http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2203 2026-05-25T06:31:11Z 2026-05-25T06:31:11Z Халік, Олена Олександрівна Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна Запухляк, Олег Зіновійович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2227 2026-05-23T00:00:31Z 2026-01-01T00:00:00Z

Суб’єктивне благополуччя студентської молоді у контексті сучасних соціальних викликів Халік, Олена Олександрівна; Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна; Запухляк, Олег Зіновійович Мета статті полягає у комплексному емпіричному дослідженні особливостей суб’єктивного благополуччя студентської молоді в умовах воєнної та соціально-економічної нестабільності, а також у визначенні ролі внутрішніх ресурсів у збереженні якості життя здобувачів освіти. Методологія дослідження. Теоретичну основу роботи становлять евдемоністичний та гедоністичний підходи, що дають змогу інтерпретувати благополуччя як багатовимірний конструкт, який охоплює як когнітивну оцінку задоволеності життям, так і аспекти позитивного особистісного функціонування. Використано комплекс теоретичних методів (аналіз і синтез наукової літератури) та емпіричних методик, а саме «Шкали психологічного благополуччя» К. Ріфф (адаптація С. Карсканової) і «Шкали задоволеності життям» Е. Дінера (адаптація В. Оліфер, В. Боснюк). Дослідження проведено на вибірці 105 студентів; застосовано кореляційний аналіз (r-Пірсона) для виявлення взаємозв’язків між показниками психологічного благополуччя та задоволеністю життям. Наукова новизна полягає у виявленні нерівномірності розвитку компонентів психологічного благополуччя студентів в умовах війни: зафіксовано відносно вищі показники внутрішньо орієнтованих компонентів (самоприйняття, життєві цілі, особистісне зростання) порівняно з операційними (керування середовищем). Встановлено, що в умовах невизначеності задоволеність життям має найбільш виражений зв’язок із самоприйняттям (r = 0,53; p ≤ 0,01) і життєвими цілями (r = 0,47, p ≤ 0,01), тоді як зв’язок з керуванням середовищем є статистично незначущим. Висновки. Суб’єктивне благополуччя студентської молоді в сучасних реаліях набуває компенсаторного характеру і підтримується переважно за рахунок внутрішніх особистісних опор, що частково пом’якшує негативний вплив обмеженого контролю над зовнішніми життєвими обставинами. The aimof the article is to conduct a comprehensive empirical study of the characteristics of students’ subjective well-being under conditions of war-related and socio-economic instability, and to determine the role of internal resources in maintaining the quality of life of learners in higher education.Methodology. The theoretical framework integrates eudaimonic and hedonic approaches, which make it possible to interpret well-being as a multidimensional construct encompassing both the cognitive evaluation of life satisfaction and aspects of positive psychological functioning. The study employed theoretical methods (analysis and synthesis of scholarly literature) and empirical instruments: C. Ryff’s Scales of Psychological Well-Being (adapted by S. Karskanova) and E. Diener’s Satisfaction with Life Scale (Ukrainian adaptation by V. Olifer and V. Bosniuk). The study was conducted on a sample of 105 students; Pearson’s correlation analysis was used to identify associations between psychological well-being indicators and life satisfaction.Scientific novelty. The scientific novelty lies in identifying an uneven development of students’ psychological well-being components during wartime: relatively higher levels of internally oriented components (self-acceptance, purpose in life, personal growth) were observed compared to operational components (environmental mastery). Under conditions of uncertainty, life satisfaction was most strongly associated with self-acceptance (r = 0.53; p ≤ 0.01) and purpose in life (r = 0.47, p ≤ 0.01), whereas its association with environmental mastery was statistically non-significant.Conclusions. In contemporary realities, students’ subjective well-being assumes a compensatory character and is supported primarily by internal personal resources, which partly mitigates the adverse effects of limited control over external life circumstances. Халік О., Питлюк-Смеречинська О., Запухляк О. Суб’єктивне благополуччя студентської молоді у контексті сучасних соціальних викликів = Subjective well-being of students in the context of contemporary social challenges // Науковий вісник Вінницької академії безперервної освіти. Серія «Педагогіка. Психологія», 2026. Випуск №9. С.162-169: табл.1. ORCID: https://orcid.org/0009-0008-7140-7920

2026-01-01T00:00:00Z Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2226 2026-05-23T00:00:30Z 2026-01-01T00:00:00Z

Динамічний скринінг психічного здоров’я в процесі психотерапевтичної інтервенції Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна Статтю присвячено аналізу динамічного скринінгу психічного здоров’я як інтегрованого інструменту психотерапевтичної інтервенції в умовах підвищеного психоемоційного навантаження, зумовленого тривалими кризовими та травматичними подіями. Актуальність дослідження визначається обмеженістю традиційних статичних діагностичних підходів, які не дають змоги повною мірою відстежувати індивідуальну траєкторію змін психоемоційного стану клієнта в процесі психотерапії. У роботі здійснено теоретичний аналіз сучасних психотерапевтичних підходів та існуючих алгоритмів скринінгу психічного здоров’я, а також обґрунтовано необхідність їх адаптації до завдань тривалого психотерапевтичного супроводу. Представлено авторський алгоритм динамічного скринінгу, що ґрунтується на принципах безперервності оцінювання, мінімальної діагностичної інвазивності та клінічної доцільності. Алгоритм поєднує використання стандартизованих скринінгових методик із якісним клінічним аналізом і передбачає поетапний моніторинг психоемоційного стану клієнтів. Емпіричну частину дослідження виконано на вибірці з 32 клієнтів, які перебували у процесі психотерапевтичної допомоги. Результати статистичного аналізу засвідчили зниження рівня стресу, тривожних і депресивних проявів, а також зростання показників суб’єктивного благополуччя після впровадження алгоритму динамічного скринінгу. Отримані дані підтверджують його чутливість до змін психічного стану та прогностичну цінність для корекції психотерапевтичних рішень. Зроблено висновок, що динамічний скринінг психічного здоров’я є ефективним методологічним ресурсом сучасної психотерапії, який сприяє підвищенню доказовості інтервенцій, індивідуалізації допомоги та оптимізації психотерапевтичного процесу. The article is devoted to the analysis of dynamic mental health screening as an integrated tool of psychotherapeutic intervention under conditions of increased psychoemotional burden caused by prolonged crisis and traumatic events. The relevance of the study is determined by the limitations of traditional static diagnostic approaches, which do not allow for a comprehensive assessment of the individual trajectory of changes in a client’s psychoemotional state during psychotherapy. The paper presents a theoretical analysis of contemporary psychotherapeutic approaches and existing mental health screening algorithms, as well as substantiates the need to adapt them to the tasks of long-term psychotherapeutic support. An author-developed dynamic screening algorithm is proposed, based on the principles of continuous assessment, minimal diagnostic invasiveness, and clinical feasibility. The algorithm combines standardized screening instruments with qualitative clinical analysis and provides for step-by-step monitoring of clients’ psychoemotional states. The empirical part of the study was conducted on a sample of 32 clients receiving psychotherapeutic support. The results of statistical analysis demonstrated a decrease in the levels of psychoemotional distress, anxiety, and depressive symptoms, along with an increase in indicators of subjective psychological well-being following the implementation of the dynamic screening algorithm. The obtained data confirm its sensitivity to changes in mental state and its prognostic value for adjusting psychotherapeutic decisions. It is concluded that dynamic mental health screening represents an effective methodological resource in contemporary psychotherapy, contributing to increased evidence-based practice, individualization of care, and optimization of the psychotherapeutic process. Питлюк-Смеречинська О. Д. Динамічний скринінг психічного здоров’я в процесі психотерапевтичної інтервенції = Dynamic mental health screening in the process of psychotherapeutic intervention // Вісник міжнародного економіко-гуманітарного університету імені академіка Степана Дем’янчука. Серія: Педагогіка та психологія, 2026. №1. С.253-258. ORCID: https://orcid.org/0009-0008-7140-7920

2026-01-01T00:00:00Z Халік, Олена Олександрівна Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2225 2026-05-23T00:00:28Z 2026-01-01T00:00:00Z

Коучингові інтервенції як складова кризової допомоги в умовах війни Халік, Олена Олександрівна; Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна Стаття присвячена аналізу коучингових інтервенцій як складової кризової психологічної допомоги в умовах війни. Повномасштабні воєнні дії в Україні зумовили тривалий психоемоційний стрес, зростання рівня невизначеності та виснаження, що актуалізує потребу в диференційованих, ресурсно-орієнтованих формах психологічної підтримки дорослого населення. У цьому контексті коучинг розглядається як комплементарний підхід, спрямований не на опрацювання травматичного досвіду, а на відновлення суб’єктної позиції, внутрішнього контролю, здатності до усвідомлених рішень і цілепокладання в умовах хронічного стресу. У теоретичній частині статті здійснено аналіз сучасних підходів до розуміння коучингу в кризовому контексті, окреслено його відмінності від психологічного консультування та психотерапії, а також визначено межі доцільного застосування коучингових інтервенцій у системі психосоціальної допомоги. Особливу увагу приділено тілесно орієнтованим та арт-коучинговим підходам, які ґрунтуються на ідеї єдності психічних і тілесних процесів та сприяють відновленню саморегуляції без прямого заглиблення у травматичний матеріал. Показано, що коучингові інтервенції можуть виконувати стабілізаційну функцію, актуалізуючи внутрішні ресурси особистості та знижуючи рівень дезорганізації поведінки. Емпірична частина дослідження спрямована на вивчення суб’єктивної ефективності коучингової підтримки в умовах війни. Узагальнення результатів свідчить про позитивну динаміку показників, пов’язаних із відчуттям суб’єктності, внутрішнього контролю, мотиваційної визначеності та ресурсності. Отримані дані свідчать, що коучингові інтервенції сприяють відновленню структурованості дій і здатності до адаптивного функціонування в умовах тривалої воєнної нестабільності. Зроблено висновок про доцільність інтеграції коучингу в систему кризової психологічної допомоги як ресурсно-орієнтованого інструменту підтримки життєздатності та психологічної стійкості особистості. The article analyzes coaching interventions as a component of crisis psychological assistance in wartime conditions. The full-scale war in Ukraine has led to prolonged psycho-emotional stress, heightened uncertainty, and exhaustion, which have intensified the need for differentiated, resource-oriented forms of psychological support for the adult population. In this context, coaching is considered a complementary approach aimed not at processing traumatic experiences, but at restoring the individual’s sense of agency, internal locus of control, decision-making capacity, and goal clarity under conditions of chronic stress.The theoretical part of the article examines contemporary approaches to understanding coaching in a crisis context, outlines its distinctions from psychological counseling and psychotherapy, and defines the boundaries of its appropriate application within the system of psychosocial support. Particular attention is paid to body-oriented and art-based coaching approaches grounded in the unity of mental and bodily processes, which contribute to the restoration of self-regulation without direct immersion in traumatic material. It is argued that coaching interventions can perform a stabilizing function by activating internal personal resources and reducing behav-ioral disorganization.The empirical part of the study examines the subjective effectiveness of coaching support in wartime conditions. The findings indi-cate a positive dynamic in indicators related to sense of agency, internal locus of control, goal clarity, and perceived resourcefulness. The obtained data confirm that coaching interventions contribute to the restoration of structured action and adaptive functioning under conditions of prolonged military instability.The study concludes that integrating coaching into the system of crisis psychological assistance is appropriate as a resource-orient-ed tool for supporting psychological resilience and adaptive capacity in wartime conditions. Халік О. О., Питлюк-Смеречинська О. Д. Коучингові інтервенції як складова кризової допомоги в умовах війни = Coaching interventions as a component of crisss psychological assistance in wartime conditions // Слобожанський науковий вісник. Серія: Психологія, 2026. Випуск 1. С.172-176. ORCID: https://orcid.org/0009-0008-7140-7920

2026-01-01T00:00:00Z Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна Халік, Олена Олександрівна Запухляк, Олег Зіновійович http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2224 2026-05-22T00:00:27Z 2026-01-01T00:00:00Z

Копінг-стратегії студентської молоді в умовах хронічного стресу та їх взаємозв’язок із резильєнтністю Питлюк-Смеречинська, Олександра Дмитрівна; Халік, Олена Олександрівна; Запухляк, Олег Зіновійович Статтю присвячено емпіричному дослідженню особливостей копінг-стратегій студентської молоді в умовах хронічного стресу. Актуальність дослідження зумовлена тривалим впливом стресогенних чинників сучасного соціального середовища (соціальна нестабільність, воєнні виклики, навчальні навантаження), які супроводжуються підвищеним психоемоційним напруженням і виснаженням адаптаційних ресурсів студентів, зокрема майбутніх психологів. Метою статті є виявлення структури, домінуючих типів і функціональної спрямованості копінг-стратегій студентів-психологів в умовах хронічного стресу, а також визначення взаємозв’язку між копінг-поведінкою та рівнем резильєнтності як системоутворювальним ресурсом психологічної адаптації. Емпіричне дослідження проведено серед студентів-психологів, вибірка становила 145 осіб, із застосуванням комплексу психодіагностичних методик, спрямованих на оцінку когнітивних, емоційних і поведінкових аспектів копінг-поведінки та рівня резильєнтності, з використанням методів описової статистики та кореляційного аналізу. Для діагностики копінг-стратегій використано методику «Діагностика копінг-поведінки в стресових ситуаціях» Н.С. Ендлера, Дж.Д.А. Паркера, «Індикатор копінг-стратегій» Дж. Амірхана та методику Е. Хейма; для оцінки резильєнтності застосовано шкалу Коннора – Девідсона. Результати дослідження засвідчили, що у структурі копінг-поведінки студентської молоді переважають проблемно-орієнтовані та інші активні й адаптивні копінг-стратегії, зокрема стратегія вирішення проблем і пошук соціальної підтримки, що свідчить про орієнтацію більшості респондентів на конструктивні способи подолання стресових впливів. Водночас уникаючі та неадаптивні форми реагування мають нижчу представленість і пов’язані з обмеженістю адаптаційних ресурсів у частини студентів. Установлено статистично значущі кореляційні зв’язки між активними копінг-стратегіями та рівнем резильєнтності, а також зворотні зв’язки між резильєнтністю та емоційно-орієнтованими й уникаючими формами копінгу, що підкреслює її ресурсну роль у підтриманні психологічної адаптації в умовах хронічного стресу. This study presents an empirical examination of coping strategies among university students exposed to chronic stress. The relevance of the research is обусловлена the prolonged impact of stressors characteristic of the contemporary social context, including social instability, wartime-related challenges, and academic demands, which contribute to increased psycho-emotional strain and the gradual depletion of adaptive resources, particularly among future psychologists. The aim of the study is to identify the structure, predominant types, and functional orientation of coping strategies in psychology students experiencing chronic stress, as well as to examine the relationship between coping behavior and resilience as a key resource of psychological adaptation.The empirical study was conducted on a sample of 145 psychology students. A comprehensive battery of psychodiagnostic instruments was used to assess cognitive, emotional, and behavioral dimensions of coping, along with the level of resilience. Data were analyzed using descriptive statistics and Pearson correlation analysis. Coping strategies were assessed using the Coping Inventory for Stressful Situations (N.S. Endler & J.D.A. Parker), the Coping Strategy Indicator (J. Amirkhan), and Heim’s coping taxonomy, while resilience was measured using the Connor–Davidson Resilience Scale (CD-RISC). The findings indicate that problem-focused coping and other active, adaptive coping strategies predominate in the coping pro℅les of the student sample, particularly problem-solving and seeking social support. This pattern reflects an overall orientation toward constructive stress regulation. In contrast, avoidant and maladaptive coping strategies were less prevalent and were associated with reduced adaptive resources in a subset of participants. Furthermore, statistically significant positive associations were found between active coping strategies and resilience, whereas negative associations emerged between resilience and emotion-focused as well as avoidant coping strategies. These results highlight the central role of resilience in facilitating effective psychological adaptation under conditions of chronic stress. Питлюк-Смеречинська О. Д., Халік О. О., Запухляк О. З. Копінг-стратегії студентської молоді в умовах хронічного стресу та їх взаємозв’язок із резильєнтністю = Coping strategies of university students under conditions of chronic stress and their relationship with resilience // Журнал сучасної психології, 2026. № 1(40). С. 75-84: рис.1, табл.2. ORCID: https://orcid.org/0009-0008-7140-7920

2026-01-01T00:00:00Z