http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1237 2026-04-23T17:12:19Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2115 Роль музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика у формуванні освітньо-культурного дискурсу Галичини першої третини ХХ століття Толошняк, Наталія Анатоліївна; Кметюк, Тарас Васильович У статті здійснено комплексний аналіз музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика як важливого чинника культурно-освітнього процесу Галичини першої третини ХХ століття. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення ролі музикознавчої думки в умовах соціально-політичних трансформацій та формування модерної української культурної ідентичності. Увагу зосереджено на багатогранній діяльності Б. Кудрика як музикознавця, педагога, публіциста й громадського діяча, чия спадщина істотно вплинула на розвиток музичної освіти, виконавської культури та національної самосвідомості українського суспільства.Методологічну основу дослідження становить поєднання історико-культурного, аналітико-типологічного й порівняльного підходів, що уможливило систематизацію наукових праць Бориса Кудрика та визначення місця його публіцистики в регіональному культурно- освітньому просторі. У статті доведено, що музикознавча публіцистика Б. Кудрика виконувала не лише інформативно-критичну, а й виразну просвітницько-виховну та методичну функції. Проаналізовано основні тематичні напрями його дописів: проблематику української народної пісні як духовного коду нації, її виховний і консолідаційний потенціал, взаємодію фольклору й професійної музики, музично-педагогічну публіцистику та матеріали, присвячені аматорському мистецтву у середовищі товариства «Просвіта».Обґрунтовано, що стиль публіцистичних дописів Бориса Кудрика поєднував наукову аналітичність із доступністю й емоційною переконливістю, завдяки чому вони були зорієнтовані як на фахову аудиторію, так і на широкі кола читачів.Зроблено висновок, що музикознавча публіцистика Бориса Кудрика є цілісним феноменом української культури, який поєднує аналітичну глибину, педагогічну спрямованість і просвітницьку місію. Її значення виходить за межі свого часу, зберігаючи актуальність для сучасного наукового дискурсу та відкриваючи перспективи подальших досліджень історії му-зичної освіти, культурно-освітніх процесів і національного мистецького досвіду Галичини. The article provides a comprehensive analysis of the musicological publicism of Boris Kudryk as an important factor in the cultural and educational process of Galicia in the first third of the twentieth century. The relevance of the study is conditioned by the need to comprehend the role of musicological thought in the context of socio-political transformations and the formation of a modern Ukrainian cultural identity. The focus is placed on the multifaceted activity of B. Kudryk as a musicologist, educator, publicist, and public figure, whose legacy significantly influenced the development of music education, performance culture, and the national self-awareness of Ukrainian society.The methodological framework of the study is based on a combination of historical-cultural, analytical-typological, and comparative approaches, which made it possible to systematize Boris Kudryk’s scholarly works and to determine the place of his publicism within the regional cultural and educational space.The article demonstrates that B. Kudryk’s musicological publicism fulfilled not only informative and critical functions but also clearly expressed educational, formative, and methodological roles. The main thematic areas of his writings are analyzed, including issues related to the Ukrainian folk song as the spiritual code of the nation, its educational and consolidating potential, the interaction between folklore and professional music, music-pedagogical publicism, and materials devoted to amateur art within the milieu of the Prosvita society.It is substantiated that the style of Boris Kudryk’s publicistic writings combined scholarly analytical rigor with accessibility and emotional persuasiveness, which made them oriented both toward a professional audience and a broad readership.The article concludes that the musicological publicism of Boris Kudryk represents a holistic phenomenon of Ukrainian culture that integrates analytical depth, pedagogical orientation, and an educational mission. Its significance extends beyond its historical period, retaining relevance for contemporary scholarly discourse and opening prospects for further research into the history of music education, cultural and educational processes, and the national artistic experience of Galicia. Толошняк Н.А., Кметюк Т. В. Роль музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика у формуванні освітньо-культурного дискурсу Галичини першої третини ХХ століття=The Role of Boris Kudryk’s musicological publicism in shaping the cultural and educational discourse of Galicia in the first third of the twentieth century // Українська музика: наук. часопис, 2026. Число 1(56). С. 93-101. https://orcid.org/0000-0003-2317-4321 2026-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2028 Aналіз рецензій як інструмент дослідження піаністичної діяльності Бориса Кудрика Толошняк, Наталія Анатоліївна; Кметюк, Тарас Васильович У статті досліджено багатогранну музичну діяльність Бориса Кудрика (1897–1952) – видатного представника музичної культури Галичини першої половини ХХ століття. Відзначена його роль як композитора, музикознавця, фольклориста, музичного критика й педагога. Особливу увагу приділено маловідомій сфері діяльності митця як піаніста та концертмейстера. На основі аналізу автобіографічних матеріалів, архівних документів, спогадів сучасників і рецензій тогочасної преси відтворено етапи формування виконавської майстерності Б. Кудрика, окреслено його концертну й акомпаніаторську діяльність у Львові, Рогатині й інших містах. На основі наративу інформаційного матеріалу стаття висвітлює піаністичний репертуар Бориса Кудрика, що включав твори українських композиторів,європейську класику й сучасну музику; педагогічну діяльність та участь у концертному житті міжвоєнного Львова; досліджує його виступи в ефірі польського радіо. Значну увагу приділено співпраці митця з музичними й театральними установами Львова під час Другої світової війни, зокрема з Львівським оперним театром, театром легкого жанру «Веселий Львів», а також його виступам у Літературно-мистецькому клубі. Відзначена творча діяльність Б. Кудрика під час його перебування у Відні. У статті підкреслюється вплив виконавської практики Б. Кудрика на його музикознавчі дослідження й педагогічну діяльність.Матеріали наукової розвідки базуються на широкому науковому й бібліографічному контексті, доповненому маловідомими фактами з концертної діяльності Б. Кудрика. Стаття розширює уявлення про його творчу спадщину, підкреслюючи важливість виконавської діяльності у формуванні унікального внеску митця в українську музичну культуру означеного періоду. The article examines the multifaceted musical activity of Borys Kudryk (1897–1952), an outstanding representative of the musical culture of Galicia in the first half of the twentieth century. The author emphasizes his role as a composer, musicologist, folklorist, music critic and teacher. Particular attention is paid to the little-known sphere of the artist’s activity as a pianist and concertmaster. Based on the analysis of autobiographical materials, archival documents, memoirs of contemporaries, and press reviews of the time, the stages of Kudryk’s performing skills are reconstructed, and his concert and accompaniment activities in Lviv, Rohatyn, and other cities are outlined.Based on the narrative of the information material, the article highlights Borys Kudryk’s piano repertoire, which included works by Ukrainian composers, European classical and contemporary music; his pedagogical activity and participation in the concert life of interwar Lviv; and examines his performances on Polish radio. Considerable attention is paid to the artist’s cooperation with musical and theatrical institutions of Lviv during the Second World War, in particular with the Lviv Opera House, the light genre theater “Veselyi Lviv”, as well as his performances at the Literary and Artistic Club. The creative activity of B. Kudryk during his stay in Vienna is also noted.The article emphasizes the influence of Kudryk’s performance practice on his musicological research and pedagogical activities.The materials of the research are based on a broad scientific and bibliographic context, supplemented by little-known facts from Kudryk’s concert activity. The article expands the understanding of his creative heritage, emphasizing the importance of performance in shaping the artist’s unique contribution to the Ukrainian musical culture of the period. Толошняк Н.А., Кметюк Т. В. Aналіз рецензій як інструмент дослідження піаністичної діяльності Бориса Кудрика= Analysis of reviews as a tool for researching the pianistic activity of Boris Kudryk // Українська музика: науковий часопис. 2025. №1(52). С 128-134. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2027 Мистецька діяльність Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок» Кметюк, Тарас Васильович; Толошняк, Наталія Анатоліївна У статті висвітлено історію створення і проаналізовано творчу діяльність Поліського державного академічного ансамблю пісні і танцю «Льонок» ім. Івана Сльоти Житомирської обласної філармонії ім. Святослава Ріхтера з погляду специфіки його функціонування, виконавської стилістики, гастрольної географії. Крім України, колектив виступав із концертами у Азербайджані, Болгарії, Грузії, Литві, Молдові, Німеччині, Польщі, Румунії, Словаччині, Франції та ін. Висвітлені особливості репертуару, в основі якого – кращі зразки народної творчості Полісся: хорові, танцювальні, ансамблеві, оркестрові номери, вокально-хореографічні композиції. У статті здійснено детальну характеристику мистецької біографії колективу, виокремлено творчий злет його багаторічного керівника Івана Сльоти, титанічна праця якого сприяла створенню вишуканих концертних програм, різнопланового репертуару, досконалого художнього виконання. Доведено, що діяльність «Льонка» спрямована на збереження, розвиток і популяризацію автентичної народнопісенної культури поліського регіону, здійснюючи вагомий внесок у національне відродження, розбудову вітчизняного мистецтва, забезпечуючи йому славу як одному з кращих колективів України. Зміст наукової розвідки, її проблематика актуалізуються в історичному музикознавстві через використання нових документальних матеріалів, періодики, електронних ресурсів, що дозволяють по-новому оцінити важливий зламний період історії пісенно-танцювального виконавства Полісся, зокрема, діяльності ансамблю. Яскрава самобутність і вокально-хореографічне мистецтво, яке репрезентує «Льонок», і нині продовжують визначати високий рівень української культури, вражаючи оригінальним звучанням, яскравою самобутністю, цікавими типажами артистів, своєрідністю виконавського стилю у поєднанні з високим професіоналізмом. На творчості Поліського ансамблю пісні і танцю виховалося не одне покоління патріотів рідного краю. Мистецька діяльність колективу стала вагомим чинником розвитку професійного хорового і хореографічного виконавства Житомирщини. The article highlights the history of creation and analyzes the creative activity of the Polissia State Academic Song and Dance Ensemble “Lyonok” named after Ivan Slyota Zhytomyr Regional Philharmonic named after Sviatoslav Richter from the point of view of the specifics of its functioning, performance style, touring geography (in addition to Ukraine, the group performed concerts in Azerbaijan, Bulgaria, Georgia, Lithuania, Moldova, Germany, Poland, Romania, Slovakia, France, etc.), features of the repertoire (in based on the best examples of Polissia folk art: choral, dance, ensemble, orchestral numbers, vocal and choreographic compositions). The article provides a detailed description of the collective's artistic biography, highlights the creative rise of its long-time leader Ivan Slyota, whose titanic work contributed to the creation of exquisite concert programs, a diverse repertoire, and perfect artistic performance. It has been proven that the activity of “Lyonok” is aimed at preserving, developing and popularizing the authentic folk song culture of the Polish region, making a significant contribution to the national revival, the development of national art and providing it with fame as one of the best collectives of Ukraine. The content of scientific research and its problems are actualized in historical musicology through the use of new documentary materials, periodicals, and electronic resources, which allow to evaluate in a new way the important critical period in the history of Polissia's song and dance performance, in particular, the activities of the ensemble. Bright originality and vocal-choreographic art represented by “Lyonok” continue to define the high level of Ukrainian culture, impressing with original sound, bright originality, interesting types of artists, originality of performance style combined with high professionalism. More than one generation of patriots of the native region was brought up on the work of the Polissia Ensemble of Song and Dance. The collective's artistic activity became an important factor in the development of professional choral and choreographic performance in Zhytomyr region. Кметюк Т. В., Толошняк Н. А. Мистецька діяльність Поліського ансамблю пісні і танцю «Льонок»=Artistic activities of the Polissia and dance ensemble “Lyonok” // АРТ-платФОРМА: альманах. К.: КМАЕЦМ, 2024. Випуск 2(10). С. 69-86. 2024-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1272 Фортепіанна творчість Бориса Кудрика для молоді в контексті музичної культури Галичини першої третини ХХ століття Толошняк, Наталія Анатоліївна; Toloshniak, Nataliia Мета роботи – виявити художньо-естетичні й пізнавально-дидактичні вартості фортепіанної музики Б. Кудрика для молоді в контексті творчих набутків галицької композиторської школи першої третини ХХ століття. Методологія дослідження полягає у застосовані таких методів: ретроспекції, порівняння, систематизації, аналізу, узагальнення. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше розглядається фортепіанна спадщина Бориса Кудрика в аксіологічному ракурсі внеску його творів до регіонального педагогічного репертуару для фортепіано. Висновки. У публікації доводиться твердження: фортепіанна музика Бориса Кудрика позначена деякою еклектичністю, вона більше пройнята здобутками минулих епох, ніж сучасного йому мистецького світу. Незважаючи на це, художньо-естетичні та пізнавально-дидактичні вартості проаналізованих творів композитора для молоді – у їхньому ідейно-змістовому й образно-емоційному наповненні, що визначається колом жанрових ритмоінтонацій, властивих галицькому соціокультурному середовищу кінця ХІХ – початку ХХ століть і асимільованих згідно авторських уподобань. Враховуючи надбання світової музичної культури в цій галузі, переосмислюючи вказаний матеріал крізь призму національно-пісенних джерел і місцевих музичних традицій, Б. Кудрик представив твори, які тяжіють до класицистичної стилістики й частково – до неокласичної і постромантичної. Вони займають своєрідну нішу в розмаїтті галицької фортепіанної літератури, що сповідувала в першій третині ХХ століття засади вишколу юних музикантів, які б не лише достойно опановували гру на інструменті, а й шанували національні та загальнолюдські мистецькі цінності, виростали емоційно чутливими та інтелектуально багатими людьми. Толошняк Н. А. Фортепіанна творчість Бориса Кудрика для молоді в контексті музичної культури Галичини першої третини ХХ століття. Мистецтвознавчі записки : зб. наук. пр. 2023. Вип. 43. С. 134–138 2023-01-01T00:00:00Z