http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1265 2026-04-23T17:16:26Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2097 Роль музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика у формуванні освітньо-культурного дискурсу Галичини першої третини ХХ століття Толошняк, Наталія Анатоліївна; Кметюк, Тарас Васильович У статті здійснено комплексний аналіз музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика як важливого чинника культурно-освітнього процесу Галичини першої третини ХХ століття. Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення ролі музикознавчої думки в умовах соціально-політичних трансформацій та формування модерної української культурної ідентичності. Увагу зосереджено на багатогранній діяльності Б. Кудрика як музикознавця, педагога, публіциста й громадського діяча, чия спадщина істотно вплинула на розвиток музичної освіти, виконавської культури та національної самосвідомості українського суспільства.Методологічну основу дослідження становить поєднання історико-культурного, аналітико-типологічного й порівняльного підходів, що уможливило систематизацію наукових праць Бориса Кудрика та визначення місця його публіцистики в регіональному культурно- освітньому просторі. У статті доведено, що музикознавча публіцистика Б. Кудрика виконувала не лише інформативно-критичну, а й виразну просвітницько-виховну та методичну функції. Проаналізовано основні тематичні напрями його дописів: проблематику української народної пісні як духовного коду нації, її виховний і консолідаційний потенціал, взаємодію фольклору й професійної музики, музично-педагогічну публіцистику та матеріали, присвячені аматорському мистецтву у середовищі товариства «Просвіта».Обґрунтовано, що стиль публіцистичних дописів Бориса Кудрика поєднував наукову аналітичність із доступністю й емоційною переконливістю, завдяки чому вони були зорієнтовані як на фахову аудиторію, так і на широкі кола читачів.Зроблено висновок, що музикознавча публіцистика Бориса Кудрика є цілісним феноменом української культури, який поєднує аналітичну глибину, педагогічну спрямованість і просвітницьку місію. Її значення виходить за межі свого часу, зберігаючи актуальність для сучасного наукового дискурсу та відкриваючи перспективи подальших досліджень історії му-зичної освіти, культурно-освітніх процесів і національного мистецького досвіду Галичини. The article provides a comprehensive analysis of the musicological publicism of Boris Kudryk as an important factor in the cultural and educational process of Galicia in the first third of the twentieth century. The relevance of the study is conditioned by the need to comprehend the role of musicological thought in the context of socio-political transformations and the formation of a modern Ukrainian cultural identity. The focus is placed on the multifaceted activity of B. Kudryk as a musicologist, educator, publicist, and public figure, whose legacy significantly influenced the development of music education, performance culture, and the national self-awareness of Ukrainian society.The methodological framework of the study is based on a combination of historical-cultural, analytical-typological, and comparative approaches, which made it possible to systematize Boris Kudryk’s scholarly works and to determine the place of his publicism within the regional cultural and educational space.The article demonstrates that B. Kudryk’s musicological publicism fulfilled not only informative and critical functions but also clearly expressed educational, formative, and methodological roles. The main thematic areas of his writings are analyzed, including issues related to the Ukrainian folk song as the spiritual code of the nation, its educational and consolidating potential, the interaction between folklore and professional music, music-pedagogical publicism, and materials devoted to amateur art within the milieu of the Prosvita society.It is substantiated that the style of Boris Kudryk’s publicistic writings combined scholarly analytical rigor with accessibility and emotional persuasiveness, which made them oriented both toward a professional audience and a broad readership.The article concludes that the musicological publicism of Boris Kudryk represents a holistic phenomenon of Ukrainian culture that integrates analytical depth, pedagogical orientation, and an educational mission. Its significance extends beyond its historical period, retaining relevance for contemporary scholarly discourse and opening prospects for further research into the history of music education, cultural and educational processes, and the national artistic experience of Galicia. Толошняк Н.А., Кметюк Т. В. Роль музикознавчої публіцистики Бориса Кудрика у формуванні освітньо-культурного дискурсу Галичини першої третини ХХ століття=The Role of Boris Kudryk’s musicological publicism in shaping the cultural and educational discourse of Galicia in the first third of the twentieth century // Українська музика: наук. часопис, 2026. Число 1(56). С. 93-101. https://orcid.org/0009-0000-3155-8267 2026-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1878 Ukrainian folk influences in contemporary classical music: trends and prospects Onyshchenko, Kateryna; Radwan, Nassib; Kmetiuk, Taras; Toloshniak, Nataliia; Demianets, Ihor The world’s folk art is one of the most significant topics in contemporary cultural practice, requiring careful analysis, as it is directly related to the processes of globalization, market transformations, and commerce. Art inevitably engages with themes of identity and self-determination, which become particularly pressing in nations confronting external challenges, as seen in Ukraine during the 2020s. This also applies to musical folklore, which remains an important source of inspiration for composers of academic music today. This article summarizes the role and significance of Ukrainian folk music in the work of 21st century composers. This study aims to examine the incorporation of folk music elements into modern symphonic, chamber, instrumental, and electronic compositions. The analysis focuses on works created between 2000 and 2024. This article analyzes the works of Ukrainian composers who work in a contemporary academic style and use elements of Ukrainian folk songs in their compositions. Folk motifs are integrated into various musical contexts, ranging from experimental electronic music to atonal and aleatoric orchestral textures, jazz harmonies, and dramatic moments in symphonic compositions. Globalization has posed new challenges to the world’s culture in terms of preserving folk art in modern conditions. However, Ukrainian folk art demonstrates considerable resilience and adaptability in the contemporary artistic environment. Onyshchenko K., Radwan N., Kmetiuk T., Toloshniak N., Demianets I. (2025). Ukrainian folk influences in contemporary classical music: trends and prospects. Studia Universitatis Babeş-Bolyai Musica, LXX (SI 2), 35–44. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1872 From Vinyl Records to Algorithms: How Streaming and AI are Changing the Music World Kmetiuk, Taras; Demianets, Ihor; Beskorsy, Valerii; Toloshniak, Nataliia; Husar, Dzvina In the context of rapid digital technology development and the growing influence of algorithmic consumption systems, music is undergoing profound changes in both distribution and artistic expression. This transformation reflects new models of interaction between listener, work, and digital environment, requiring a rethinking of music as an aesthetic experience. The study aimed to examine the impact of digital platforms on the evolution of musical expression as a cultural form, focusing on musical art as an aesthetic practice in the digital age. The methodological basis combined an interdisciplinary approach with musicological and comparative analysis of 50 popular tracks, as well as content analysis. Findings show that digitalization fosters new forms of expression characterized by fragmentation, hyper-personalization, and algorithmic mediation of listening. Analysis of digital soundscapes revealed two dominant structures in contemporary tracks: fragmentary (e.g., “CHIHIRO” by Billie Eilish) and those with an increasing climax (e.g., “Labour” by Paris Paloma). Special attention was given to generative music involving artificial intelligence. Music created wholly or partly by AI is increasingly integrated into digital soundscapes, offering novel compositional and arrangement possibilities. Such generated music enhances experimentation and variability while sparking debates over authorship and emotional authenticity. The study also noted that AI-generated elements are often seamlessly embedded within tracks, making their origin imperceptible to most listeners. The practical significance lies in developing approaches to analyze music as a media and cultural phenomenon undergoing deep evolution under digital influence, contributing to both academic discourse and practical understanding of contemporary musical creativity. Kmetiuk T., Demianets I., Beskoryi V., Toloshniak N., Husar D. From Vinyl Records to Algorithms: How Streaming and AI are Changing the Music World // International Journal on Culture, History, and Religion, 2025. Volume 7 Issue 1. Pp. 1187-1204. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1869 Еволюція стильових парадигм та музично-стильові орієнтири ВІА «Ватра» у контексті становлення української естради Кметюк, Тарас Васильович; Толошняк, Наталія Анатоліївна Метою статті є комплексне дослідження становлення, творчої еволюції та стильових трансформацій вокально-інструментального ансамблю «Ватра» у контексті розвитку української естрадної музики. Методи дослідження у науковій статті становлять усталеність на міждисциплінарному підході, який синтезує музикознавчий, культурологічний, історико-хронологічний, порівняльно-аналітичний та джерелознавчий методи. У роботі використано структурно-жанровий та стилістичний аналіз музичного матеріалу, а також історико-культурний підхід до вивчення соціального контексту діяльності ансамблю. Наукова новизна полягає у першому комплексному дослідженні ВІА «Ватра» як ключового феномену становлення української естради. Уточнено хронологію, структуру та основні етапи функціонування колективу, систематизовано стильові та аранжувальні особливості репертуару. Виявлено характерні риси музично-естетичних орієнтирів ансамблю у взаємодії з фольклорними джерелами, актуальними музичними стилями та вимогами офіційної культурної політики. Запропоновано новий підхід до осмислення творчості ВІА «Ватра» та І. Білозіра як продюсерського і художнього феномену, що сформував інноваційний формат української естради, зокрема візуально-сценічні моделі (мюзикл, музичний фільм, кліп). Уведено до наукового обігу малодосліджені матеріали, що висвітлюють внутрішню динаміку колективу та соціокультурний контекст його діяльності. Висновки. «Ватра» – не просто вокально-інструментальний ансамбль, а багатогранне культурне явище, що акумулювало національні музичні традиції, модернізаційні естетичні прагнення та соціокультурну рефлексію епохи. Колектив пройшов складний шлях стилістичних трансформацій – від джаз-рокових та фольк-джазових інтонацій до впровадження диско, синті-попу й етно-попу, – зберігаючи при цьому цілісність художнього образу. The purpose of the article is a comprehensive study of the formation, creative evolution, and stylistic transformations of the «Vatra» vocal and instrumental ensemble in the context of the development of Ukrainian pop music. The methods of the investigation are based on the interdisciplinary approach that synthesizes musicological, cultural, historical and chronological, comparative and analytical, and source studies methods. The work uses a structural, genre, and stylistic analysis of the musical material, as well as a historical and cultural approach to the study of the social context of the ensemble's activities. The scientific novelty lies in the first comprehensive study of VIE «Vatra» as a key phenomenon in the formation of Ukrainian pop music. The chronology, structure, and main stages of the ensemble's functioning are clarified, and the style and arrangement features of its repertoire are systematized. The characteristic features of the musical and aesthetic guidelines of the ensemble in interaction with folklore sources, current musical styles and the requirements of official cultural policy are revealed. A new approach is proposed to understanding the work of «Vatra» and I. Bilozir as a production and artistic phenomenon that formed an innovative format of Ukrainian pop music, in particular visual and stage models (musical, music film, music video). The article brings into scientific circulation little-studied materials that highlight the internal dynamics of the group and the socio-cultural context of its activities. Conclusions. «Vatra» is not just a vocal and instrumental ensemble, but a multifaceted cultural phenomenon that accumulated national musical traditions, modernizing aesthetic aspirations, and socio-cultural reflection of the era. The group has gone through a difficult path of stylistic transformations – from jazz-rock and folk-jazz intonations to the introduction of disco, synth-pop and ethno-pop – while maintaining the integrity of the artistic image. Кметюк Т. В. , Толошняк Н. А. Еволюція стильових парадигм та музично-стильові орієнтири ВІА «Ватра» у контексті становлення української естради= Evolution of stylistic paradigms and musical and aesthetic guidelines of the VIE «Vatra» in the context of the formation of Ukrainian pop-music // Музикознавча думка Дніпропетровщини: збірник наук. статей. Дніпро: ГРАНІ, 2025. Вип. 29 (2). С 52-65. 2025-01-01T00:00:00Z