http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1248 2026-04-05T17:16:39Z 2026-04-05T17:16:39Z Сеньків, Михайло Ярославович Музика, Тетяна Євгеніївна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1999 2026-02-13T01:00:34Z 2025-01-01T00:00:00Z

Художня деміфологізація соціалістичного раю у поезії Василя Стуса «Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi» Сеньків, Михайло Ярославович; Музика, Тетяна Євгеніївна Стаття присвячена аналізу поезії «Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi» із самвидавної збірки «Веселий цвинтар» Василя Стуса крізь призму міфокритики та інтертекстуального підходу. У праці здійснено дослідження художніх особливостей деконструювання міфологеми «соціалістичного раю», визначено домінанти творчого світобачення Стуса-поета, проаналізовано художні прийоми розвінчування соціалістичного раю як репресивної утопії, репрезентовано способи зіставлення імпульсів художнього простору твору та думок автора із його літературно-публіцистичним спадком. Здійснено порівняння тексту поезії та біблійних історій, визначено домінанти авторського переосмислення релігійних наративів, простежено специфіку їхньої художньої трансформації. Акцентовано на промовистих образах-деталях, окреслено проблему втечі з раю. Аналіз твору в ширшому контексті української та світової літератури (твори Григорія Сковороди, Тараса Шевченка, Василя Барки, Івана Багряного, Джорджа Орвелла та ін.) дає змогу простежити загальні тенденції літературної деміфологізації соціалістичного раю. Установлено, що автор втілює власну ідею радянської дійсності як «світу навпаки». Поетика твору ґрунтується на гротеску, іронії та семантичному контрасті, що сприяє руйнуванню офіційних наративів. Наприклад, семантика сонця – традиційного символу життя і відродження – набуває іронічного, а подекуди й трагічного відтінку. Чоловік з кокардою є втіленням репресивної машини режиму, яка, використовуючи міфологеми світла й істини, маніпулює масовою свідомістю. Василь Стус вибираючи алюзію на створення світу у біблійній Книзі Буття вдало демонструє антиміф – реальність без ідеологічного гриму: радянський рай – це пекло. The article is devoted to analyzing the poem «Here is the sun, said the man with the cockade on his cap» from the self-published collection «Merry Cemetery» by Vasyl Stus through the prism of mythocriticism and intertextual approach. The work studies the artistic features of deconstructing the mythologeme of the «socialist paradise,» identifies the dominants of the creative worldview of Stus, the poet, analyzes the artistic techniques of debunking the aesthetics of the socialist paradise in poetry, and presents ways of comparing the impulses of the creative space of the work and the author's thoughts with his literary and journalistic heritage. The author compares the text of poetry and biblical stories, identifies the dominants of the author's reinterpretation of religious narratives, and traces the specifics of their artistic transformation. The author emphasizes the eloquent images and details and analyzes the problem of escape from paradise and its debunking as a repressive utopia. The analysis of the work in the broader context of Ukrainian and world literature (works by Hryhoriy Skovoroda, Taras Shevchenko, Vasyl Barka, Ivan Bahrianyi, George Orwell, etc.) allows us to trace the general trends of literary demythologization of the Soviet myth and its debunking as a repressive utopia. It is established that the author embodies his idea of Soviet reality as a «world in reverse.» The poetics of the work are based on grotesque irony and semantic contrast, which contributes to the destruction of official narratives. For example, the semantics of the sun, a traditional symbol of life and rebirth, takes on an ironic and sometimes tragic connotation. "The Man with the Cockade is the embodiment of the regime's repressive machine, which manipulates mass consciousness using mythologies of light and truth. By choosing an allusion to the creation of the world in the biblical Book of Genesis, Vasyl Stus successfully demonstrates an anti-myth – a reality without ideological makeup: the Soviet paradise is hell. Сеньків М., Музика Т. Художня деміфологізація соціалістичного раю у поезії Василя Стуса «Ось вам сонце, сказав чоловiк з кокардою на кашкетi» =The Artistic Demythologization of Socialist Paradise in Vasyl Stus's Poem «Here is the Sun, Said the Man with the Cockade on His Hat»// Сучасні дослідження з іноземної філології: зб. наук. праць, 2025. № 1(27). С. 318- 327.

2025-01-01T00:00:00Z Varvaruk, Inna Sakhnevych, Inna Hasiuk, Nataliia Muzyka, Tetiana Lada, Oleksandr http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1998 2026-02-13T01:00:33Z 2024-01-01T00:00:00Z

Effective strategies for teaching philological disciplines: practical cases and innovative approaches Varvaruk, Inna; Sakhnevych, Inna; Hasiuk, Nataliia; Muzyka, Tetiana; Lada, Oleksandr This article delves into the expediency of exploring effective strategies for teaching philological disciplines, emphasizing the critical importance of innovationsin modern educational practices. As the field of philology continues to evolve, the relevance of enhancing teaching strategiesto meet the diverse learning needs of students b ecomes increasingly evident. The primary ob jective of this study is to investigate practical cases and innovative strategiesthat can significantly impact the pedagogical l andscape of philological education. Utilizing a qual itative research analysis, the article examines the efficacy of impl ementing various teaching strategies in philological disciplines and their implications for student engagement and academic performance. Through case studies and theoretical analysis, the research reveals the effectiveness of interactive teaching strategies, collaborative l earning activities, and technology integration in philological education. The results highlight the potential for these innovative strategiesto enhance student comprehension, critical thinking skills, and overall academic achievement, ultimately contributing to the advancement of teaching practices in philological disciplines. The practical and theoretical significance of these findings l ies in the increased efficiency and effectiveness of teaching strategies, l eading to improved l earning outcomes and student success in the fiel d of phil ol ogy. Varvaruk I.; Sakhnevych I.; Hasiuk N.; Muzyka T.; Lada O. Effective strategies for teaching philological disciplines: practical cases and innovative approaches // Diversitas Journal, 2024. Volume 9, Issue 3. Pp. 1338-1356: Table 4, Figure 1.

2024-01-01T00:00:00Z Юрчак, Галина Михайлівна Музика, Тетяна Євгеніївна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1997 2026-02-12T01:00:35Z 2024-01-01T00:00:00Z

Особливості національно-мовної картини світу в романі «Сузір’я лебедя» Юрія Косача Юрчак, Галина Михайлівна; Музика, Тетяна Євгеніївна Стаття присвячена дослідженню особливостей національно-мовної картини світу в романі «Сузір’я Лебедя» українського еміграційного письменника ХХ століття Юрія Косача. У статті виявлено, що національно-мовна картина світу постає як результат відображення в художній мові сприйняття й інтерпретації навколишнього світу та людини. Доведено, що мовна картина світу – складна система концепцій, яка відображається на різних рівнях мови, зокрема на лексичному, граматичному та фразеологічному. Мовна картина світу в романі «Сузір’я Лебедя» Юрія Косача є багатогранною. Її домінантами визначено емоційно-забарвлені слова, слова-символи, неологізми, синоніми, діалектизми, архаїзми, фразеологізми, прислів’я та приказки, крилаті фрази, афоризми, наявність великої кількості стилістичних фігур, зокрема метафор, персоніфікацій, паралелізмів, порівнянь (простих, поширених, приєднувальних, заперечувальних), епітетів, градацій, ампліфікацій, полісиндетонів, інверсій, перифразів, тавтологій, які передають національний колорит та є втіленням українського характеру. Використання у мовленні оповідача засобів фольклорної поетики розширює межі зображення національного світу, надає роману оригінального стильового забарвлення. Доведено, що оригінальність індивідуального світобаченння автора роману-хроніки зумовлює підбір тих стилістичних засобів, які допоможуть автору створити необхідний оповідний тон. Розглянуто введення в художню канву твору легенд, народних пісень, прикмет і забобонів, вірувань, прислів’їв та приказок, які cприяють створенню унікальної національно-культурної атмосфери у творчості письменника. Також вагоме місце посідають цитати з творів Т. Шевченка, І. Франка, Лесі Українки, які підсилюють націоналістичне сприйняття твору, піднесення патріотичного духу, насичують його лексику підсилено-емоційною тональністю. Аналіз художнього стилю Юрія Косача розкриває процес відтворення унікальної національно-мовної картини світу, що сприяє формуванню та збереженню національної ідентичності та духовності українського народу. This article explores the national and linguistic worldview in the novel “Suzirria Lebedia” (“Constellationof the Swan”) by Yuriy Kosach, a twentieth-century Ukrainian immigrant writer. It reveals that the national and linguistic worldview emerges from the artistic language's reflection of the perception and interpretation of the surrounding world and human experience. The study demonstrates that the linguistic worldview is a complex system of concepts reflected at various levels of language, particularly lexical, grammatical, and phraseological. In “Suzirria Lebedia” (“Constellation of the Swan”), the linguistic worldview is multifaceted, characterized by emotionally charged words, symbolic terms, neologisms, synonyms, dialects, archaisms, phraseology, proverbs and sayings, catchphrases, aphorisms, and a plethora of stylistic figures including metaphors, personifications, parallelisms, comparisons (simple, compound, adjunctive, negative), epithets, gradations, amplifications, polysyndetons, inversions, periphrases, and tautologies that convey national flavor and embody the Ukrainian character. The use of folkloric poetics in the narrator's speech broadens the depiction of the national world and imparts an original stylistic color to the novel. The article demonstrates that the author's unique worldview influences the selection of stylistic devices to create the desired narrative tone. It examines the incorporation of legends, folk songs, signs and superstitions, beliefs, proverbs, and sayings into the artistic fabric of the work, contributing to a distinctive national and cultural atmosphere. Quotations from the works of Taras Shevchenko, Ivan Franko, and Lesia Ukrainka are also prominently featured, enhancing the nationalistic perception, elevating the patriotic spirit, and imbuing the vocabulary with heightened emotional intensity. The analysis of Yuriy Kosach's artistic style reveals the process of creating a unique national and linguistic worldview, contributing to the formation and preservation of the nationalidentity and spirituality of the Ukrainian people. Юрчак Г. М., Музика Т. Є. Особливості національно-мовної картини світу в романі «Сузір’я лебедя» Юрія Косача=Features of the national language picture of the world in the novel “Constellation of the Swan” by Yuriy Kosach // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2024. № 66. С. 172-176.

2024-01-01T00:00:00Z Музика, Тетяна Євгеніївна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1996 2026-02-12T01:00:33Z 2021-01-01T00:00:00Z

Антропоцентричне вивчення художнього тексту як актуальна проблема в сучасному українському літературознавстві Музика, Тетяна Євгеніївна У статті репрезентовано основні аспекти становлення та розвитку антропологічно зорієнтованого літературознавчого аналізу в сучасній українській науковій парадигмі, простежено витоки та розглянуто причини зародження цього методу як одного з перспективних векторів дослідження літературних текстів. Визначено домінантні засади антропоцентричного вивчення художнього тексту, артикульовані сучасним літературознавством. Проаналізовано наявні в сучасному українському літературознавчому просторі дослідження у сфері літературознавчої антропології, виокремлено репрезентовані в них ключові елементи та позиції аналізу художніх текстів, базовані на засадах антропоцентризму. Простежено, у якому саме контексті науковці зверталися до людинознавчого прочитання художньої творчості, авторського «Я» та людинознавчих інтенцій, репрезентованих у художніх текстах. Встановлено, що проблема співвіднесеності антропології та літератури, антропологічних аспектів у літературі розглядається вже в літературно-критичних та філософських працях І. Франка, Д. Чижевського, які вважали авторське начало, біографічну складову частину художнього процесу одними з найважливіших позицій у структурі методології літературознавчого аналізу. Установлено, що важливим аспектом відчитання художнього тексту є «психологоспрямованість» (С. Михида) та літературознавчий психоаналіз, який має на меті репрезентувати художній текст як форму існування – оприЯвнення – його автора. Закономірно, що під час вивчення літературних творів крізь призму людинознавчих інтенцій необхідно враховувати паралелі «автор – герой», «автор – читач», «автор – Інший», особливості їхньої художньої реалізації. І, звісно, дослідження у сфері художньої антропології передбачає врахування поглядів антропології, екзистенціалізму, релігії, герменевтики тощо. Акцентовано на необхідності цілісного й багатоаспектного осмислення образу людини в художньому тексті з урахуванням авторської концепції людини і художніх прийомів її реалізації як домінантного принципу, репрезентованого в антропологічних студіях сучасного літературознавства. The article presents the main aspects of formation and development of anthropologically oriented literary analysis in the modern Ukrainian scientific paradigm, traces the origins and considers the reasons for the emergence of this method as one of the promising vectors of literary texts. The dominant principles of anthropocentric study of the literary text, articulated by modern literary criticism, are determined. The research in the field of literary anthropology available in the modern Ukrainian literary space is analyzed, the key elements and positions of the analysis of literary texts based on the principles of anthropocentrism are singled out. It is traced in what context the scholars turned to the anthropological reading of artistic creativity, the author’s “I” and anthropological intentions represented in artistic texts. It is established that the problem of correlation of anthropology and literature, anthropological aspects in literature is already considered in literary-critical and philosophical works of I. Franko, D. Chizhevsky, who considered the author’s origin, biographical component of the artistic process one of the most important positions in the methodology of literary analysis. It is established that an important aspect of reading a literary text is “psychological orientation” (S. Mykhyda) and literary psychoanalysis, which aims to represent the literary text as a form of existence – revelation – of its author. Naturally, when studying literary works through the prism of anthropological intentions, it is necessary to take into account the parallels “author – hero”, “author – reader”, “author – Other”, the peculiarities of their artistic realization. And, of course, research in the field of artistic anthropology requires consideration of the views of anthropology, existentialism, religion, hermeneutics, and others. Emphasis is placed on the need for a holistic and multifaceted understanding of the image of man in the literary text, taking into account the author’s concept of man and artistic techniques of its implementation as a dominant principle represented in anthropological studies of modern literary criticism. Музика Т. Є. Антропоцентричне вивчення художнього тексту як актуальна проблема в сучасному українському літературознавстві= Anthropocentric study of artistic text as a current problem in modern Ukrainian literature studies // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Філологія. 2021. № 48. Том 3. С. 4-7.

2021-01-01T00:00:00Z