http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1140 2026-04-23T23:18:33Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2102 Реалізація права на захист у кримінальному процесі Республіки Польща Загурський, Олександр Богданович; Огерук, Ігор Степанович Мета. Сформулювати авторські підходи щодо особливостей реалізації права на захист у кримінальному процесі Республіки Польща та імплементації міжнародного досвіду удосконалення кримінального провадження в контексті сучасних правових реформ в Україні. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що інститут права на захист у кримінальному процесі Польської Республіки, незважаючи на наявність усталених нормативних засад та позитивний досвід адаптації до європейських стандартів, продовжує наражатися на низку системних викликів, які вимагають подальшого вдосконалення. Польська модель кримінального процесу, яка базується на принципах змагальності та рівності сторін, на практиці не завжди забезпечує належну реалізацію права обвинуваченого на ефективний захист. Це особливо стосується ранніх стадій досудового провадження, коли затримані особи можуть стикатися з обмеженнями у доступі до адвоката або матеріалів справи. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що зміни в кримінально-процесуальному законодавстві Республіки Польща призвели до фактичного перекладення відповідальності за результат розгляду з суду на сторони. Ця модель продовжує викликати серйозні дискусії в Європі. Зокрема, висловлюються побоювання щодо погіршення процесуального статусу найменш захищених верств населення. Тому забезпечення сторонам кримінального провадження права на захист, як у матеріальному, так і у формальному аспектах, на всіх етапах, матиме вирішальне значення у формуванні надійних стандартів нового, змагального кримінального процесу – більшого, ніж будь-коли раніше. Масштаби цих змін невідомі громадськості, а їхні наслідки часто применшуються. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства України. Purpose. To formulate original approaches to the specific features of exercising the right to defence in the criminal procedure of the Republic of Poland and to the implementation of international experience in improving criminal proceedings in the context of contemporary legal reforms in Ukraine. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and a synthesis of available scientific and theoretical information. It is includes the formulation of relevant conclusions and recommendations. Such methods of scientific knowledge were used: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative. Results. In the course of the research, it was established that the institution of the right to defense in the criminal procedure of the Republic of Poland, despite the existence of established normative foundations and a positive track record of adaptation to European standards, continues to face a number of systemic challenges that require further improvement. The Polish model of criminal procedure, which is based on the principles of adversarial proceedings and equality of the parties, does not always ensure the proper realization of the defendant’s right to effective defense in practice. This is particularly evident at the early stages of pre-trial proceedings, where detainees may encounter restrictions in access to legal counsel or case materials. Originality. The research has established that changes in the criminal procedural legislation of the Republic of Poland have effectively shifted the responsibility for the outcome of the trial from the court to the parties involved. This model continues to provoke serious debate across Europe. In particular, concerns have been raised regarding the deterioration of the procedural status of the most vulnerable segments of the population. Therefore, ensuring that the parties to criminal proceedings are afforded the right to defense - both in substantive and procedural terms - at all stages is of critical importance in shaping reliable standards for a new adversarial model of criminal justice, more so than ever before. The scale of these changes remains largely unknown to the public, and their implications are often underestimated. Practical significance. The results of the study may be used in the development of provisions, conclusions, and recommendations aimed at improving the criminal procedural legislation of Ukraine. Загурський О.Б., Огерук І.С. Реалізація права на захист у кримінальному процесі Республіки Польща=Implementation of the right to defense in criminal proceedings in the republic of Poland: theoretical and ltgal analysis // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право, 2025. Вип. 19(31). С. 335-340. ORCID: https://orcid.org/my-orcid?orcid=0000-0002-3394-8768 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/966 Особливості розмежування кримінальної відповідальності за ст. 368 та ч.2 та ч. 3 ст. 369-2 КК України Огерук, Ігор Огерук І. Особливості розмежування кримінальної відповідальності за ст. 368 та ч.2 та ч. 3 ст. 369-2 КК України // Актуальні проблеми забезпечення захисту прав та свобод людини в умовах інтеграції України в європейський простір: матеріали Міжнародної конференції (м. Львів, 30 жовтня 2020 року) /Нац. ун-т «Львівська політехніка», кафедра кримінального права і процесу Інституту права, психології та інноваційної освіти. Львів: СПОЛОМ, 2020. С. 254-256. 2020-10-30T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/449 Особливості обшуку в умовах воєнного стану Огерук, І. С. Агресія росії проти України спричинила низку змін до чинного законодавства, адаптуючи його до нагальних потреб та викликів, які диктують воєнні дії. Серед іншого, до Кримінального процесуального кодексу України було внесено зміни, що стосуються режиму досудового розслідування та судового розгляду кримінальних проваджень в умовах воєнного стану, які зазначають що особливостями проведення обшуку в умовах воєнного стану є, по перше, те, що ухвалу на його проведення за певних умов може прийняти керівник відповідного органу прокуратури за клопотанням прокурора або за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором. По друге, така слідча (розшукова) дія в певних ситуаціях може проводитися без участі понятих за умови обов’язкової фіксації доступними технічними засобами шляхом здійснення безперервного відеозапису. По-третє, фіксація зазначеної процесуальної дії за певних обставин здійснюється доступними технічними засобами, а протокол дозволяється складати згодом, але не пізніше сімдесяти двох годин з моменту її завершення. Однак, останнє положення ставить ряд питань та потребує певного удосконалення. Огерук І. С. Особливості обшуку в умовах воєнного стану // Правова політика України: історія та сучасність: матеріали ІІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару ( м. Житомир, 7 жовтня 2022 року). Житомир: Житомирська політехніка, 2022. С. 65-68. 2022-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/448 Особливості способу вчинення службовою особою злочинів, передбачених ст. 369"2 КК України Огерук, І. С. Стаття 369"2 Кримінального кодексу України, яка передбачає кримінальну відповідальність за зловживання впливом, з’явилася в українському кримінальному законодавстві як результат виконання Україною міжнародно-правових рекомендацій у сфері запобігання та протидії корупції. Аналізуючи рішення судів різних рівнів, які стосуються застосування ст.369"2 КК України до службових осіб, можна виділити такі основні способи вчинення злочинних діянь: - отримання неправомірної вигоди за вплив службовою особою – керівником на підлеглих осіб; - отримання неправомірної вигоди за вплив на посадових осіб, з якими службова особа співпрацює в силу виконання своїх службових обов’язків. Таким чином, розглянуті випадки дозволяють констатувати, що як при застосуванні першого, так і при застосуванні другому способу вчинення злочинного діяння яскравою особливістю способу вчинення злочину та однією із ключових умов можливості здійснення впливу на посадових осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є посада, яку займає службова особа, а також пов’язані з цим можливості. У випадку здійснення впливу на підлеглих осіб вплив винною особою здійснюється з приводу питань, які відносяться до компетенції тих підрозділів, яку вона очолює, а значить можна припустити, що зловмисник наперед передбачає результати свого впливу на підлеглих, і навіть більше, може вирішити питання без їх участі. У випадку впливу на посадових осіб, з якими службова особа співпрацює в силу виконання своїх службових обов’язків, слід зауважити, що саме завдяки займаній посаді така службова особа має змогу познайомитися із посадовими особами, які приймають відповідні рішення, та налагодити певні стосунки з ними, що дає підстави сподіватися на успішність здійснення впливу. Огерук І. С. Особливості способу вчинення службовою особою злочинів, передбачених ст. 369"2 КК України // Правова політика України: історія та сучасність: матеріали І Всеукраїнського науково-практичного семінару ( м. Житомир, 8 жовтня 2020 року). Житомир: Житомирська політехніка, 2020. С. 77-80. 2020-01-01T00:00:00Z