http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2080 2026-04-23T19:28:25Z 2026-04-23T19:28:25Z Кухарук, Христина Володимирівна Штанько, Ярослав Володимирович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2086 2026-03-14T01:00:22Z 2025-01-01T00:00:00Z

Візуалізація даних контент-аналізу Google Trends у Datawrapper: засіб візуальної комунікації Кухарук, Христина Володимирівна; Штанько, Ярослав Володимирович У статті представлено та проаналізовано результати контент-аналізу, здійсненого у Google Trends, пошукових користувацьких запитів у Google та Youtube в Україні слів «фронт», «карта повітряних тривог» та «кількість». Дані, отримані про останню лексему,дають підставу вважати, що кількісні показники займають трендову позицію в сучасному україномовному медіапросторі, відтак є необхідність публікувати їх за допомогою візуальних інструментаріїв інфографіки, теплових таблиць та теплових карт, що повною мірою дозволяє онлайн-платформа для медійників – Datawrapper, оскільки це сприяє ефективній візуальній комунікації. Разом з тим, використання сервісу River у Datawrapper формує внутрішнє онлайн-середовище взаємообміну та взаємовикористання візуального контенту, що забезпечує кросмедійність та конвергентність у сучасних медіа. За допомогою діаграмного методу проілюсторовано використання Datawrapper для візуалізації результатів контент-аналізу пошукових запитів Google Trends. За допомогою методу кількісного вивчення великих обсягів даних – контент-аналізу – пошукових запитів слова «фронт» на медіаплатформі YouTube в Україні за період трьох років (2014–2017 р. та 2022–2025 р.) виявлено, що екстремуми користувацького пошуку припадають на перші три роки від 2014 року, а не від часу повномасштабного воєнного вторгнення російської федерації в Україну у лютому 2022 року до 2025 року, враховуючи те, що у перше півріччя від 2022 року, і тільки у цей період, користувацькі запити слова «фронт» у Youtube набрали 100%, після чого динаміка кількості запитів різко знизилась. Це дало змогу використати порівняльний та інтерпретаційний метод оброблення статистичних даних, а відтак візуалізувати його результати за допомогою інфографіки, теплових карт та теплових таблиць у Datawrapper. Зокрема картографічна візуалізація проілюструвала кількісну регіональну активність запитів. Контент-аналіз пошукових запитів словосполучення «карта повітряних тривог» у Google продемонстрував кореляцію між оголошенням повітряних тривог та інтернет-запитами, про що свідчать інфографічні матеріали часової шкали та картографічні матеріали за регіональним показником (Україна) візуалізовані у Datawrapper. The article presents and analyses the results of a content analysis conducted in Google Trends of Google and Youtube users' search queries in Ukraine for the words “front”, “air situation map” and “quantity”. The data obtained for the latter lexeme indicate that quantitative indicators are trending in the modern Ukrainianlanguage media space, so there is a need to publish them using visual tools such as infographics, heat tables and heat maps, which is fully enabled by the Datawrapper online platform for media professionals, as it promotes effective visual communication. At the same time, the use of the River service in Datawrapper creates an internal online environment for sharing and sharing visual content, which ensures cross-media and convergence in modern media. The article illustrates the use of Datawrapper to visualise the results of content analysis of Google Trends search queries using a diagrammatic method. Using the method of quantitative study of large amounts of data – content analysis – of search queries for the word ‘front’ on the YouTube media platform in Ukraine for a period of three years (2014–2017 and 2022–2025), the article reveals that the extremes of user searches occurred in the first three years of 2014, not during the full military invasion of the russian federation in February 2022) found that the extremes of user searches occurred in the first three years from 2014, and not from the time of the full-scale military invasion of Ukraine by the russian rederation in February 2022 to 2025, given that in the first half of 2022, and only in this period, user searches for the word ‘front’ on YouTube reached 100%, after which the dynamics of the number of searches decreased sharply. This made it possible to use a comparative and interpretative method of processing statistical data, and then visualise its results using infographics, heat maps, and heat tables in Datawrapper. In particular, the map visualisation illustrated the quantitative regional activity of queries. A content analysis of Google searches for the phrase “air alert map” demonstrated a correlation between the announcement of air alerts and Internet queries, as evidenced by the infographic timeline and mapping materials by regional indicator (Ukraine) visualised in Datawrapper. Кухарук Х. В., Штанько Я. В. Візуалізація даних контент-аналізу Google Trends у Datawrapper: засіб візуальної комунікації=Visualization of Google Trends content analysis data in Datawrapper: a visual communication tool // Вчені записки Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 2025. Том 36 (75) № 3, част. 2. С. 177-184: рис.4, табл.5, діагр. 3.

2025-01-01T00:00:00Z Штанько, Ярослав Володимирович Ілин, Любомир Михайлович Лицур, Микола Зіновійович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2085 2026-03-14T01:00:19Z 2025-01-01T00:00:00Z

Технології гібридної війни: досвід українських визвольних змагань 1917-1921 рр. Штанько, Ярослав Володимирович; Ілин, Любомир Михайлович; Лицур, Микола Зіновійович Стаття присвячена всебічному та поглибленому аналізу складного комплексу методів і стратегій, які цілеспрямовано використовував більшовицький режим у період 1917-1921 років для встановлення свого політичного та територіального контролю над Україною. На основі дослідження різноманітних історичних джерел детально розглядаються ключові елементи того, що сьогодні ми визначаємо як гібридну війну. Особливу увагу приділено масштабній інформаційній пропаганді, яка розгорталася більшовиками, з наведенням конкретних прикладів ключових наративів, спрямованих на дискредитацію української національної ідеї та легітимізацію більшовицької влади, а також аналізуються різноманітні засоби поширення цієї пропаганди. Крім того, стаття аналізує активну та систематичну підтримку сепаратистських рухів на території України, що проявлялася у фінансуванні, організаційній допомозі, постачанні зброї та військовому забезпеченні, що дестабілізувало внутрішню ситуацію та підривало зусилля Української Центральної Ради та інших національних урядів. Розглядаються задокументовані випадки прямого військового втручання більшовицької Росії під цинічним прикриттям «братньої допомоги». Не меншу увагу приділено систематичному економічному тиску, який чинився на Україну через різноманітні блокади, встановлення контролю над ключовими економічними ресурсами та маніпулювання торговельними відносинами з метою підриву економічної самостійності молодої української держави. Досліджується також майстерне використання більшовиками внутрішніх політичних розбіжностей в українському суспільстві шляхом активної підтримки радикальних лівих угруповань,провокування політичних конфліктів та інтриг, що послаблювало єдність національних сил. Проведене дослідження переконливо демонструє, що більшовицький режим задовго до формалізації сучасної концепції «гібридної війни» вже ефективно застосовував багатогранний та комплексний підхід, вміло поєднуючи військові, політичні, економічні, інформаційні та соціальні інструменти для досягнення своїх імперських геополітичних амбіцій щодо України, що мало трагічні наслідки для українського народу та його прагнення до незалежності.. The article is devoted to a comprehensive and in-depth analysis of the complex set of methods and strategies that the Bolshevik regime purposefully used in the period 1917-1921 to establish its political and territorial control over Ukraine. Based on the study of various historical sources, the key elements of what we today define as hybrid warfare are examined in detail. Particular attention is paid to the large- scale information propaganda deployed by the Bolsheviks, with specific examples of key narratives aimed at discrediting the Ukrainian national idea and legitimizing the Bolshevik government, and various means of disseminating this propaganda are analyzed. In addition, the article analyzes the active and systematic support for separatist movements on the territory of Ukraine, which was manifested in financing, organizational assistance, the supply of weapons and military equipment, which destabilized the internal situation and undermined the efforts of the Ukrainian Central Rada and other national governments. Documented cases of direct military intervention by Bolshevik Russia under the cynical guise of «fraternal aid» are examined. No less attention is paid to the systematic economic pressure exerted on Ukraine through various blockades, the establishment of control over key economic resources, and the manipulation of trade relations with the aim of undermining the economic independence of the young Ukrainian state. The Bolsheviks' skillful use of internal political disagreements in Ukrainian society by actively supporting radical left-wing groups, provoking political conflicts and intrigues, which weakened the unity of national forces, is also examined. The research conducted convincingly demonstrates that long before the formalization of the modern concept of «hybrid warfare», the Bolshevik regime effectively applied a multifaceted and comprehensive approach, skillfully combining military, political, economic, informational, and social tools to achieve its imperial geopolitical ambitions towards Ukraine, which had tragic consequences for the Ukrainian people and their desire for independence. Штанько Я. В., Ілин Л. М., Лицур М. З. Технології гібридної війни: досвід українських визвольних змагань 1917-1921 рр.=Hybrid warfare technologies: the experience of the Ukrainian liberation struggle of 1917-1921// Актуальні питання у сучасній науці (Серія «Педагогіка», Серія «Право», Серія «Економіка, Серія «Державне управління», Серія «Техніка», Серія «Історія та археологія»), 2025. №5(35). С. 1779-1793.

2025-01-01T00:00:00Z Кухарук, Христина Володимирівна Штанько, Ярослав Володимирович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2084 2026-03-13T01:00:35Z 2025-01-01T00:00:00Z

Наратив The Wall Street Journal про атаки українських безпілотників на військові аеропорти росії: мовні стратегії, інтеграція мультимедійного інструментарію Кухарук, Христина Володимирівна; Штанько, Ярослав Володимирович У статті представлено мовні стратегії текстового наративу міжнародного англомовного видання The Wall Street Journal, які автори редакції використовують для висвітлення події, що трапилась 1 червня 2025 року, коли українські безпілотники здійснили атаку 4-х військових аеродромів росії і знищили великий стратегічний сегмент військової потужності країни-терориста. Артикульовано, як The Wall Street Journal конструює наратив, зокрема через використання лексичних одиниць, риторичних фігур, стилістичних при-йомів, які впливають на читача (слухача – якщо йдеться про аудіоверсію матеріалів). Також у фокусі дослідження зосереджена мультимедійна інтеграція – аналіз функціональних спроможностей візуально-го, аузіального інтерактивного інструментарію: відео, аудіо, фото, інтерактивні вставки, використання мультимедійного продукту ШІ – OpenAI, компанією, з якою у американського видання укладений договір про співпрацю. Ці мультимедійні засоби розглянуто як нові тенденції у представлені воєнних реалій між Україною та росією у міжнародній журналістиці. Дослідження мовних стратегій та мультимедійного матеріалу як підсилення текстового наративу окреслює та інтерпретує вплив американського медіа на міжнародне сприйняття війни. У контексті мовних стратегій виявлено домінантні прийоми фреймінгу – номінація фактів за допомогою лексичних маркерів «зухвалі атаки», «найбільший удар» тощо; мета-форизацію бойових дій: «нокдаун для ворога»; конструкції з підтвердженням через цитати основних фігур – авторитетних джерел (Володимир Зеленський, Василь Малюк), дискурсивна стратегія, створення образу архетипного героя (керівник операції «Павутина» Василь Малюк). Оцінено використання відео, інфографі-ки, інтерактивного елемента ШІ, який створений додатком WSJ-OpenAI і відредагованого редактором, аудіоверсій матеріалів, фото та інфографіки від інших медіа: Associated Press, Reuters, ISW AEI тощо. The article presents the linguistic strategies of textual narrative used by the international English-language publication The Wall Street Journal which the editorial staff uses to cover the events that took place on 1 June 2025, when Ukrainian drones attacked four russian military airfields and destroyed a large strategic segment of the terrorist country’s military power. It articulates how The Wall Street Journal constructs its narrative, in particular through the use of lexical units, rhetorical figures, and stylistic devices that influence the reader (or listener, in the case of the audio version of the materials). The study also focuses on multimedia integration – an analysis of the functional capabilities of visual and audio interactive tools: video, audio, photos, interactive inserts, and the use of the AI multimedia product OpenAI, a company with which the American publication has a cooperation agreement. These multimedia tools are considered as new trends in the presentation of military realities between Ukraine and russia in international journalism. The study of language strategies and multimedia material as a reinforcement of the textual narrative outlines and interprets the influence of American media on the international perception of the war. In the context of linguistic strategies, dominant framing techniques have been identified, such as the nomination of facts using lexical markers such as «bold attacks», «the biggest blow», etc.; the metaphorisation of combat operations: «knockdown for the enemy»; constructions with confirmation through quotes from key figures – authoritative sources (Volodymyr Zelensky, Vasyl Malyuk), discursive strategy, creation of the image of an archetypal hero (head of Operation Spider Web Vasyl Malyuk). The use of video, infographics, interactive AI elements created by the WSJ-OpenAI app and edited by the editor, audio versions of materials, photos and infographics from other media outlets (Associated Press, Reuters, ISW AEI, etc.) was evaluated. Кухарук Х., Штанько Я. Наратив The Wall Street Journal про атаки українських безпілотників на військові аеропорти росії: мовні стратегії, інтеграція мультимедійного інструментарію=The Wall Street Journal’s narrative on Ukrainian drone attacks on russian military airfields: language strategies, integration of multimedia tools // Наукові праці Міжрегіональної Академії управління персоналом. Філологія, 2025. № 2(16). C. 44-49. ORCID: 0000-0003-2310-4921

2025-01-01T00:00:00Z Кухарук, Христина Володимирівна Штанько, Ярослав Володимирович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2083 2026-03-13T01:00:34Z 2024-01-01T00:00:00Z

Гастрономічно-історичний репортаж: лінгвостилістичний інструментарій сторітелінгу (на матеріалі тексту В. Шабловського «Кухня терору») Кухарук, Христина Володимирівна; Штанько, Ярослав Володимирович Мета статті – виявити і визначити лінгвостилістичні засоби вираження сторітелінгу, здійснити їхню типологізацію, а також описати ключовий лінгвостилістичний інструментарій а саме у гастрономічно-історичному репортажі «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою» Вітольда Шабловського. У контексті лінгвостилістичних засобів вираження репортажного сторітелінгу – описати домінантні особливості гастрономічно-історичного репортажу, зосередивши увагу на реконструкції подій та героїв минулого, а не на інтерв’ю з респондентами, як це притаманно для, наприклад, новинного репортажу. Виокремити та описати позамовні засоби побудови репортажного сторітелінгу: інтерв’ю з очевидцями подій, подорож до місць, про які йдеться в наративі, звернення до історичних джерел. При формулюванні лінгвостилістичного інструментарію використано типологічний метод, при його інтерпретації – описовий та контекстуальнний. У результаті дослідження виявлений та типологізований лінгвостилістичний інструментарій, що експлікує різні семантичні функції у сторітелінгу гастрономічно-історичного репортажу. На прикладі тексту Вітольда Шабловського інтерпретовано його семантичні функції та обґрунтовано, чому він експлікуються чи у щоденникових записах, чи у прямій мові респондентів інтерв’ю, чи у введених у текст історичних джерелах, чи в авторській мові тощо. Також оприлюдлено та описано позалінгвальні засоби репортажного сторітелінгу, до яких віднесено свідчення очевидців, інтерв’ю з експертами у конкретних темах, подорож автора до місця подій, фактологічні деталі, щоденникові записи. У їх межах встановлено, якими саме лінгвостилістичними засобами вираження експліковані семантичні функції репортажного сторітелінгу. Підсумовуючи, варто підкреслити, що «Кухню терору» Вітольда Шабловського можна означити як гастрономічно-історичний репортаж, а відтак висновувати, що на текстовому рівні він має ряд типологізованих ознак, які експлікують жанрові вияви. Серед них – пряма мова, метафора, паралелізм, опис процесу готування страви, найменування, номінативні речення, розмовність, побутовість, факт парадоксу, фактологічна деталь, співставлення чисел, еліптичні контекстуальні речення, фактологічний фрейм, принцип контрасту і парадоксу, а також мовчання. The purpose of this article is to identify and define linguistic-stylistic devices used for storytelling, specifically in the gastronomic-historical reportage “The Kitchen of Terror” by Witold Shablowski. We aim to typologize these devices and describe the key linguistic-stylistic toolkit employed. Within the context of linguistic-stylistic expression in reportage storytelling, we focus on dominant features of gastronomic-historical reportage, emphasizing the reconstruction of events and historical figures rather than relying on interviews with respondents, as is common in news reporting. Additionally, we highlight extratextual elements used in constructing reportage storytelling. Our approach involves typological analysis, descriptive interpretation, and contextual examination. Through this research, we identify and typologize the linguistic-stylistic toolkit that serves various semantic functions in gastronomic-historical reportage. Using Witold Shablowski’s text as an example, we interpret their semantic functions and justify why they are employed-whether in diary entries, direct speech from interviewees, historical sources embedded in the text, or the author’s own language. Furthermore, we explore extralinguistic elements of reportage storytelling, including eyewitness accounts, expert interviews on specific topics, the author’s travel to the scene of events, factual details, and diary entries. Within these elements, we establish how specific linguistic-stylistic devices express the semantic functions of reportage storytelling. In summary, “The Kitchen of Terror” by Witold Shablowski can be classified as gastronomic-historical reportage, and at the textual level, it exhibits typologized features that align with the genre. These features include direct speech, metaphors, parallelism, descriptions of cooking processes, naming, nominative sentences, conversational style, everyday language, paradoxical facts, factual details, numerical comparisons, elliptical contextual sentences, factual frames, the principle of contrast and paradox, and even silence. Кухарук Х. В., Штанько Я. В. Гастрономічно-історичний репортаж: лінгвостилістичний інструментарій сторітелінгу (на матеріалі тексту В. Шабловського «Кухня терору»)=Gactronomic-historical report: linguistic-stylistic toolkit of storytelling (based on V. Shablovsky’s text “The kitchen of terror” // Вчені записки НТУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика , 2024. Том 35(74). №4, част.1. С. 212-218: рис.1.

2024-01-01T00:00:00Z