http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1 2026-06-03T19:28:11Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2258 Крайні ініціативи Міжнародного кримінального суду, європейських інституцій як вектор до оптимізації розслідувань, збору доказів воєнних злочинів щодо довкілля України та екоциду за чинним українським законодавством Басиста, Ірина Володимирівна Мета запропонованої наукової розвідки полягає в аналізі крайніх із ініціатив Ради Європи та Міжнародного кримінального суду щодо захисту довкілля засобам кримінального права та міжнародного кримінального права задля прогнозування способів покращення стану національних розслідувань екоциду та воєнних злочинів щодо довкілля України. Серед поставлених завдань виділено базове стосовно систематизації наявних рекомендацій для оптимізації процесів зі збору доказів воєнних злочинів щодо довкілля України та екоциду. Обґрунтовано умовисновок про те, що, на відміну від крайніх підходів Міжнародного кримінального суду, у Римському Статуті якого відсутні положення про заподіяння шкоди навколишньому середовищу, за винятком статті 8 (2)(b) (iv) (наразі не застосовувалася в практиці Міжнародного кримінального суду), в чинному Кримінальному кодексі України розмежовано екоцид та воєнні злочини щодо довкілля в окремі склади злочинів. Відповідно, внесення інформації стосовно вчинення таких кримінальних правопорушень у Єдиний реєстр досудових розслідувань та організація роботи із формування доказової бази є відмінними в кожному із цих двох випадків. Аргументовано, що поряд із традиційним збором інформації в таких кримінальних провадженнях активно використовуються відкриті джерела для формування доказової бази та дані цифрових картографічних матеріалів на постраждалі території (об’єкти) тощо. Встановлення масштабу заподіяної шкоди в цій категорії кримінальних проваджень є надважливим, і висновки інженерно-екологічної та інших комплексних експертиз є вагомим джерелом доказів. The aim of this research is to analyse the most recent initiatives of the Council of Europe and the International Criminal Court regarding the protection of the environment through criminal law and international criminal law in order to identify ways to improve national investigations of ecocide and war crimes against the environment in Ukraine. Among the tasks set, the basic one is to systematise existing recommendations for optimising the processes of collecting evidence of war crimes against the environment in Ukraine and ecocide. It is reasonable to conclude that, unlike the extreme approaches of the International Criminal Court, whose Rome Statute does not contain provisions on damage to the environment, with the exception of Article 8 (2) (b) (iv), examples of which have not yet been applied in the practice of the International Criminal Court, the current Criminal Code of Ukraine distinguishes between ecocide and war crimes against the environment as separate offences. Accordingly, the entry of information into the Unified Register of Pre-trial Investigations and the organisation of work on the formation of the evidence base are different. It is argued that, in addition to traditional information gathering, open sources are actively used in such criminal proceedings to build a case and digital cartographic data on the affected areas (objects), etc. Determining the extent of damage caused in this category of criminal proceedings is extremely important, and the conclusions of engineering, environmental and other comprehensive expert examinations are a necessary source of evidence. Басиста І. В. Крайні ініціативи Міжнародного кримінального суду, європейських інституцій як вектор до оптимізації розслідувань, збору доказів воєнних злочинів щодо довкілля України та екоциду за чинним українським законодавством = Recent initiatives by the International Criminal Court and European Institutions as a vector for optimising investigations, collection of evidence of war crimes against the environment of Ukraine and ecocide under current Ukrainian legislation // Європейський правничий часопис, 2026. Вип. 12. С. 56-63. ORCID:https://orcid.org/0000-0001-9707-7386 2026-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2257 Покладення обов’язку компенсації шкоди на обвинуваченого та державу солідарно: окремі проблеми Басиста, Ірина Володимирівна Завдання дослідження полягає у з’ясуванні дилеми про те, хто може бути притягнутим як відповідач за цивільним позовом у кримінальному провадженні та як цивільний відповідач у кримінальному провадженні в ситуації, коли моральна шкода завдана посадовою або службовою особою органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування. Проведено аналіз національного цивільного та кримінального процесуального законодавства, судової практики та наукових підходів, у результаті чого, за допомогою синтезу, вичленено основні прикладні проблеми та запропоновано шляхи для їх науково обґрунтованого вирішення. Індукція та дедукція стали у пригоді в перебігу аргументування авторських висновків. Метод сase study забезпечив можливість ілюстрації актуальності дослідження через розкриття реального стану справ, який стає очевидним для читача при аналізі сучасної судової практики та опису різновекторної спрямованості окремих судових рішень та окремих думок до них. У статті підтримано позицію на користь того, що якщо у статті 1174 ЦК України чітко йдеться про відшкодування шкоди державою, то виглядають непереконливими аргументи на кшталт, що в аспекті приписів цієї ж статті ЦК України держава не несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади АРК або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень. Резюмовано, що держава може бути залучена у якості цивільного відповідача у кримінальному процесі, зокрема, коли справа розглядається за процедурою in absentia, але при цьому варто чітко встановлювати про який із різновидів шкоди дискусія, бо у ситуації, що аналізується, йдеться про компенсацію моральної шкоди, завданої злочином. Доведено очевидну наявну встановлену законодавством можливість покладення обов’язку компенсації моральної шкоди, завданої злочином, на обвинуваченого як відповідача за цивільним позовом та державу як цивільного відповідача солідарно. Результати дослідження можуть бути використані у перебігу судового розгляду, коли виникає необхідність покладення обов’язку компенсації моральної шкоди обвинуваченим та державою солідарно. The task of the study is to clarify the dilemma of who can be brought as a defendant in a civil lawsuit in criminal proceedings and as a civil defendant in criminal proceedings in a situation where moral damage is caused by an official or official of a state authority, an ARC authority or a local self-government body. An analysis of national civil and criminal procedural legislation, court practice, and scientific approaches was conducted, as a result of which, with the help of synthesis, the main applied problems were identified and ways for their scientifically based solution were proposed. Induction and deduction came in handy in the course of arguing the author's conclusions. The case-study method provided an opportunity to illustrate the relevance of the research through the disclosure of the real state of affairs, which becomes obvious to the reader when analyzing modern judicial practice and describing the multi-vector orientation of individual court decisions and individual opinions on them.The article supports the position in favor of the fact that if Article 1174 of the Civil Code of Ukraine clearly refers to compensation for damage by the state, then arguments such as that, in terms of the provisions of the same article of the Civil Code of Ukraine, the state does not bear civil liability for damage caused by illegal decisions, actions or inaction of an official or official of a state authority, an authority of the Autonomous Republic of Crimea or a local self-government body in the exercise of its responsibilities powers It is summarized that the state can be involved as a civil defendant in the criminal process, in particular, when the case is considered in absentia, but at the same time, it should be clearly established about which of the types of damage the discussion is about, because in the situation under analysis it is about compensation for moral damage caused by a crime. It has been proved that there is an obvious possibility established by law to impose the obligation to compensate moral damage caused by a crime on the accused, as a defendant in a civil lawsuit, and the state, as a civil defendant, jointly. The results of the research can be used in the course of the trial, when there is a need to impose an obligation to compensate the accused and the state jointly and severally. Басиста І.В. Покладення обов’язку компенсації шкоди на обвинуваченого та державу солідарно: окремі проблеми = Imposing the obligation to compensate moral damage caused by a crime on the accused and the state jointly: separate problems // Art of Justice, 2025. Вип.1(32). 2025. С. 156-166. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2256 Використання інформації з відкритих джерел у доказуванні викрадення українських дітей та їх мілітаризації в окупації (продовження огляду) Басиста, Ірина Володимирівна Басиста І. В. Використання інформації з відкритих джерел у доказуванні викрадення українських дітей та їх мілітаризації в окупації (продовження огляду) // Процесуальне та криміналістичне забезпечення досудового розслідування: тези доповідей учасників науково-практичного семінару (4 грудня 2025 року) Львів: ЛьвДУВС. 2025. С. 10-15. 2025-12-04T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2255 Актуальні проблеми кримінального процесу Басиста, Ірина Володимирівна Розкрито такі питання, як: юридична сила різних текстів КПК; зворотна дія кримінального процесуального та кримінального закону та зазіхання законодавця на окремі засади кримінального провадження, як результат прийняття законів, що звужують процесуальні права учасників кримінального провадження; єдиний правовий режим та відступ від нього; міжгалузевість окремих засад кримінального провадження; заходи забезпечення кримінального провадження: проблематика обрання, зміни, скасування, зокрема і за особливого режиму кримінального провадження в умовах воєнного стану; перспективність ШІ для кримінального провадження та співвіднесення із допустимістю доказів; цифрова інформація та цифрові докази із відкритих джерел (вимоги КПК України та протоколу Берклі, судова практика); учасники слідчих (розшукових) дій та проблематика їх проведення; оскарження процесуальних рішень слідчого, дізнавача, прокурора на досудовому розслідуванні та ухвал слідчого судді; окремі проблеми закінчення досудового розслідування та перебігу судових стадій; невирішені питання при перегляді за нововиявленими та виключними обставинами; діяльність Спільної слідчої групи (JIT) з розслідування міжнародних та конвенційних злочинів в Україні; співробітництво із МКС та перспективи відшкодування завданої росією шкоди тощо. Навчальний посібник може бути використаний під час опрацювання відповідних тем із дисциплін кримінального процесуального профілю та у перебігу вивчення освітньої компоненти «Актуальні проблеми кримінального процесу». При цитуванні судових рішень, публікацій та наукових висновків тощо термінологія та правова регламентація не приводилися у відповідність до чинних станом на січень 2026 року (інформація у витягах залишена за правилами цитування у первинному вигляді). Для здобувачів вищої освіти правничих та правоохоронних факультетів та закладів освіти, а також тих, хто цікавиться кримінальним процесуальним правом України. Актуальні проблеми кримінального процесу: навчальний посібник / І.В. Басиста. Івано-Франківськ: ЗВО «Університет Короля Данила», 2026. 306 с. 2026-01-01T00:00:00Z