колекція Ігоря Балинськогоhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/12932026-04-03T18:13:51Z2026-04-03T18:13:51ZContemporary Strategies for Managing Organisational Information SecurityBenzar, AnatoliiKovalenko, YuliiaTaranenko, ArtemBalynska, OlhaBalynskyi, Igorhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19712026-02-05T01:00:23Z2025-01-01T00:00:00ZContemporary Strategies for Managing Organisational Information Security
Benzar, Anatolii; Kovalenko, Yuliia; Taranenko, Artem; Balynska, Olha; Balynskyi, Igor
Introduction: Due to the growing number and complexity of cyberattacks on organisations in various sectors of the economy, there is an urgent need to find the most modern approaches to information security management. Outdated approaches and counteracting and combating information incidents cannot fully protect organisations from new threats.Objectives: The article aims to highlightthe main trends and features of implementing modern approaches to information security management in organisations.Methods: The research methodologyis based on a descriptive-analytical design and a mixed approach, combining theoretical aspects of information security management and analysis of secondary data on the status and features of implementing modern approaches to information security management in organisations.Results: The resultsshow that the growing number and complexity of cyber attacks on organisations lead to significant operational, economic, and reputational risks and losses. As a result, more and more companies are implementing approaches to information security management,among which the most common are holistic and risk-based. Legislative changes in the EU in personal data protection have also been one of the main drivers of information security.Conclusions: The practical value of the worklies in the systematisation of existing trends and peculiarities of implementing modern approaches to the information security management of organisations.
Benzar A., Kovalenko Y., Taranenko A., Balynska O., Balynskyi I. Contemporary Strategies for Managing Organisational Information Security // Journal of Information Systems Engineering and Management, 2025. Vol. 10. № 12. Pр.505—513: Table 1, Figure 2.
2025-01-01T00:00:00ZНаціональні меншини (спільноти) як суб'єкти етнонаціональної політики УкраїниБалинська, Ольга МихайлівнаДолинська, Марія СтепанівнаБалинський, Ігор Олексійовичhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19702026-02-05T01:00:22Z2024-01-01T00:00:00ZНаціональні меншини (спільноти) як суб'єкти етнонаціональної політики України
Балинська, Ольга Михайлівна; Долинська, Марія Степанівна; Балинський, Ігор Олексійович
Стаття присвячена актуальними проблемам правового регулювання етнонаціональної політики в незалежній Україні. Дослідження зорієнтовано на визначенні проблем у правовому становищі національних меншин (спільнот) в сучасній Україні.У статті актуалізується увага на законодавчому регулюванні етнонаціональної політики під час воєнного стану в Україні. Головні засади
законодавчого регулювання щодо правового становища національних меншин було закладено відразу після незалежності держави. Прослідковано розвиток законодавчого регулювання правового статусу національних меншин в Україні протягом 1992–2023 років. Встановлено, що законодавство щодо правового становища національних меншин (спільнот) в Україні формувалося під впливом між-
народного та українського законодавства, а також внутрішніх міжнаціональних відносин. По вказаній темі проаналізовано Декларацію прав національностей України, норми Конституції України, Закону України «Про національні меншини в Україні», Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», Закону України «Про національні меншини (спільноти) в Україні» та інші нормативно-правові акти.
Війна Росії проти України не зупинила проведення змін законодавства у сфері міжнаціональних правовідносин в державі. Свідченням цього виступає прийняття 13 грудня 2022 року Закону України «Про національні меншини (спільнот) в Україні»
У 2023 році відбувся новий вищий етап розвитку законодавчого регулювання правового становища національних меншин (спільнот)в Україні. Цьому сприяло набрання чинності 1 липня 2023 року Закону України «Про національні меншини (спільнот) в Україні».Виконання прийнятої у вересні 2023 року Державної цільової національно-культурної програми «Єдність у різномаїтті» на період до 2034 року також сприятиме удосконаленню міжнаціональних відносин в Україні.
Подальший розвиток правового, зокрема, законодавчого регулювання національних менших (спільнот) в Україні повинно йти по шляху запозичення кращих традицій як європейської, так і світової юридичної практики. The article is devoted to current problems of legal regulation of ethno-national politics in independent Ukraine.
The research is focused on identifying problems in the legal status of national minorities (communities) in modern Ukraine.
The article focuses on the legislative regulation of ethno-national politics during martial law in Ukraine.
The main principles of legislative regulation regarding the legal status of national minorities were laid immediately after the independence
of the state.
The development of the legislative regulation of the legal status of national minorities in Ukraine during 1992-2023 is followed.
It was established that the legislation on the legal status of national minorities (communities) in Ukraine was formed under the influence
of international and Ukrainian legislation, as well as internal international relations.
The Declaration of the Rights of Nationalities of Ukraine, the norms of the Constitution of Ukraine, the Law of Ukraine "On National Minorities
in Ukraine", the Law of Ukraine "On Local Self-Government in Ukraine", the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine"
and other legal regulations were analyzed on the specified topic. Acts
Russia's war against Ukraine did not stop the implementation of legislative changes in the field of international legal relations in the state.
This is evidenced by the adoption of the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine" on December 13, 2022
In 2023, a new higher stage of development of legislative regulation of the legal status of national minorities (communities) in Ukraine took
place.
This was facilitated by the entry into force of the Law of Ukraine "On National Minorities (Communities) in Ukraine" on July 1, 2023.
The implementation of the State target national and cultural program "Unity in diversity" for the period until 2034, adopted in September 2023,
will also contribute to the improvement of international relations in Ukraine.
Further development of legal, in particular, legislative regulation of national minorities (communities) in Ukraine should follow the path
of borrowing the best traditions of both European and world legal practice.
Балинська О. М., Долинська М. С., Балинський І. О. Національні меншини (спільноти) як суб'єкти етнонаціональної політики України=National minorities(communities) as subjects of the ethnonational policy of Ukraine // Юридичний науковий електронний журнал, 2024. № 1. С. 20-23.
2024-01-01T00:00:00ZНовели законодавчого регулювання етнонаціональної політики в незалежній УкраїніБалинська, Ольга МихайлівнаДолинська, Марія СтепанівнаБалинський, Ігор Олексійовичhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19692026-02-05T01:00:21Z2024-01-01T00:00:00ZНовели законодавчого регулювання етнонаціональної політики в незалежній Україні
Балинська, Ольга Михайлівна; Долинська, Марія Степанівна; Балинський, Ігор Олексійович
У статті висвітлено окремі питання провадження етнонаціональної політики в незалежній Україні. Авторами досліджено праці науковців у цій сфері, а також національне законодавство у сфері етнонаціональної політики. Мета дослідження – здійснити аналіз законодавчого регулювання етнонаціональної політики в незалежній Україні, особливу увагу приділяючи періоду 2021 року – першої половини 2023 року. Попри війну в Україні, відбувається оновлення законодавчого регулювання етнонаціональної політики в державі. Певні кроки щодо розвитку національного законодавства у сфері етнонаціональної політики в України пройдено, зокрема шляхом прийняття Верховною Радою України протягом 2021-2022 років законів України: «Про корінні народи України» та «Про національні
меншини (спільноти) в Україні». Держава повинна на законодавчому рівні має передбачити основні засади етнонаціональної політики в Україні шляхом прийняття комплексного законодавчого акту. Прийнятий спеціалізований акт щодо етнонаціональної політики повинен сприяти проведенню ефективної державної етнонаціональної, етнокультурної політики, консолідації української нації загалом та гармонійному розвитку національних меншин та корінних народів та стане запорукою громадянського миру в українському суспільстві. Характеризуючи розвиток законодавчого регулювання етнонаціональної в Україні простежується необхідність у його подальшому вдосконаленні, зокрема, шляхом імплементації кращих законодавчих ініціатив щодо етнонаціональної політики іноземних держав. Подальші розвідки щодо законодавчого регулювання етнонаціональної політики в Україні можуть стосуватися порівняльно-правового аналізу прийнятих законодавчих актів щодо вказаної теми дослідження. The article highlights certain issues of ethno-national policy implementation in independent Ukraine.The issue of ethno-national policy continued to be one of the most important in the state policy of each state.
State ethno-national policy in Ukraine is a complex process that requires proper state-political and legal (legislative) regulation of inter-ethnic relations.The authors researched the works of scientists regarding the legal regulation of ethno-national policy in modern Ukraine, as well as national legislation in the field of ethno-national policy. The purpose of the study is to carry out an analysis of the legislative regulation of ethno-national
policy in independent Ukraine, paying special attention to the period of 2021 - the first half of 2023.Despite the war in Ukraine, the legislative regulation of ethno-national policy in the state is being updated.Certain steps have been taken regarding the development of national legislation in the field of ethno-national policy in Ukraine, in particular through the adoption by the Verkhovna Rada of Ukraine during 2021-2022 of the laws of Ukraine: “On indigenous peoples of Ukraine” and “On national minorities (communities) in Ukraine”. The state should, at the legislative level, provide for the basic principles of ethno-national policy in Ukraine by adopting a comprehensive legislative act.
The adopted specialized act on ethno-national policy should contribute to effective state ethno-national and ethno-cultural policy, consolidation of the Ukrainian nation in general and harmonious development of national minorities and indigenous peoples, and will become a guarantee of civil peace in Ukrainian society. Characterizing the development of the legislative regulation of ethno-nationalism in Ukraine, the need for its further improvement is traced, in particular, through the implementation of the best
legislative policies on ethno-nationalism of foreign countries. Further investigations regarding the legislative regulation of ethno-national policy in Ukraine may
refer to a comparative legal analysis of the adopted legislative acts regarding the specified research topic.
Балинська О. М., Долинська М. С., Балинський І. О. Новели законодавчого регулювання етнонаціональної політики в незалежній Україні= Novels of legislative regulation of ethno-national policy in independent Ukraine // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія Право, 2024. Випуск 81(1). С. 104-110.
2024-01-01T00:00:00ZЕтнонаціональна політика держави як чинник гарантування права громадян на безпекуБалинська, Ольга МихайлівнаБалинський, Ігор ОлексійовичДолинська, Марія Степанівнаhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19682026-02-05T01:00:20Z2023-01-01T00:00:00ZЕтнонаціональна політика держави як чинник гарантування права громадян на безпеку
Балинська, Ольга Михайлівна; Балинський, Ігор Олексійович; Долинська, Марія Степанівна
У статті акцентується на тій функції органів влади, яка полягає у всебічному сприянні нормативному врегулюванню етнонаціонального розвитку держави, розробленні та впровадженні оптимальних моделей міжнаціонального порозуміння, запобіганні й унеможливленні конфліктогенних ситуацій, що зумовлені міжетнічними тертями, а також забезпеченні при цьому права кожного громадянина на безпеку в контексті самореалізації та прояву ідентичності (зокрема й національної). Зокрема, ця розвідка демонструє залежність безпекового середовища соціуму від етнонаціональної політики держави, яка, своєю чергою, зумовлює засоби гарантування права громадян на особисту безпеку.Автори резюмують, що етнонаціональна політика держави має передбачати взаємоузгодженість цілої низки концепцій і теорій, зокрема – етнічної та культурної гетерогенності, мультикультурної держави, акультурації, «етніцистської позиції» та інших. При цьому одним із основних критеріїв оцінки якості такої політики має бути рівень гарантованості права громадянам на особисту безпеку в поєднанні з можливістю на вільний розвиток етнічної, культурної, мовної та релігійної самобутності, тобто самореалізації та самоідентифікації. А в умовах стрімкого розвитку глобалізації сучасного світу цей аспект обов’язково має супроводжуватися формуванням міжнародної системи захисту прав етнічних і релігійних меншин з урахуванням правових, соціально-економічних, громадсько-політичних і гуманітарних чинників. The article focuses on the function of the authorities which is supposed to
comprehensively promote the normative regulation of the ethno-national development of the state, develop and implement optimal models of interethnic understanding,
prevent and eliminate conflict situations caused by interethnic frictions, and at the
same time ensure the right of every citizen to security in the context of self-realisation
and manifestation of identity (including national identity). In particular, this study
demonstrates the dependence of the security environment of society on the ethno-
national policy of the state, which, in turn, determines the means of guaranteeing the
right of citizens to personal security. The authors summaries that the ethno-national policy of the state should provide for the coherence of a number of concepts and theories, including ethnic and cultural heterogeneity, multicultural state, acculturation, «ethnicist position» and others. At the same time, one of the main criteria for assessing the quality of such a policy should be the level of guarantee of the right to personal security for citizens, combined with the possibility of free development of ethnic, cultural, linguistic and religious identity, i.e. self-realisation and self-identification. And in the context of the rapid development of globalization of the modern world, this aspect must necessarily be accompanied by the formation of an international system for the protection of the rights of ethnic and religious minorities, taking into account legal, socio-economic, socio-political and humanitarian factors.
Балинська О., Балинський І., Долинська М. Етнонаціональна політика держави як чинник гарантування права громадян на безпеку= State ethno-national policy as a factor in guaranteeing the right of citizens to security // Актуальні проблеми вдосконалення чинного законодавства України: збірник наукових статей, 2023. Вип. 62. С. 2-10.
2023-01-01T00:00:00Z