<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>колекція Богдана Гамалюка</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1186" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1186</id>
<updated>2026-04-23T23:17:57Z</updated>
<dc:date>2026-04-23T23:17:57Z</dc:date>
<entry>
<title>Політичні та адміністративні аспекти державного управління в системі захисту персональних даних</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/930" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гамалюк, Б. М.</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/930</id>
<updated>2025-04-16T12:35:40Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Політичні та адміністративні аспекти державного управління в системі захисту персональних даних
Гамалюк, Б. М.
Стаття присвячена дослідженню особливостей використання персональних даних під час впровадження концепції електронної держави. Актуальність вивчення цього питання полягає в тому, що відносини з приводу обробки та захисту персональних даних на міжнародному та національних рівнях, сьогодні сформовані в окремий публічний інститут міжнародної та національної політики. Настає епоха цифрових технологій, тому політичні та адміністративні напрями державотворення передбачають зміну нормативної бази,  перегляд взаємодії владних структур, формування нових освітніх програм та оновлення  і розширення парадигм суспільства. З’ясовано, що формування цифрової демократії у сучасних умовах зумовлює функціонування правових механізмів із адміністрування та захисту персональних даних, як  обов’язкового елементу та юридичної гарантії у побудові системи електронного уряду (e-Government), електронної комерційної діяльності (e-Business), електронного здоров’я (e-Health), електронної освіти (e-Learning), електронної зайнятості (e-Employment), електронної наукової діяльності (e-Science), тощо. Таким чином, питання автономії особи та її приватності в багатьох аспектах залежить від доступу та можливості використання персональних даних. Крім того, загроза несанкціонованого використання персональних даних, із врахуванням диджиталізації, може призвести до порушення важливих суспільних відносин та нанесення значних матеріальних збитків, як державі в цілому так і окремій &#13;
фізичній особі.  Доведено, що публічно-правовий контекст сучасних інституційних вимог з приводу обробки і захисту персональних даних має змінюватися та вдосконалюватися, це також стосується і організаційної та функціональної системи органів публічної влади України. В зв’язку з цим має відбуватися зміна суспільної парадигми, стосовно цінності персональних даних, їх збереження та захисту, як важливого елементу побудови демократичної держави в інформаційному суспільстві.
Гамалюк Б. М. Політичні та адміністративні аспекти державного управління в системі захисту персональних даних // Таврійський науковий вісник. Серія: Публічне управління та адміністрування. 2023. Випуск 3. С. 24-30.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Інституційні засади формування системи судово-експертної діяльності в Україні</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/929" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гамалюк, Богдан Михайлович</name>
</author>
<author>
<name>Лямпель, Валентина Іванівна</name>
</author>
<author>
<name>Цимбаліста, Романа Геннадіївна</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/929</id>
<updated>2025-04-16T12:38:58Z</updated>
<published>2023-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Інституційні засади формування системи судово-експертної діяльності в Україні
Гамалюк, Богдан Михайлович; Лямпель, Валентина Іванівна; Цимбаліста, Романа Геннадіївна
У статті наведено розв’язання актуальної наукової проблеми в сфері реформування публічного управління організаційної системи судових експертиз в Україні в умовах воєнного стану та європейської інтеграції, розроблено науково-прикладні підходи, що забезпечують практичне використання отриманих результатів. Під час розгляду проаналізовано інституційні засади судово-експертної діяльності та підняті наявні проблеми, які існують у цьому напрямку. Зазначено, що в Україні на даний час сформована нова сфера професійної діяльності, а саме діяльність судових експертів. Даний факт підтверджується наявною нормативно-правовою базою, розвитком сфери знань про аналітичне забезпечення та розвитком експертних установ як державної, так і комунальної, і приватної форм власності. Враховуючи сучасні національні процеси із здійсненням судової реформи, де в межах права на справедливий суд розглядається гарантія у створенні інституту незалежних судових експертиз, треба відмітити формування окремого напрямку державної політики, що передбачає реформування інституційної системи судово-експертної діяльності. На даний час у Верховній Раді України знаходяться ряд законопроектів, які передбачають комплексну реформу системи судових та правоохоронних органів, тому важливо в законодавчій площині врахувати зміни, які відбуваються у роботі судових експертів та забезпечити розвиток судово-експертної діяльності. Інституційна сфера судових експертиз, в розрізі здійснення публічного управління, має цілковито відповідати міжнародним стандартам і здійснюватися в рамках задекларованої судової реформи. Адже висновки судового експерта є окремим процесуальним джерелом доказів і лягають в основу державного обвинувачення, здійснення захисту адвокатом у судовому процесі, прийнятті рішення суду, проведення відшкодування завданих збитків, також можуть використовуватися міжнародними правозахисними організаціями та слугувати джерелом доказів у міжнародних судових установах. На жаль законодавче та організаційне забезпечення інституту національної судової експертизи не завжди повною мірою дозволяє використати всі потенційні можливості застосування даного засобу доказування, особливо, це стосується із використанням науково-технічних досягнень. До питань публічного управління, які потребують державного регулювання, відповідно до нових потреб, можна віднести наступні це: гармонізація законодавства України у сфері судово-експертної діяльності до норм Європейського Союзу; удосконалення механізмів захисту прав суб’єктів експертизи; перегляд порядку використання результатів, адаптація національних стандартів обліку та ведення баз даних експертиз; удосконалення інституційної системи управління тощо.
Гамалюк Б. М., Лямпель В. І., Цимбаліста Р. Г. Інституційні засади формування системи судово-експертної діяльності в Україні // Дніпровський науковий часопис публічного управління, психології, права. 2023. Випуск 2. С. 61-66.
</summary>
<dc:date>2023-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Окремі питання правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи та обліку генетичних ознак людини</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/928" rel="alternate"/>
<author>
<name>Гамалюк, Б. М.</name>
</author>
<author>
<name>Ходирєва, І. Т.</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/928</id>
<updated>2025-04-16T12:43:09Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Окремі питання правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи та обліку генетичних ознак людини
Гамалюк, Б. М.; Ходирєва, І. Т.
Статтю присвячено окремим питанням правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи в сучасній доктрині процесуального права та питанням реєстрації і ведення обліку генетичних ознак людини в Україні. Проаналізовані думки науковців,  які  здійснювали дослідження  у сфері використання спеціальних  знань у юриспруденції. Наголошено, що українська доктрина процесуального права має орієнтуватися на успішні моделі розвинутих країн, використовувати новітні методики із проведення експертної діяльності в системі отримання доказів та доказування. ДНК-ідентифікація на сьогодні є одним із найбільш визнаних у світі способів точного встановлення особи. Судова молекулярно-генетична експертиза об’єктів біологічного походження людини в Україні здійснюється судовими експертами із використанням спеціальних знань у галузі молекулярної генетики та застосування методів ДНК-аналізу з метою встановлення фактів, що мають юридичне значення. До правових питань, які потребують державного регулювання, відповідно до нових потреб правоохоронної діяльності, можна віднести наступні це: гармонізація законодавства України у сфері судово-експертної діяльності до норм Європейського Союзу; прийняття окремого спеціального нормативного акту у формі закону стосовно обліку генетичних ознак людини в Україні; перегляд чинних норм права з приводу забору біологічного матеріалу для проведення експертиз; удосконалення механізмів захисту прав суб’єктів молекулярно-генетичної експертизи; створення правових механізмів щодо формування національних баз даних ДНК людини; перегляд порядку використання результатів, адаптація національних стандартів обліку та ведення баз даних ДНК людини до міжнародних; удосконалення інституційної системи управління тощо. Належне нормативне врегулювання інституту проведення молекулярно-генетичної експертизи та реєстрації геномної інформації людини в національній системі права збільшить ефективність у нагромадженні, реєстрації інформації до автоматизованої бази даних і значно посилить роботу судової системи та правоохоронних органів в частині розкриття злочинів, розшуку безвісно зниклих осіб, встановлення осіб невпізнаних трупів, ідентифікації жертв військових злочинів, ідентифікацію злочинців тощо.
Гамалюк Б. М., Ходирєва І. Т. Окремі питання правового регулювання судової молекулярно-генетичної експертизи та обліку генетичних ознак людини // Вісник ЛДУВС ім. Е.О.Дідоренка, 2022. Випуск 2(98). С. 190-201.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Суб’єкти управління персоналом в системі органів державної влади</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/913" rel="alternate"/>
<author>
<name>Левкун, Тетяна Василівна</name>
</author>
<author>
<name>Лис, Андрій Богданович</name>
</author>
<author>
<name>Гамалюк, Богдан Михайлович</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/913</id>
<updated>2025-04-16T12:40:41Z</updated>
<published>2024-09-09T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Суб’єкти управління персоналом в системі органів державної влади
Левкун, Тетяна Василівна; Лис, Андрій Богданович; Гамалюк, Богдан Михайлович
Левкун Т.В.,  Лис А.Б., Гамалюк Б.М. Суб’єкти управління персоналом в системі органів державної влади // Концептуальні шляхи розвитку науки та освіти: матеріали ХІІ Міжнародної науково-практичної конференції (м. Львів, 9-10 вересня 2024 року). Львів: Львівський науковий форум, 2024. С. 6-9: рис.2.
</summary>
<dc:date>2024-09-09T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
