http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1146 2026-04-23T23:18:33Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1184 Формування патріотизму школярів як складова національної безпеки України: нормативно- правовий аспект Андрусів, Людмила Михайлівна; Припхан, Ірина Ігорівна; Яслик, Володимир Іванович; Andrusiv, L.; Pryphan, I.; Yaslyk, V. Метою роботи є проаналізувати нормативно-правові акти, що є основою формування патріотизму школярів в контексті забезпечення національної безпеки, з’ясувати перспективи реального впровадження нормативно регламентованих способів та методів патріотичного виховання в освітній процес. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Вибір методології дослідження зумовлено метою статті, системою філософсько-світоглядних, загальнонаукових та спеціально-наукових концепцій щодо дослідження нормативно-правових засад формування патріотизму у школярів. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіконормативний. В процесі дослідження встановлено, що в Українi виxoвання патрioтизму у школярів базується на нормах різних за юридичною силою нoрмативнo-правoвиx актів, якi вартo враxoвувати для планування рoбoти з патрioтичнoгo виxoвання шкoлярів. Чимала кількість цих нормативно-правових атів прийнята на фоні повномасштабного воєнного вторгнення російських військ на суверенну територію України. Законодавство щодо патріотичного виховання має на меті формування у школярів почуття національної гідності та любові до України, її історії та культури. Наукова новизна полягає у комплексному аналізі нормативно-правових актів, які регулюють напрямки, способи та методи патріотичного школярів в Україні та виробленні рекомендацій щодо їх ефективного впровадження у навчальний процес. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час планування та проведення заходів у сфері патріотичного виховання школярів. The purpose of the work is to analyze the normative and legal acts that are the basis of the formation of patriotism of schoolchildren in the context of ensuring national security, to find out the prospects for the real implementation of normatively regulated methods and methods of patriotic education in the educational process.The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. The choice of the research methodology is conditioned by the purpose of the article, the system of philosophical and worldview, general scientific and special scientific concepts regarding the research of normative and legal foundations of the formation of patriotism among schoolchildren. The following methods of scientific knowledge were used during the research: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative. Results. In the process of research, it was established that in Ukraine, the education of patriotism among schoolchildren is based on the norms of legal acts of different legal force, which should be taken into account when planning work on the education of schoolchildren. A considerable number of these normative and legal acts were adopted against the background of a full-scale military invasion of Russian troops on the sovereign territory of Ukraine. The legislation on patriotic education is aimed at forming in schoolchildren a sense of national dignity and love for Ukraine, its history and culture. Originality. The scientific novelty consists in the comprehensive analysis of legal acts that regulate the directions, methods and methods of patriotic schoolchildren in Ukraine and the development of recommendations for their effective implementation in the educational process. Practical significance. The results of the research can be used in law-making and law-enforcement activities during the planning and implementation of events in the field of patriotic education of schoolchildren. Андрусів Л.М., Припхан І.І., Яслик В.І. Формування патріотизму школярів як складова національної безпеки України: нормативно-правовий аспект // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право. Івано- Франківськ: Редакційно- видавничий відділ ЗВО «Університет Короля Данила», 2023. Вип. 15 (27). Т. 1. С.120-127 2023-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1182 Сутнісні риси цивільного процесу Андрусів, Л. М.; Припхан, І. І.; Andrusiv, L.; Prypkhan, I. У статті розглянуто сутність цивільного процесу як правового явища. Дослідження базується на найбільш загальній правовій категорії для цивільного процесу, а саме – юридичного процесу, що дало змогу виокремити загальні сутнісні риси, які характерні для цивільного процесу. Розглянуто позиції та підходи науковців до юридичного процесу, його ознак та класифікації на види. Автори визначають юридичний процес як сукупність здійснюваних суб’єктами права у визначеній логічній послідовності пов’язаних між собою юридично значимих дій, спрямованих на нормативне регулювання будь-яких суспільних відносин або на вирішення на основі норм матеріального права конкретного життєвого випадку, і сукупність виникаючих на основі цих дій і відповідно до процесуальних норм правовідносин. З’ясовано, що юридичний процес завжди детально регламентований приписами норм права (Цивільний процесуальний кодекс України). Норми права визначають: перелік та послідовність дій, які у своїй сукупності й утворюють юридичний процес (цивільний процес); осіб, які уповноважені на вчинення таких дій; проміжні результати для кожної стадії (відкриття провадження, підготовче провадження, розгляд справи по суті, прийняття рішення по суті та ін.), а також кінцевий результат (справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільної справи). Цивільний процес є різновидом юридичного процесу, і, відповідно, для нього є характерними усі його сутнісні риси. Сутнісні риси цивільного процесу: є різновидом юридичного процесу; є сукупністю юридично значимих дій, які спрямовані на досягнення визначеного результату уповноваженими на те особами (розгляд цивільної справи й захист порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи законного інтересу); наявність стадій, які у своїй сукупності й логічній послідовності утворюють правове явище процесу; результати діяльності проміжні (відкриття провадження у справі, підготовче провадження) чи кінцеві (розгляд справи по суті) оформляються в офіційний юридичний документ (ухвала, постанова, рішення); чітке регламентування сукупності та порядку дій нормами права. The article considers the essence of the civil process as a legal phenomenon. The study is based on the most general legal category for civil process, namely the legal process, which made it possible to identify common features that are characteristic of civil process. The positions of scientists and approaches of scientists to the legal process, its features and classification into types are considered. The authors define the legal process as a set of legal entities in a certain logical sequence of related legally significant actions aimed at regulating any social relations or to decide on the basis of substantive law of a particular life case, and a set arising from these actions and in accordance with the procedural rules of legal relations. It was found that the legal process is always regulated in detail by the provisions of the law (Civil Procedure Code of Ukraine). Norms of law determine: the list and sequence of actions, which together constitute the legal process (civil process); persons authorized to perform such actions; intermediate results for each stage (opening of proceedings, preparatory proceedings, consideration of the case on the merits, decision-making on the merits, etc.), as well as the final result (fair, impartial and timely consideration and resolution of civil cases). It was found that the legal process is always regulated in detail by the provisions of the law (Civil Procedure Code of Ukraine). Norms of law determine: the list and sequence of actions, which together constitute the legal process (civil process); persons authorized to perform such actions; intermediate results for each stage (opening of proceedings, preparatory proceedings, consideration of the case on the merits, decision-making on the merits, etc.), as well as the final result (fair, impartial and timely consideration and resolution of civil cases). Civil proceedings are a kind of legal process and, accordingly, it is characterized by all its essential features. The essential features of the civil process are a variety legal process; a set of legally significant actions that are aimed at achievement of a certain result by authorized persons (consideration of a civil case and protection of violated, unrecognized or disputed right, freedom or legitimate interest); the presence of stages, which in their totality and logical sequence form a legal phenomenon of the process; the results of intermediate activities (opening of proceedings, preparatory proceedings) or final (consideration of the case on the merits) are formalized in an official legal document (decision, resolution, decision); clear regulation of the totality and order of action by the rules of law. Андрусів Л.М., Припхан І.І. Сутнісні риси цивільного процесу // Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія: «Юриспруденція»//Одеса/ 2021. № 54. Т.2. С.9-12. 2021-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1179 Правові та економічні засади захисту осіб з інвалідністю під час воєнного стану Припхан, Ірина Ігорівна; Щур, Роман Іванович; Солоджук, Тетяна Василівна; Prypkhan, I. I.; Shchur, R. I.; Solodzhuk, T. V. В статті досліджено систему нормативно-правових актів, які регулюють правові та економічні відносини в сфері захисту прав осіб з інвалідністю під час воєнного стану. Повномасштабна війна, яка триває в Україні вже третій рік, є визначальним чинником, що знижує якість життя пересічних громадян України, а також негативно впливає на економіку нашої держави. За даними Міністерства з питань реінтеграції окупованих територій України за півтора року війни кількість людей з інвалідністю зросла на 300 тис. осіб в порівнянні довоєнним періодом. Такі люди потребують ширшого переліку форм соціального захисту, фінансування якого не можливо забезпечити за рахунок наявних у держави фінансових ресурсів, а також вдосконалення системи їхнього правового захисту. Метою статті є дослідження правових та економічних засад захисту прав осіб з інвалідністю під час воєнного стану. В статті встановлено, що основними завданням і водночас обов’язком держави є формування умов для реалізації прав осіб з інвалідністю та забезпечення їх соціального захисту, усунення чи компенсації наслідків, обумовлених наявністю інвалідності, функціонування системи підтримки їх соціальної інклюзії, та сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності. Виконання цього завдання передбачає створення державою правових, економічних, політичних, соціальних, психологічних та інших умов для реалізації їхніх прав і можливостей нарівні з іншими громадянами, з метою ефективної участі в суспільному житті. Це включає заходи щодо: усунення перепон і бар’єрів, формування суспільства із високим рівнем соціальної інклюзії, що передбачає наявність доступу до об’єктів фізичного оточення та можливостей розвитку особистості; охорони здоров’я; забезпечення виконання індивідуальної програми реабілітації осіб з інвалідністю; надання пристосованого житла; сприяння громадській діяльності; індивідуальної програми психолого-педагогічної, трудової, фізкультурно-спортивної, соціальної реабілітації та адаптації таких осіб. The article examines the system of legislation that regulate the legal and economic basis of protection of persons with disabilities during martial law. The full-scale war, which has been going on in Ukraine for the third year, is a determining factor that reduces the quality of life of ordinary citizens of Ukraine, and also negatively affects the economy of our country. According to the Ministry of Reintegration of the Occupied Territories of Ukraine, during the year and a half of the war, the number of people with disabilities increased by 300,000 compared to the pre-war period. Such people need a wider list of forms of social protection, the financing of which cannot be provided at the expense of the financial resources available to the state, as well as improvement the system of their legal protection. The purpose of the article is to study the legal and economic foundations of the protection of disabled people’ rights during martial law. The article establishes that the main task and at the same time the duty of the state is to create conditions for realizing the rights of persons with disabilities and ensuring their social protection, eliminating or compensating the consequences caused by the presence of a disability, functioning of the system for supporting their social inclusion and assisting them in achieving social and material independence. Fulfillment of this task involves the creation by the state of legal, economic, political, social, psychological and other conditions for the realization of their rights and opportunities on an equal basis with other citizens to participate in public life. This includes measures related to: removing obstacles and barriers, forming a society with a high level of social inclusion, which provides access to the objects of the physical environment and opportunities for personal development; health care; ensuring the implementation of an individual rehabilitation program for persons with disabilities; provision of adapted housing; promotion of public activities; individual program of psychological and pedagogical, labor, physical culture and sports, social rehabilitation and adaptation of such persons. Припхан І.І., Щур Р.І., Солоджук Т.В. Правові та економічні засади захисту осіб з інвалідністю під час воєнного стану. Актуальні проблеми розвитку економіки регіону//Кафедра фінансів, Карпатський національний університет імені Василя Стефаника/ Вип 20. Т.1 С. 410- 417. 2024-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1178 Окремі правові аспекти ідентифікації невпізнаних трупів Припхан, Ірина Ігорівна; Бдайцієва, Христина Михайлівна; Prypkhan, I.I.; Bdaytsieva, H.M. Висвітлено окремі проблемні аспекти дактилоскопіювання невпізнаних трупів. Наголошується, що у практичній діяльності правоохоронних органів часто виникають ситуації, пов’язані з виявленням трупів, а тому виникає питання щодо встановлення особи померлого та пошуку його родичів, оскільки нерідко при померлому відсутні будь-які документи, що засвідчують його особу. За таких умов виникає потреба дактилоскопіювання з метою встановлення особи, з’ясування причин та обставин смерті, розкриття злочину тощо. За загальними правилами, дактилоскопіювання невпізнаних трупів здійснюється працівниками оперативних підрозділів, нерідко із залученням інспекторів-криміналістів, в приміщенні моргу. На сьогодні в країні в цілому існує проблема незадовільного нормативного визначення питань дактилоскопіювання трупів, в тому числі із значними посмертними змінами, а саме відсутній порядок дій на рівні алгоритму, який би забезпечив обов’язковість і чітку послідовність проведення такої процедури. Кожного разу, коли виникає необхідність встановлення особи невпізнаного трупа, що зазнав значних посмертних змін, і якого неможливо дактилоскопіювати за звичною методикою, оперативні працівники та фахівці у сфері дактилоскопічних досліджень стикаються із проблемою законодавчого неврегулювання процесуальної процедури дактилоскопіювання. Зокрема, не визначено які процесуальні документи скеровує слідчий оперативним працівникам, фахівцям Експертної служби МВС та бюро судово-медичної експертизи. Гостро відчувається відсутність як відомчих, так і міжвідомчих нормативних актів (в тому числі з підрозділами судово-медичної експертизи), які б функціонально закріплювали проведення відповідного дослідження. Наявні в літературі рекомендації, з одного боку, методично недосконалі, а з іншого боку, не є обов’язковими ні для працівників судової медицини, ні для співробітників органів внутрішніх справ. Проблему можна вирішити шляхом призначення комплексного експертного дослідження із залученням фахівців обох галузей, на базі бюро судово-медичної експертизи. Однак, насамперед, слід здійснити детальну правову регламентацію такого виду дослідження відомчими нормативно-правовими актами та необхідно розробити чіткий покроковий алгоритм такого комплексного дослідження. Some problematic aspects of fingerprinting of unidentified corpses are outlined. It is noted that in the practice of law enforcement agencies there is often a situation related to the discovery of corpses, so there may be questions about the identity of the deceased and search for his relatives, as often at the time of death there are no documents proving his identity. Under such conditions, the use of fingerprinting with the use of the person, finding out the causes and death, crime detection, etc. Today in the country as a whole there is a problem of unsatisfactory normative definition of dactyloscopy of corpses, including with significant posthumous changes, namely there is no procedure at the level of the algorithm that would ensure the mandatory and clear sequence of such a procedure. In particular, it has not been determined which procedural documents the investigator sends to operatives, specialists of the Expert Service of the Ministry of Internal Affairs and the Bureau of Forensic Medical Examination. There is an acute lack of both departmental and interdepartmental regulations (including with units of forensic medical examination), which would functionally consolidate the relevant study. The recommendations available in the literature, on the one hand, are methodologically imperfect, and on the other hand, are not mandatory for forensic workers or law enforcement officers. The problem can be solved by appointing a comprehensive expert study with the involvement of specialists in both fields, on the basis of the forensic bureau. However, first of all, it is necessary to carry out detailed legal regulation of this type of research by departmental regulations and it is necessary to develop a clear step-by-step algorithm for such a comprehensive study. Припхан І.І., Бдайцієва Х.М. Окремі правові аспекти ідентифікації невпізнаних трупів // Аналітично- порівняльне правознавство/ Центр наукових публікацій, кафедра конституційного права та порівняльного правознавства юридичного факультету ДВНЗ “УжНУ”, 2021, вип.3. С. 207-211. 2021-01-01T00:00:00Z