<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>колекція Інни Сахневич</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1180" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1180</id>
<updated>2026-04-23T19:28:25Z</updated>
<dc:date>2026-04-23T19:28:25Z</dc:date>
<entry>
<title>Довідник з основ медіаграмотності</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1094" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сахневич, Інна Андріївна</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1094</id>
<updated>2025-04-16T07:25:36Z</updated>
<published>2024-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Довідник з основ медіаграмотності
Сахневич, Інна Андріївна
Довідник призначений для студентів ІІІ-IV курсів будь-яких спеціальностей першого рівня освіти (бакалаврату) і має на меті розвинути надважливі «м’які» навички сьогодення – навички критичного мислення та медіаграмотності, а саме: як правильно орієнтуватися в сучасному медіа-інформаційному просторі, розуміти основні принципи функціонування медіа, знати основні правила безпечного споживання медіаповідомлень у різноманітних медіазасобах. Довідник містить словник основних термінів, а також цікаві практичні завдання для формування необхідних медіа-освітніх компетентностей. Посібник також може використовуватись викладачами і студентами коледжів, а також зацікавить усіх, хто хоче бути медіаобізнаним в умовах сьогодення в Україні. &#13;
Усі ілюстративні матеріали, а також основні терміни взято з відкритих інтернет-джерел.
Сахневич І. А. Довідник з основ медіаграмотності: електронне видання. Івано-Франківськ: ЗВО «Університет Короля Данила», 2024. 104 с.
</summary>
<dc:date>2024-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Особливості формування медіакомпетентності у студентів закладів вищої технічної освіти: програма спецкурсу</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/959" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сахневич, Інна</name>
</author>
<author>
<name>Вінтонів, Христина</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/959</id>
<updated>2025-04-16T07:22:16Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Особливості формування медіакомпетентності у студентів закладів вищої технічної освіти: програма спецкурсу
Сахневич, Інна; Вінтонів, Христина
У статті схарактеризовано сьогодення української вищої освіти в ізоляційних умовах навчання і праці, спричинених поширенням пандемії короновірусу, війною росії проти України, частковою або повною відсутністю доступу до інтернет-джерел. Проаналізовано теоретичну базу основних понять інформаційного простору, серед яких виокремлено поняття спотворення інформації та його види як можливий наслідок упровадження інформаційно-психологічних операцій. Наголошено на активізації використання інтерактивних методик навчання в освітньому процесі &#13;
університетів, котрі ґрунтуються на уживанні інформації у різних її проявах. Визначено, що критичне мислення є основним критерієм якості отриманої інформації та необхідним елементом інформаційної гігієни, яка пов’язана з &#13;
формуванням і розвитком медіакультури сучасних фахівців закладів вищої технічної освіти. Особливу увагу автори статті звертають на формування медіаімунітету з метою розуміння основних елементів маніпуляцій в онлайн-повідомленнях інтернет-сайтів і соціальних мереж як студентами, так і викладачами. Відзначено, що неусвідомлення маніпуляційних складових призводить до непоінформованості, цілковито нівелює процес формування медіакультури учасників навчального процесу. Наголошено на тому, що відсутність медіакомпетентності, а відтак і медіакультури призводить до мислення стереотипами, котрі, у свою чергу, сприяють поширенню недоброякісної за контентом медіапродукції, шкідливих інформаційних впливів, інформаційної агресії. У статті обґрунтовано важливість розвитку медіаосвіти у вищій школі за певними напрямами, виокремлено основні складові основ медіакомпетентності для підготовки майбутніх фахівців закладів вищої технічної освіти. Авторами статті розроблено орієнтовний змістовий блок програми спецкурсу з основ медіакомпетентності для студентів нафтогазового профілю.   The article describes the present of Ukrainian higher education in isolation conditions of study and work caused by the spread of the coronavirus pandemic, Russia's war against Ukraine, partial or complete lack of access to Internet sources.  The  theoretical  basis  of  the  main  concepts  of  information  space  is  analyzed,  among  which  the  concept  of information distortion and its types as a possible  consequence  of  the  Psychological  Operations  are  highlighted. An emphasis is made on the intensification of the use of interactive teaching methods based on the use of information in its various manifestations in the educational process of universities. It is determined that critical thinking is the main criterion for the quality of information received and a necessary element of information hygiene, which is associated with the formation and development of media culture of modern specialists in higher technical educational institutions. The &#13;
authors of the article pay special attention to the formation of media immunity in order to understand the main elements of manipulation in online messages of Internet sites and social networks by both students and teachers. It is noted that the  lack  of  awareness  of  the  manipulative  components  leads  to  ignorance,  completely  levels  the  process  of  forming the media culture of the participants in the educational process. It is emphasized that the lack of media competence and, consequently, media culture leads to stereotypical thinking, which, in turn, contributes to the spread of low-quality media products, harmful information infiuences, information aggression. The article substantiates the importance of the development of media education at universities in certain areas, identifies the main components of media competence for the training of future specialists at technical universities. The authors of the article developed an indicative content block of the special course program on the basics of media competence for students of oil and gas profile.
Сахневич І., Вінтонів Х. Особливості формування медіакомпетентності у студентів закладів вищої технічної освіти: програма спецкурсу // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Вип.58. Том 2. С. 310-315: табл.1.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Педагогічні умови упровадження медіаосвітніх технологій у процес онлайн-навчання: фейкова інформація як виклик сьогодення</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/958" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сахневич, Інна</name>
</author>
<author>
<name>Тимків, Надія</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/958</id>
<updated>2025-04-16T07:27:25Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Педагогічні умови упровадження медіаосвітніх технологій у процес онлайн-навчання: фейкова інформація як виклик сьогодення
Сахневич, Інна; Тимків, Надія
У статті схарактеризовано реалії української вищої освіти в умовах поширення пандемії короновірусу, інформаційної війни та повномасштабного вторгнення росії в Україну. Автори констатують, що створення безпечних умов для учасників навчального процесу з метою формування медіакультури сучасного фахівця є запорукою вирішення проблем, пов’язаних з медіаризиками і медіазалежностями, маніпуляційним інформаційним сегментом і фейковою інформацією. Відзначено, що збільшення обсягу онлайн-освіти має бути гнучким, чітко структурованим і враховувати індивідуальні потреби і потенціал кожного студента. Запропоновано запозичити досвід іноземних закладів вищої освіти щодо упровадження інституту викладачів-наставників як кураторів, конфліктологів, медіаторів і психологів. На основі аналізу проведеного опитування серед студентів I-IV різних спеціальностей Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу щодо дезінформації як одного з можливих медіаризиків інформаційної безпеки студентів на заняттях з професійно спрямованої англійської мови обґрунтовано необхідність упровадження основ медіаграмотності у навчальний процес з метою підвищення рівня інформаційної та цифрової безпеки не тільки студентів, а й викладачів. Авторами запропоновано педагогічні умови формування медіакультури учасників освітнього процесу у закладах вищої освіти на прикладі цифрової платформи Google,  проаналізовано шляхи виявлення дезінформації або маніпулятивного контенту. Відзначено, що неадекватний переклад у поєднанні з дезінформацією та маніпулятивним змістом інформації може сприяти недостатньому розвиткові медіаграмотності, а відтак і належному формуванню медіакультури учасників освітнього процесу у закладах вищої освіти.   The article describes the realities of Ukrainian higher education in the context of the coronavirus pandemic, information warfare and full-scale Russian invasion of Ukraine. The authors state that safe conditions for participants in the educational process in order to form the media culture of modern specialists is the key to solving problems related to media risks and media addictions, manipulative information segment and fake information. It is noted that the increase in online education must be flexible, clearly structured and take into account the individual needs and potential of each student. It is proposed that foreign higher educational establishments should share their experience of implementing the institute of coaches as instructors, conflictologists, mediators and psychologists with Ukrainian institutions. Analysis of the survey provided for the first- and forth-year students of different specialties of Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas on fake information as one of the possible media risks of information security in teaching&#13;
professionally oriented English proved a need to teach media literacy at Universities to improve informational and digital levels of security for both students and teaching staff. The authors make an attempt to highlight pedagogical conditions for the formation of media culture of all the participants in the educational process at higher educational establishments. Digital platform Google is embraced as an example to analyze ways of detecting misinformation or manipulative content. It is designated that inadequate translation in combination with fake information and its manipulative content may&#13;
contribute to the insufficient development of not only media literacy, but the proper formation of media culture of all the participants in the educational process in higher education institutions.
Сахневич І., Тимків Н. Педагогічні умови упровадження медіаосвітніх технологій у процес онлайн-навчання: фейкова інформація як виклик сьогодення //Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка.  Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. Випуск 49, Том 2. С. 158-164.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Шляхи підвищення ефективності взаємодії учасників електронного навчання у вищій школі в умовах пандемії Covid-19</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/957" rel="alternate"/>
<author>
<name>Сахневич, Інна</name>
</author>
<author>
<name>Янишин, Ольга</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/957</id>
<updated>2025-04-16T07:29:55Z</updated>
<published>2021-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Шляхи підвищення ефективності взаємодії учасників електронного навчання у вищій школі в умовах пандемії Covid-19
Сахневич, Інна; Янишин, Ольга
У статті охарактеризовано особливості вищої освіти в умовах пандемії Covid-19 та описані способи забезпечення ефективної взаємодії викладачів та студентів в умовах електронного навчання. Прискорена інтеграція новітніх медіаосвітніх технологій та форм навчання виявила недостатню готовність учасників освітнього процесу до їх використання. Автори констатують, що спричинені пандемією зміни в освіті є незворотними, мають позитивні та негативні сторони. Мета дослідження – виявити основні проблеми електронного навчання у вищій школі та ознайомити зі способами забезпечення ефективної взаємодії та зворотного зв’язку між викладачем і студентом під час дистанційного навчання. Перелічені основні переваги та недоліки електронного навчання. Найімовірніше, що після пандемії освіта перейде до змішаного навчання, що допоможе заповнити прогалини&#13;
методичного й інформаційного забезпечення та допоможе студентові сформувати звичку вчитися самостійно впродовж життя за будь-яких непередбачуваних умов. Чітке планування та організація електронного навчання сприяє адаптації його учасників в умовах пандемії. Наголошено, що комплексний підхід запобігає виникненню та полегшує розв’язання психолого-педагогічних і етичних проблем на різних рівнях і напрямах комунікації у навчально-виховному процесі. На основі аналізу досвіду забезпечення ефективної взаємодії та зворотного зв’язку між викладачем і студентом під час дистанційного навчання в Івано-Франківському національному технічному університеті нафти і газу запропоновано вдосконалити чинний Етичний кодекс викладача і студента, врахувавши реалії та потреби учасників вищої освіти під час електронного навчання в умовах пандемії Covid-19.Інші способи забезпечення ефективної організації електронного навчання: завчасне оприлюднення методично обґрунтованих електронних силабусів навчальних дисциплін та обрання вибіркових дисциплін через особистий електронний кабінет студента.   The article describes higher education features under the Covid-19 pandemic and outlines some ways to ensure effective interaction between teachers and students within e-learning. Accelerated integration of the latest media education technologies and techniques revealed that the educational process participants are not well enough prepared to use them. The authors state that the changes in education caused by the pandemic being irreversible, have both positive and negative sides. The research aims to identify the main difficulties of e-learning in higher education and to&#13;
enlighten some ways to ensure efficient interaction and feedback between a teacher and The main advantages and disadvantages of e-learning are listed. It is most likely that after the pandemic, education will move to blended learning, which will help fill the gaps in methodological and informational support and help the student form the habit of life-long independent learning under any unpredictable conditions. Careful planning and organization of e-learning should contribute to the adaptation of participants during the pandemic. The authors emphasize that an integrated approach could prevent psychological, pedagogical or ethical conflicts or, at least, help to easier cope with&#13;
them. The experience of ensuring efficient interaction and feedback between the teacher and student at remote training, gained at the Ivano-Frankivsk National Technical University of Oil and Gas, is generalized. In the context of the Covid-19 pandemic, it is suggested to improve the university’s Code of Ethics for teachers and students, taking into consideration the reality and needs of the higher education participants with peculiarities of e-learning in view. Other suggested ways to efficiently organize e-learning are early publishing of methodically sound electronic syllabi and having students choose&#13;
elective courses via the student’s e-office.
Сахневич І., Янишин О. Шляхи підвищення ефективності взаємодії учасників електронного навчання у вищій школі в умовах пандемії Covid-19 // Актуальні питання гуманітарних наук: міжвузівський збірник наукових праць молодих вчених Дрогобицького державного педагогічного університету ім. І.Франка / [ред.-упоряд.: М. Пантюк, А. Душний, І. Зимомря].  Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2021. Випуск 35, Том 5. С. 268-273.
</summary>
<dc:date>2021-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
