regulatory function of Ukrainian law in the context of European and international legal harmonization. Зварич Р. В., Гривнак Б. Л. Динаміка регулятивної функції українського права в контексті європейської та міжнародної правової гармонізації =Dynamics of the regulatory function of Ukrainian lawin the context of European and International legal harmonization // Науково- інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право. №12(24), 2021. С. 49-56.

2021-01-01T00:00:00Z