http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1149 2026-04-23T23:18:33Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1753 «Інші» особи, як учасники негласних слідчих (розшукових) дій (контроль за вчиненням злочину) Лотоцький, Михайло Васильович Метою роботи є дослідження чинного законодавства яке забезпечує законність проведення негласних слідчих (розшукових) дій. Автором даної роботи обґрунтовуються незаконність використання матеріалів негласних слідчих (розшукових) дій для доведення винуватості особи якщо до проведення таких слідчий дій було залучено не уповноважену особу. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко- граматичний, системно-структурний, моделювання. Результати. В процесі дослідження встановлено, що особи які не є співробітниками (працівниками) оперативних підрозділів правоохоронних органів, які не допущенні до державної таємниці не можуть брати участі у негласних слідчих (розшукових) діях, але уповноважені особи, які проводять такі слідчі дії але можуть використовувати інформацію отриману від «інших» осіб. Докази отриманні з порушенням порядку проведення негласних слідчих (розшукових) дій суд повинен визнавати недопустимими. Наукова новизна. Що стосується розроблення науковцями теми залучення до проведення негласних (слідчих) розшукових дій осіб які не допущені до державної таємниці то дана тема є новою. В процесі дослідження науково обґрунтовано, що залучення до проведення таких слідчих дій не уповноважених осіб є порушенням чинного законодавства. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні національного кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення інституту застосування негласних слідчих (розшукових) дій, у практичній роботі правоохоронних органів, сторони захисту, здійсненні правосуддя, а також у навчальному процесі під час викладання і вивчення навчальних дисциплін «Кримінального процесуального права України» та «Адвокатури». The purpose of the work is to study the current legislation that ensures the legality of secret investigative (search) actions. The author of this work substantiates the illegality of using the materials of secret investigative (search) actions to prove the guilt of a person if an unauthorized person was involved in conducting such investigative actions. Method. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions. During the research, the following methods of scientific knowledge were used: comparative-legal, logical-grammatical, systemic-structural, modeling. The results. In the process of research, it was established that persons who are not employees (employees) of operative divisions of law enforcement agencies, who are not allowed to the state secret, cannot participate in secret investigative (search) actions, but authorized persons who conduct such investigative actions can use information received from "other" persons. Evidence obtained in violation of the procedure for conducting secret investigative (search) actions must be declared inadmissible by the court. Scientific novelty. With regard to the development by scientists of the topic of involving persons not admitted to state secrets in secret (investigative) investigative actions, this topic is new. In the process of research, it was scientifically proven that the involvement of unauthorized persons in conducting such investigative actions is a violation of current legislation. Practical significance. The results of the research can be used in law-making activities for the further improvement of the national criminal procedural legislation regarding the improvement of the institution of the use of covert investigative (search) actions, in the practical work of law enforcement agencies, the defense side, the administration of justice, as well as in the educational process during the teaching and learning of academic disciplines "Criminal Procedural Law of Ukraine" and "Advocacy". Лотоцький М. В. «Інші» особи, як учасники негласних слідчих (розшукових) дій (контроль за вчиненням злочину)=”Other” persons as participants in secret investigators (detective) actions (criminal control) // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал.Серія Право, 2023. Вип.15(27), Т.1. С. 257-263. 2023-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1752 Відповідальність за неповагу до суду у кримінальному процесі Лотоцький, Михайло Васильович Лотоцький М. В. Відповідальність за неповагу до суду у кримінальному процесі // Теорія та практика правозастосування в сучасних умовах державотворення: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції (м. Івано-Франківськ, 05 травня 2023 року). Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ ЗВО «Університет Короля Данила», 2023. С. 171-176. 2023-05-05T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1751 Зарахування домашнього арешту в строк покарання Лотоцький, Михайло Васильович Метою роботи є дослідження чинного законодавства яке повинно забезпечувати право особи на «рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом» при призначенні покарання. Автором даної роботи обґрунтовуються тези зарахування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту як виду покарання обмеження волі. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: порівняльно-правовий, логіко- граматичний, системно-структурний, моделювання. Результати. В процесі дослідження визнано, що в кримінальному процесуальному законодавстві України застосування запобіжного заходу «тримання під вартою», на відміну від запобіжного заходу «домашній арешт» не зараховується особі як вид покарання. Дане подоження кримінального законодавства України порушує конституційні права особи, зокрема, «громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом». Автором пропонується внести зміни в КК України з метою удосконалення чинного кримінального законодавства. Наукова новизна. Що стосується розроблення науковцями теми зарахування покарання за кримінальні правопорушення то дана тема є новою. В процесі дослідження науково обґрунтовано, що у кримінальному провадженні застосування до особи/осіб запобіжного заходу домашній арешт обмежує права та свободи особи та повинно зараховувати як вид покарання. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані у правотворчій діяльності при подальшому вдосконаленні національного кримінального процесуального законодавства щодо вдосконалення інституту застосування запобіжних заходів, у практичній роботі судів при зарахуванні запобіжних заходів в строк покарання особи, а також у навчальному процесі під час викладання і вивчення навчальних дисциплін «Кримінального процесуального права України» та «Адвокатура». The purpose of the work is to research the current legislation, which should ensure the right of a person to "equality of all participants in the legal process before the law and the court" when imposing punishment. The author of this work substantiates the theses of including a preventive measure in the form of house arrest as a type of punishment for restricting freedom. Method. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions. During the research, the following methods of scientific knowledge were used: comparative-legal, logical-grammatical, systemic-structural, modeling. Results. In the course of the research, it was recognized that in the criminal procedural legislation of Ukraine, the use of the preventive measure "detention", unlike the preventive measure "house arrest", is not counted as a type of punishment for a person. This violation of the criminal legislation of Ukraine violates the constitutional rights of a person, in particular, "citizens have equal constitutional rights and freedoms and are equal before the law." The author suggests making changes to the Criminal Code of Ukraine in order to improve the current criminal legislation. Scientific novelty. As for the development by scientists of the topic of crediting punishment for criminal offenses, this topic is new. In the process of research, it is scientifically proven that in criminal proceedings, the application of a preventive measure to a person/persons, house arrest limits the rights and freedoms of a person and should count as a type of punishment. Practical significance. The results of the research can be used in law-making activities for the further improvement of national criminal procedural legislation regarding the improvement of the institution of preventive measures, in the practical work of courts when including preventive measures in the term of a person's punishment, as well as in the educational process during the teaching and learning of the educational disciplines of "Criminal procedural Laws of Ukraine" and "Advocacy". Лотоцький М. В. Зарахування домашнього арешту в строк покарання=Inclusion of house arrest in the period of serving the sentence // Науково-інформаційний вісник Івано-Франківського університету права імені Короля Данила Галицького: журнал. Серія Право, 2022. Вип.14(26). С. 173-180. 2022-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1750 Судова практика щодо призначення покарання за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стан Острогляд, Олександр Васильович; Лотоцький, Михайло Васильович Острогляд О. В., Лотоцький М. В. Судова практика щодо призначення покарання за крадіжку, вчинену в умовах воєнного стану // Правова політика України: історія та сучасність: матеріали IІІ Всеукраїнського науково-практичного семінару (м. Житомир, 7 жовтня 2022 року). Житомир: Житомирська політехніка, 2022. С. 68-71. 2022-10-07T00:00:00Z