<?xml version="1.0" encoding="UTF-8"?>
<feed xmlns="http://www.w3.org/2005/Atom" xmlns:dc="http://purl.org/dc/elements/1.1/">
<title>колекція Максима Карпаша</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1223" rel="alternate"/>
<subtitle/>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1223</id>
<updated>2026-04-25T22:34:07Z</updated>
<dc:date>2026-04-25T22:34:07Z</dc:date>
<entry>
<title>Пілотна система енергетичного моніторингу для навчальної будівлі університету</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/706" rel="alternate"/>
<author>
<name>Яворський, Андрій</name>
</author>
<author>
<name>Карпаш, Максим</name>
</author>
<author>
<name>Цих, Віталій</name>
</author>
<author>
<name>Жовтуля, Любомир</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/706</id>
<updated>2025-05-05T11:17:57Z</updated>
<published>2022-11-29T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Пілотна система енергетичного моніторингу для навчальної будівлі університету
Яворський, Андрій; Карпаш, Максим; Цих, Віталій; Жовтуля, Любомир
Будівлі є одними з найбільших споживачів енергії. Відповідно, найбільше енергії&#13;
споживається у великих громадських будівлях, до яких відносяться і приміщення&#13;
університетів. Управління потоками енергії в таких будівлях і забезпечення їх&#13;
енергоефективності починається з контролю та аналізу витрати енергії. Представлено реалізацію пілотної системи енергетичного моніторингу університетської будівлі на прикладі навчального корпусу Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу. Дана система моніторингу побудована на базі пристроїв smart-MAC, що дозволяють вимірювати споживання електричної та теплової енергії, холодної і та гарячої води, параметрів мікроклімату в приміщеннях будівлі та метеопараметрів, які впливають на споживання енергії. Система енергетичного моніторингу на базі пристроїв smart-MAC легко розгортається і налаштовується, приєднання пристроїв для передачі даних здійснюється через мережу Wi-Fi, яка вже наявна в більшості будівель. Всі зібрані дані в системі зберігаються в хмарному сховищі з хвилинною деталізацією і доступні для подальшого аналізу та прийняття рішень у зручному WEB-додатку.
Яворський А., Карпаш М., Цих В., Жовтуля Л. Пілотна система енергетичного моніторингу для навчальної будівлі університету // International Conference on Innovative Solutions in Software Engineering. Ivano-Frankivsk: Vasyl Stefanyk Precarpathian National University,  2022, November 29-30,  С. 34-42: рис.8.
</summary>
<dc:date>2022-11-29T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Інформаційно-вимірювальна система моніторингу споживання енергоресурсів для будівлі університету</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/704" rel="alternate"/>
<author>
<name>Яворський, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Цих, В. С.</name>
</author>
<author>
<name>Карпаш, М. О.</name>
</author>
<author>
<name>Жовтуля, Л. Я.</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/704</id>
<updated>2025-05-05T11:21:43Z</updated>
<published>2022-01-01T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Інформаційно-вимірювальна система моніторингу споживання енергоресурсів для будівлі університету
Яворський, А. В.; Цих, В. С.; Карпаш, М. О.; Жовтуля, Л. Я.
В статті наведена та обґрунтована важлива проблема сьогодення, яка полягає  в  нестачі  електричної енергії для забезпечення потреб споживачів, а також неможливості чіткого детального обліку використання енергетичних ресурсів окремими будівлями за потрібний період – місяць, тиждень, добу чи годину. Описані &#13;
недоліки  існуючих  підходів  до  обліку  споживання,  які  полягають  в  помісячному  зборі інформації без прив’язки до зовнішньої температури,та до внутрішніх  параметрів  мікроклімату.  Сформульована актуальність публікації,  яка  пов’язана  із  необхідністю  розроблення  автоматизованої  інформаційно-вимірювальної  системи  моніторингу  та  управління  енергозабезпеченням,  яка  дозволятиме  реалізувати визначення,  збір та зберігання,  а також  можливість  аналізу  годинних  та  добових  показників енергоспоживання різними об’єктами чи обладнанням за видами ресурсів, фіксацію параметрів внутрішнього мікроклімату  в  приміщеннях,  а  також  здійснювати  оперативне  управління  функціонуванням  системи &#13;
енергозабезпечення.  Обрано  основні  складові  та  запропоновано  структурну  схему  такої  інформаційно-вимірювальної  системи,  яка  в  результаті  була  реалізована  в  частині  будівлі  університету  та  загалом  10 навчальних  аудиторій.  Реалізована система дозволяє  отримати  інформацію  щодо  споживання  теплової, &#13;
електричної енергії, води в конкретних приміщеннях, а також отримати онлайн-інформацію щодо параметрів мікроклімату в них, а саме – температура, вологість та вміст вуглекислого газу в повітрі. Додатково в системі реалізована  метеостанція,  яка  дозволяє  фіксувати  параметри  зовнішнього  середовища:  температури, &#13;
атмосферний тиск, вологість та радіаційний фон. Уся інформація із відповідних давачів через  Wi-Fi мережу передається  в  хмарне  сховище,  з  якого  можна  отримати  як історію  даних,  так і  реальні  онлайн-значення  із під’єднаних  до  системи  приміщень  університету.  Розроблена  інформаційно-вимірювальна  система  володіє достатньою точністю за кожним із вимірювальних каналів та в перспективі дозволить реалізувати її в усьому університеті  та  отримувати  необхідну  інформацію  щодо  енергетичного  споживання  з  метою  подальшого &#13;
впровадження максимально оптимальних енергоефективних заходів.
Яворський А. В., Цих В. С., Карпаш М. О., Жовтуля М. Я. Інформаційно-вимірювальна система моніторингу споживання енергоресурсів для будівлі університету // Методи та прилади контролю якості. Івано-Франківськ: Івано-Франків. нац. тех. ун-т нафти і газу,  2022. №2(49). С. 46-57: рис.8.
</summary>
<dc:date>2022-01-01T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Створення основи водневого енергетичного переходу для досягнення кліматичної нейтральності Карпатського регіону</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/672" rel="alternate"/>
<author>
<name>Яворський, Андрій</name>
</author>
<author>
<name>Карпаш, Максим</name>
</author>
<author>
<name>Сорока, Назарій-Андрій</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/672</id>
<updated>2025-05-05T12:03:06Z</updated>
<published>2023-10-12T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Створення основи водневого енергетичного переходу для досягнення кліматичної нейтральності Карпатського регіону
Яворський, Андрій; Карпаш, Максим; Сорока, Назарій-Андрій
Розвиток водневих технологій є одним з ключових напрямків для досягнення цілей&#13;
Європейського зеленого курсу та переходу Європи до кліматично нейтральної економіки. Відповідно, Європейський союз сприяє активному поширенню даного палива та інноваціям у цій сфері. Для країн ЄС (Польща, Угорщина, Словаччина, Румунія), області яких входять до карпатського регіону, як і для відповідних областей України притаманні спільні риси, що сформували розвиток транспорту, промисловості та енергетики як основних чинників впливу на довкілля. Відсутність розвиненої промислової інфраструктури регіону як потужного споживача електричної енергії не дозволяє повністю реалізувати потенціал спорудження об’єктів відновлюваної енергетики (сонячних та вітроелектростанцій). Створення газоводневих сумішей та їх транспортування газовими мережами створить умови для притоку інвестицій та модернізації обладнання, стимулюючи появу&#13;
високооплачуваних професій. Перспективою переходу Карпатського регіону на водневу економіку є також близьке розташування до країн-партнерів Європейського Союзу. Це зумовить посилення партнерства завдяки спільним водневим проектам, та стимулюватиме розвиток ринку «зеленого» водню, що буде корисним і у випадках недостатнього внутрішньому споживання, і при потребі імпорту даного палива. А порівняно незначна відстань до кордону прямо корелює з меншими витратами на&#13;
транспортування енергоносія.
Яворський А., Карпаш М., Сорока Н.-А. Створення основи водневого енергетичного переходу для досягнення кліматичної нейтральності Карпатського регіону // Нафтогазова енергетика. Енергетичний перехід: міжнародний науковий форум (Івано-Франківськ, 12-14 жовтня 2023 р.): збірник тез. Івано-Франківськ: Івано-Франків. нац. тех. ун-т нафти і газу. С. 207-209.
</summary>
<dc:date>2023-10-12T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
<entry>
<title>Перспективи створення водневих хабів у Івано-Франківській області</title>
<link href="http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/671" rel="alternate"/>
<author>
<name>Карпаш, М. О.</name>
</author>
<author>
<name>Яворський, А. В.</name>
</author>
<author>
<name>Сорока, Н.-А. Ю.</name>
</author>
<id>http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/671</id>
<updated>2025-05-05T12:07:55Z</updated>
<published>2023-11-22T00:00:00Z</published>
<summary type="text">Перспективи створення водневих хабів у Івано-Франківській області
Карпаш, М. О.; Яворський, А. В.; Сорока, Н.-А. Ю.
Водень  розглядають  в  сценаріях  досягнення  кліматичної  нейтральності  як  один  з  ключових елементів декарбонізації, поруч з підвищенням енергоефективності, споживанням біогазу та інших відновлюваних газів. З цієї причини Європейський Союз проводить активну політику щодо введення водневих технологій в повсякдення та стимулює наукові дослідження. Водень є одним з рішень актуального питання забезпечення енергетичної безпеки та підвищення надійності енергосистеми загалом. Це зумовлене зменшенням залежності від імпорту енергоносіїв, а також можливістю розподіленої генерації поблизу центрів споживання. Створення водневих хабів у Івано-Франківській області повинне локалізуватися поблизу центрів &#13;
споживання.  Оскільки,  з  допомогою  водню  можна  декарбонізувати  залізничний,  громадський  та персональний  транспорт,  є  сенс  створювати  хаби  поблизу  більших  населених  пунктів  з  активним залізничним сполученням та розвиненим громадським транспортом. Також наявність промислових підприємств,  які  можуть  бути  споживачами  водню  є  важливим  елементом.  Це  можуть  бути нафтохімічні чи цементні підприємства, чи ті, які споживатимуть газоводневі суміші для опалення &#13;
будівель.
Карпаш М. О., Яворський А. В., Сорока Н.-А.Ю. Перспективи створення водневих хабів у Івано-Франківській області //Енергетичний менеджмент: стан та перспективи розвитку PEMS’202З: збірник ІX міжнародної науково-технічної конференції у місті Києві 22-24 листопада 2023 р. К.: НТУУ «КПІ ім. Ігоря Сікорського», 2023.  С. 83-84: рис.
</summary>
<dc:date>2023-11-22T00:00:00Z</dc:date>
</entry>
</feed>
