колекція Миколи Лицураhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19762026-04-23T21:53:59Z2026-04-23T21:53:59ZВплив політичної та професійної діяльності К.Трильовського на формування української політико-правової думкиФедик, Лідія БогданівнаЛицур, Микола Зіновійовичhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19792026-02-07T01:00:25Z2024-01-01T00:00:00ZВплив політичної та професійної діяльності К.Трильовського на формування української політико-правової думки
Федик, Лідія Богданівна; Лицур, Микола Зіновійович
Метою дослідження є розкриття впливу практичної діяльності К.Трильовського на формування української політичної та правової думки. Методика. Для з’ясування витоків окремих правових ідей в українській суспільно-політичній та правовій думці використовувався історико-генетичний метод. Праксеологічний метод використано з метою пізнання особливостей діяльності К.Трильовського як адвоката і політика, визначення її ефективності. Порівняльний метод застосовувався для глибшого вивчення правових ідей К.Трильовського через їх співставлення з ідеями М.Драгоманова. Результати. У процесі дослідження виокремлено три напрями діяльності К.Трильовського, які впливали на формування правової думки Галичини другої половини ХІХ ст.: як політика, національного діяча і адвоката. Проаналізовано роль Кирила Трильовського в організації роботи політичної організації «Народна Воля». Наголошено, що політик був активним організатором зборів та віч, а також доповідачем, який виносив на
обговорення найбільш важливі для простого населення питання. Розкрито уявлення К.Трильовського щодо реалізації ідеї українського національного державотворення та реалізації законодавства Австро-Угорщини у сфері захисту прав українського населення. Наукова новизна. Доведено, що правові ідеї К.Трильовського базувалися на ідеях лібералізму, тому ключовими для правника стало обґрунтування громадянських, економічних, політичних, соціальних, культурних прав та свобод. Показано, що К.Трильовський як член РУРП
обґрунтовував ідею соборності та створення національної держави, а як депутат втілював ці ідеї на законодавчому рівні. Практична значимість. Наукові висновки представлені у статті, можуть бути використані у правовиховній роботі серед населення з метою підвищення рівня його правової свідомості та правової культури, формування демократичного правового світогляду.
The purpose of the study is to reveal the impact of K. Trilliovskyi's practical activities on the formation of
Ukrainian political and legal thought. Methods. The author uses the historical and genetic method to identify the
origins of certain legal ideas in Ukrainian socio-political and legal thought. The praxeological method was used to
study the peculiarities of K. Trilliovskyi's activities as a lawyer and politician, and to determine their effectiveness.
The comparative method was used for a deeper study of K. Trilliovskyi's legal ideas by comparing them with the ideas
of M. Drahomanov. Results. The study identifies three areas of activity of K. Trilliovskyi which influenced the
formation of legal thought in Galicia in the second half of the nineteenth century: as a politician, national figure and
lawyer. The author analyses the role of Kyrylo Tryliovskyi in organising the work of the political organisation
"Narodna Volia". It is emphasised that the politician was an active organiser of meetings and events. He was a
speaker who brought up for discussion the most important issues for the ordinary population. K. Trilliovskyi's ideas
on the implementation of the idea of the Ukrainian national state and the implementation of Austro-Hungarian
legislation in the field of protection of the rights of the Ukrainian population are revealed. Scientific novelty. It is
proved that the legal ideas of K. Trilliovskyi were based on the ideas of liberalism. The key for the lawyer was the
substantiation of civil, economic, political, social and cultural rights and freedoms. It is shown that K. Trilliovskyi, as
a member of the Russian-Ukrainian Radical Party, substantiated the idea of unity and the creation of a nation-state,
and as a deputy, he implemented these ideas at the legislative level. Practical significance. The scientific findings
presented in the article can be used in legal education work among the population with a view to raising the level of
their legal awareness and legal culture, and forming a democratic legal outlook.
Федик Л.Б., Лицур М.З. Вплив політичної та професійної діяльності К.Трильовського на формування української політико-правової думки=The influence of political and professional activities of K. Trilliovskyi on the formation of Ukrainian political and legal thought //Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право, 2024. Вип. 17(29). С. 110-118.
2024-01-01T00:00:00ZКонституційне закріплення верховенства права як основи розбудови української держави: історичні витоки та практика реалізаціїЛуцький, Роман ПетровичКаленюк, Оксана МиколаївнаЛицур, Микола Зіновійовичhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19782026-02-06T01:00:29Z2024-01-01T00:00:00ZКонституційне закріплення верховенства права як основи розбудови української держави: історичні витоки та практика реалізації
Луцький, Роман Петрович; Каленюк, Оксана Миколаївна; Лицур, Микола Зіновійович
Стаття присвячена аналізу правової природи, змісту верховенства права як принципу, а також правового явища та концептуального підходу щодо сучасних прав людини. В ній приділено увагу саме основним концепціям (процесуальній (формальній) та матеріальній (змістовій)) розуміння явища «верховенство права» та виокремленню цього принципу серед інших суспільно-правових регуляторів, які впливають на організацію державної влади в межах правового поля. Висвітлено принципи та основні елементи (чіткість, стабільність, судовий контроль і т.д.), характерні властивості верховенства права (спосіб «побудови» державної влади на правових засадах; прояв природного права тощо). Викладено теоретичний розгляд цього принципу у сфері організації державної влади в суспільстві в широкому («верховенства права над державою») та вузькому («верховенство права над законом») аспектах. З’ясовано роль та місце верховенства права як правової цінності та співвідношення Основного Закону з принципом верховенства права. Методика. Задля досягнення поставленої мети проводився комплексний аналіз наявної інформації стосовно аналізованої проблеми і сформували на їхній основі висновки та пропозиції. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: діалектичний,системно-структурний, термінологічний, системно-функціональний, історичний, нормативнодогматичний, метод узагальнення. Результати. У результаті проведених досліджень встановлено, що в нашій країні проголошується і діє саме цей принцип, який становить основу конституційного ладу. Створення державою надійних та сприятливих умов для впровадження верховенства права в усі суспільні відносини, закріплення на законодавчому рівні гарантій його забезпечення та механізму правового захисту у разі порушення цього принципу є її пріоритетними напрямами, адже у правовій державі людина, її життя, здоров’я, честь, гідність, права і безпека є найвищою цінністю. Наукова новизна. Встановлено, що принцип верховенства права є фактично єдиним ефективним засобом забезпечення захисту цих всіх цінностей української держави і саме він має стати головною метою юридичної науки й практики. У цій статі сформульовано також висновки, в яких викладено узагальнені положення щодо верховенства права як основоположного принципу правової держави, його основні риси та складники, значення та роль для України як правової країни. The article is devoted to the analysis of the legal nature, the content of the rule of law as a principle, as well as the legal phenomenon and the conceptual approach to modern human rights. She studies the foreign experience of implementing the rules of the rule of law into national legislation. The role of international organizations in ensuring the rule of law is determined. It is noted that the rule of law is a universal principle. The need for general provision and observance of the rule of law both at the national and international level is recognized by all UN member states, because the rule of law is one of the basic values shared by the European Union and its members. Cornerstone problems of the rule of law, expressed in the implementation of its main principles, are an actual subject of multilateral public discourse: the future of the country and its role in the process of modern development of the world order and the conditions of its globalization depend on their solution. Methodology. In order to achieve the set goal, a comprehensive analysis of the available information regarding the analyzed problem was carried out and conclusions and proposals were formed on their basis. The following methods of scientific knowledge were used during the research: dialectical, systemic-structural, terminological, systemic-functional, historical, normative-dogmatic, generalization method. Resulst. As a result of the research conducted, it was found that this principle, which forms the basis of the constitutional order, is proclaimed and operates in our country. The creation by the state of reliable and favorable conditions for the implementation of the rule of law in all social relations, the consolidation at the legislative level of guarantees for its enforcement and the mechanism of legal protection in case of violation of this principle are its priorities, because in a state governed by the rule of law, a person, his or her life, health, honor, dignity, rights and security are the highest value. Originality. It is established that the rule of law is in fact the only effective means of ensuring the protection of all these values of the Ukrainian state, and it should become the main goal of legal science and practice. The article also formulates conclusions which summarize the rule of law as a fundamental principle of the rule of law, its main features and components, and its importance and role for Ukraine as a country governed by the rule of law.
Луцький Р.П., Каленюк О.М., Лицур М.З. Конституційне закріплення верховенства права як основи розбудови української держави: історичні витоки та практика реалізації=Constitutional consolidation of the rule of law as the basis for the development of the Ukrainian state: historical origins and implementation practice // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право, 2024. Вип. 17(29). С. 87-93.
2024-01-01T00:00:00ZДослідження історії, як умова розвитку ідеї монархізму (на прикладі В. Липинського, С. Томашівського та В. Кучабського )Ілин, Любомир МихайловичЛицур, Микола Зеновійовичhttp://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/19772026-02-06T01:00:27Z2024-01-01T00:00:00ZДослідження історії, як умова розвитку ідеї монархізму (на прикладі В. Липинського, С. Томашівського та В. Кучабського )
Ілин, Любомир Михайлович; Лицур, Микола Зеновійович
У статті співставляються основні підходи до трактування ідеї монархізму представниками української історичної школи першої третини ХХ ст. – В.Липинського, С.Томашівського та В.Кучабського. Встановлено, що їх зацікавлення історичним минулим України обумовлювалося критикою ідей народництва, яке активно розвивав у Галичині М.Грушевський. Встановлено, що ключовими ідеями В.Липинського був принцип «територіального патріотизму» та класократична монархія, як форма державного устрою. Все це поєднувалося в універсальній концепції «національної ідеї», в якій вчений чітко обґрунтував процес формування і важливість існування політичної нації. Натомість С.Томашівський, досліджуючи історію Галицько-Волинської держави першим запропонував трактувати її як першу українську національну державу. Він також пропонував запозичити саме спадкову монархію, як форму держави, кордони якої він визначав винятково межами етнічного розселення українців. Ще інших поглядів дотримувався В. Кучабський, який в пошуку зразка національної держави розглядав не Галицько-Волинську державу чи Гетьманщину, а державні утворення часів національно-демократичної революції 1917-1921 рр., зокрема Західноукраїнську народну республіку. Доведено, що спільним в поглядах В.Липинського, С.Томашівського та В.Кучабського була концепція «національної ідеї», яка зводилася до формування колективного переконання суспільства в потребі держави, як захисника національних інтересів. Ключовою відмінністю ідей згаданих істориків є те, що В.Липинський ідеалізував період козаччини, зокрема Національно-визвольну війну під проводом Б.Хмельницького, а С.Томашівський та В.Кучабський – акцентували увагу на ролі Галицько- Волинської держави і загалом «місійній» ролі Галичини. Згадані історики започаткували школу українського консерватизму, який в умовах сьогодення можна вважати умовою збереження національної ідентичності українців.
The article compares the main approaches to the interpretation of
the idea of monarchism by representatives of the Ukrainian historical school of the
first third of the 20th century. – V. Lypinskyi, S. Tomashivskyi and V. Kuchabskyi.
It was established that their interest in the historical past of Ukraine was determined
by criticism of the ideas of populism, which was actively developed in Galicia by
M. Hrushevskyi. It was established that the key ideas of V.Lypinskyi were the
principle of «territorial patriotism» and classocratic monarchy as a form of
government. All this was combined in the universal concept of the «national idea»,
in which the scientist clearly justified the process of formation and the importance
of the existence of a political nation. Instead, S. Tomashivskyi, researching the
history of the Galicia-Volyn state, S. Tomashivskyi was the first to propose
interpreting it as the first Ukrainian national state. He also proposed to borrow the
hereditary monarchy as a form of state, the borders of which he determined
exclusively by the boundaries of the ethnic settlement of Ukrainians. Still other views were held by V. Kuchabskyi, who, in search of a model of a national state,
considered not the Galicia-Volyn state or the Hetmanate, but the state formations of
the times of the national-democratic revolution of 1917-1921, in particular the West
Ukrainian People's Republic. It has been proved that the concept of «national idea»
was common in the views of V.Lypinskyi, S.Tomashivskyi and V.Kuchabskyi,
which was reduced to the formation of the collective belief of society in the need of
the state as a defender of national interests. The key difference between the ideas of
the mentioned historians is that V. Lypinskyi idealized the Cossack period, in
particular the National Liberation War led by B. Khmelnytskyi, while
S. Tomashivskyi and V. Kuchabskyi emphasized the role of the Galicia-Volyn state
and the «missionary» role in general Galicia The mentioned historians started the
school of Ukrainian conservatism, which in today's conditions can be considered a
condition for preserving the national identity of Ukrainians.
Ілин Л. М., Лицур М. З. Дослідження історії, як умова розвитку ідеї монархізму (на прикладі В. Липинського, С. Томашівського та В. Кучабського )=Research of histori as a condition for the development of the idea of monarchism (on the examples of V. Lypinsky, S. Tomashivsky and V. Kuchabsky) // Актуальні питання у сучасній науці. (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія Економіка», Серія «Державне управління», Серія «Техніка», Серія «Історія та археологія»).К.: Видавнича група «Наукові перспективи», 2024. №5(23). С. 1103-1113.
2024-01-01T00:00:00Z