http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1163 2026-04-23T23:17:56Z 2026-04-23T23:17:56Z Пташник, О.І. Пряхіна, Н.О. http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1190 2025-04-24T00:00:19Z 2024-01-01T00:00:00Z

Формування резильєнтності здобувача вищої освіти зі специфічними умовами навчання як чинника його особистісної безпеки Пташник, О.І.; Пряхіна, Н.О. Стаття присвячена вивченню процесу формування резильєнтності здобувачів вищої освіти зі специфічними умовами навчання як чинника їхньої особистісної безпеки. Сучасні дослідники визначають безпеку як стан, що характеризується відсутністю небезпеки, тобто стан, у якому є захищеними від зовнішніх і внутрішніх загроз усі життєво важливі потреби й інтереси особи. Зазначено,що похідною категорією від безпеки є особиста безпека, забезпеченням якої особистість набуває можливості користуватися трьома важливими соціально-біологічними благами: життям, здоров’ям, фізичною свободою людини. Акцентовано, що джерелом безпеки для населення є поліцейські, які реагують на локальні загрози, забезпечують публічний порядок і безпеку, захищають громадян і їхні спільноти від шкоди. Часто від професіоналізму поліцейських залежать життя та здоров’я громадян. Також вони повинні завжди дбати і про власну безпеку, бути готовим до змін, до виконання службових обов’язків в умовах відсутності зв’язку, в умовах невизначеності. Тому поліцейський не повинен бути стійким 24/7, його резильєнтність має проявлятися не у відсутності в нього тривоги взагалі, а навпаки, у його гнучкості та пристосуванні, адаптації до несприятливих умов. Проаналізовано результати анкетного опитування курсантів Львівського державного університету внутрішніх справ і Донецького державного університету внутрішніх справ щодо визначення рівня їхньої стресостійкості та готовності до змін і труднощів. З’ясовано, що, ставлячись до себе завжди дбайливо, 82% респондентів полюбляють екстремальні ризиковані ситуації, що є свідченням їхньої психологічної готовності до майбутньої професійної діяльності. Виявлено, що наприкінці другого року російсько-української війни рівень стресостійкості зріс порівняно з першими місяцями війни. Констатовано, що за високого рівня стресостійкості у здобувачів вищої освіти спостерігається брак внутрішнього психологічного ресурсу для навчання та праці. Визначено адаптаційні можливості майбутніх поліцейських і чинники, які додають респондентам відчуття безпеки. Зазначено,що тривалість воєнних дій впливає на адаптаційні процеси та підсилює резильєнтність особистості.The article is devoted to the study of the process of forming the resilience of higher education students with specific learning conditions as a factor of their personal security. Modern researchers define security as a state characterised by the absence of danger, that is, a state in which all vital needs and interests of a person are protected from external and internal threats. It is noted that personal security is a derivative category of security, and by ensuring it, an individual is able to enjoy three important social and biological benefits: life, health and physical freedom. It is emphasised that the source of security for the population is police officers who respond to local threats, ensure public order and safety, and protect citizens and their communities from harm. The lives and health of citizens often depend on the professionalism of police officers.At the same time, they must always take care of their own safety, be prepared for changes, and perform their duties in conditions of lack of communication and uncertainty. Therefore, a police officer should not be resilient 24/7; their resilience should not be manifested in the absence of anxiety, but rather in their flexibility and adaptability,and adaptation to adverse conditions. The article analyses the results of the questionnaire survey of the cadets of Lviv State University of Internal Affairs and Donetsk State University of Internal Affairs to determine the level of their stress resistance and readiness for changes and difficulties. It is found that, treating themselves with care, 82% of respondents like extreme risky situations, which is evidence of their psychological readiness for future professional activities. It has been found that at the end of the second year of the Russian-Ukrainian war, the level of stress resistance increased compared to the first months of the war. At the same time, it is stated that with a high level of stress resistance, higher education students have insufficient internal psychological resources for study and work. The adaptive capabilities of future police officers and the factors that give respondents a sense of security are identified. It is noted that the duration of hostilities, affecting the adaptation processes,enhances the resilience of the individual. Пташник О.І. Пряхіна Н.О. Формування резильєнтності здобувача вищої освіти зі специфічними умовами навчання як чинника його особистісної безпеки. Габітус Вип. 57. 2024. С.185-189.

2024-01-01T00:00:00Z Пряхіна, Н.О. Пташник-Середюк, О.І. http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1188 2025-04-18T00:00:22Z 2020-01-01T00:00:00Z

Урахування психологічних особливостей розвитку особистості неповнолітніх під час допиту (опитування) за методикою «Зелена кімната» Пряхіна, Н.О.; Пташник-Середюк, О.І. У статті здійснено аналіз особливостей проведення допиту (опитування) неповно- літніх. Визначено, що допит є основним джерелом доказової інформації для кримінального провадження, тому отримання та оцінка інформації, отриманої під час допиту, залежать від знання психологічних особливостей допитуваного. Знання психологічних особливостей також сприяє встановленню психологічного контакту між учасниками комунікативного процесу у ході допиту. Особливо це стосується опитування неповнолітніх осіб, яке вимагає знання вікових та індивідуальних особливостей дитини. Розглянуто вікову класифікацію неповнолітніх. Зазначено, що під час допиту неповнолітнього необхідно враховувати те, що формування чуттєвих уявлень дитини досить різниться порівняно з дорослими. Ця різниця проявляється емоційною спрямованістю, деяким дисбалансом у діяльності першої і другої сигнальних систем, недостатнім розвитком узагальнення за істотними ознаками, схильністю до узагальнень на основі неістотних ознак. Констатовано, що опитування (допит) неповнолітнього може проводитися стосовно будь-яких злочинів. Описано етапи та фази підготовки та проведення допиту (опитування) дитини. Доведено, що дітям як окремій демографічній частині суспільства притаманні особлива поведінка, своєрідні життєві стереотипи, що забезпечують їх розвиток і становлення. Проаналізовано особливості проведення допиту (опитування ) дитини за методикою «зелена кімната». Зазначено, що проведення допиту у таких кімнатах сприяє зменшенню психологічної травматизації дитини, оскільки сама атмосфера приміщення та використовувані методики побудовані на індивідуальному підході до кожної дитини з огляду на її вік та ступінь розвитку. Підсумовано, що діти – це особливі свідки у провадженні через свій розвиток, когнітивні навички, залежність від тих, хто їх виховує, і пережиту жорстокість. Тому діти, котрі перебувають у конфлікті із законом (скоїли правопорушення або злочини), і ті, що є в контакті із законом (стали жертвами або свідками злочину чи правопорушення), потребують особливих порівняно з дорослими юридичних процедур, соціального супроводу, психологічної допомоги та реабілітаційних послуг. The article analyzes the features of the interro- gation (interviewing) of minors. It is determined that interrogation is the main source of the evidentiary information for criminal proceedings. Therefore, obtaining and evaluating the information got during the interrogation depends on the knowledge of the psychological characteristics of the interrogated. The knowledge of the psychological characteristics also helps to establish the psychological contact between participants of the communicative process during the interrogation. This is especially true about the interrogation of minors, which requires the knowledge of the age and individual characteristics of the child. The age classification of minors is analyzed. It is noted that during the interrogation of a minor it is necessary to take into consideration that the formation of sensory perceptions of a child is quite different in comparison with an adult. This difference is manifested by the emotional orientation, some imbalance in the activities of the first and second signaling systems, the insufficient development of generalization based on essential features, the tendency to generalize based on insignificant features. It has been stated that the interviewing (interrogation) of a minor may be conducted in respect of any crime. The stages and phases of the preparation and interrogation of a child have been described. It has been proved that children as a separate demographic part of society are characterized by special behaviour, peculiar life stereotypes that ensure their development and formation. The peculiarities of the interrogation (interviewing) of the child according to the method of “green room” have been analyzed. It has been noted that the interrogation in such rooms helps to reduce the psychological trauma of the child, as the atmosphere of the room and the methods used are based on an individual approach to each child taking into account their age and level of development. It has been concluded that children are special witnesses in the proceedings because of their development, cognitive skills, dependence on those who raise them, and the violence experienced. Therefore, children who conflict with the law (have committed an offence or crime) and those who are in contact with the law (have been victims or witnesses of a crime or offence) need special legal procedures compared to adults, the social support, psychological assistance, and rehabilitation services. Пряхіна Н.О. Пташник-Середюк О.І. Урахування психологічних особливостей розвитку особистості неповнолітніх під час допиту (опитування) за методикою «Зелена кімната». Габітус // Видавничий дім "Гельветика"/ м. Одеса. Вип.14. 2020. С.266-27

2020-01-01T00:00:00Z Бардин, Н.М. Пряхіна, Н.О. Пташник-Середюк, О.І. http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1187 2025-04-18T00:00:24Z 2022-01-01T00:00:00Z

"Толерантності до невизначеності" як ресурс психологічного благополуччя поліцейських в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19) Бардин, Н.М.; Пряхіна, Н.О.; Пташник-Середюк, О.І. У статті здійснено аналіз толерантності до невизначеності, яка є актуальною в сьогоденні. Оскільки через мінливість сучасності люди постійно перебувають у стані як внутрішньої, так і зовнішньої невизначеності, що вимагає від них витриманості й психологічної гнучкості. Зазначено, що конструкт толерантності до невизначеності, методологічні підходи до його вивчення і шкали діагностики були розроблені в зарубіжній психології і, починаючи з 90-х років ХХ століття, відбувається збільшення кількості досліджень толерантності до невизначеності в прикладних сферах діяльності (управління, медицина), зв’язку толерантності з широким спектром пізнавальних, особистісних, поведінкових особливостей людини. Акцентовано, що особливої актуальності проблема невизначеності набуває у зв’язку з пандемією COVID-19, оскільки життя в період карантину диктує нові умови зміни торкаються як макросоціального рівня, так і рівня психіки окремої особистості. У статті представлено результати вивчення психоемоційного стану поліцейських та формування толерантності до невизначеності в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19). Дослідження проводилось серед правоохоронців поліції Львівщини у період з квітня по листопад 2020 року. Результати дослідження показали, що 92% поліцейських не мають депресивних симптомів і для 85 % з них корона вірусна хвороба та карантинні обмеження не вплинули на зміни у психоемоційному стані. Найбільше, що їх турбувало в період високого рівня захворюваності, це стан свого здоров’я та близьких. Визначено, що психологічне благополуччя особистості має пряму залежність від загрози її фізичному здоров’ю. Резюмовано, що для поліцейських притаманна така особистісна риса як «толерантність до невизначеності», яка проявляється у здатності переживати позитивні емоції в неоднозначних ситуаціях, стресостійкості до неможливості планування й передбачення, адаптаційному потенціалі до змін.The article analyzes the tolerance for uncertainty, which is relevant in modern conditions. Due to the variability of modernity, people are constantly in the state of both internal and external uncertainty, which requires mellowness and psychological flexibility. It has been noted that the construct of tolerance to uncertainty, methodological approaches to its study and diagnostic scales have been developed in foreign psychology and since the 90s of the twentieth century there is an increase in research on tolerance to uncertainty in applied areas (management, medicine), communication tolerance with a wide range of cognitive, personal, behavioural characteristics of a human. It has been emphasized that the problem of uncertainty is especially relevant in connection with the COVID-19 pandemic, as the life in the quarantine period dictates new conditions of change affecting both the macro-social level and the mental level of the individual. The article presents the results of studying the psycho-emotional state of police officers and the formation of tolerance for uncertainty in the context of coronavirus disease (COVID-19). The survey was conducted among law enforcement officers of the Lviv region in the period from April to November 2020. The results of the study showed that 92% of police officers did not have depressive symptoms and for 85% of them coronary heart disease and quarantine restrictions did not affect changes in psycho-emotional state. What worried them most during the high morbidity was the state of their health and the health of their loved ones. It has been determined that the psychological well-being of an individual is directly dependent on the threat to his physical health. It has been summarized that police officers have such a personality trait as «tolerance for uncertainty», which is manifested in the ability to experience positive emotions in ambiguous situations, stress resistance to the inability to plan and predict, adaptive capacity for change. Бардин Н.М., Пряхіна Н.О., Пташник-Середюк О.І. "Толерантності до невизначеності" як ресурс психологічного благополуччя поліцейських в умовах коронавірусної хвороби (COVID-19). Габітус// Видавничий дім "Гельветика"/Одеса. Вип.36. 2022. С. 122-127.

2022-01-01T00:00:00Z