http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1294 2026-04-23T17:41:51Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1995 Особливості верифікації даних журналістом в епоху штучного інтелекту Кобець, Тарас Анатолійович Кобець Т. А. Особливості верифікації даних журналістом в епоху штучного інтелекту // Global Trends in the Development of Information Technology and Science: Collection of Scientific Papers "International Scientific Unity" with Proceedings of the 3rd International Scientific and Practical Conference. April 2-4, 2025. Stockholm, Sweden. Рр. 135-137. 2025-04-02T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1994 Інформаційні спеціальні операції: особливості реалізації в сучасних умовах Кобець, Тарас Анатолійович У статті аналізуються особливості реалізації інформаційних спеціальних операцій у сучасних умовах. Зростання ролі інформаційних технологій і засобів масової інформації привело до поступового переходу конфліктів від суто збройного протиборства в інформаційний простір, із застосуванням спеціальних інформаційних операцій. Інформаційні спеціальні операції, що являють собою сплановані дії, спрямовані на ворожу, дружню або нейтральну аудиторію, які передбачають вплив на її свідомість і поведінку за допомогою використання організованої інформації та інформаційних технологій для досягнення визначеної мети, нині є вагомим компонентом інформаційних війн. Їхніми основними об’єктами впливу стають: по-перше, психіка представників політичної еліти; по-друге, населення держав, що перебувають у конфронтації, а також система формування суспільної свідомості, думки; по-третє, ухвалення державно-управлінських рішень у сфері національної безпеки. Серед основних завдань: унесення у свідомість ворожих, шкідливих ідей і поглядів; дезорієнтації та дезінформації мас; послаблення визначених переконань, устоїв; залякування свого народу образом ворога; залякування супротивника своєю могутністю; забезпечення ринку збуту для своєї економіки. Серед методів: дезінформація, тобто оманливий вплив на суб’єкта з метою спонукання його до запрограмованих дій; пропаганда – поширення різних ідей із метою впровадження їх у громадську думку та використання в масовій практичній діяльності населення; психологічний тиск, що передбачає залякування і агресивні дії щодо громадян, з метою примусу до дій за визначеною схемою; маніпулювання, яке полягає у впливі на психіку людини (здебільшого непомітному) та має на меті зміну напряму активності особи, на яку діє цей вплив; інформаційний тероризм, що передбачає особливий вплив на окремі групи в суспільстві й органи влади, який виражається в застосуванні погроз, залякувань, розправ і вбивств, супроводжується викривленням об’єктивної інформації; поширення чуток – діяльність щодо поширення різної інформації (переважно неправдивої) серед широких верств населення здебільшого неофіційними каналами з метою дезорганізації суспільства та держави або ж їхніх окремих установ чи організацій; диверсифікація громадської думки – розпорошення уваги панівної еліти держави на різні штучно акцентовані проблеми й відволікання тим самим від вирішення нагальних першочергових завдань The article analyzes the features of the implementation of information special operations in modern conditions. The growth of the role of information technologies and mass media has led to the gradual transition of conflicts from purely armed confrontation to the information space, with the use of special information operations. Being planned actions aimed at a hostile, friendly or neutral audience, which involve influencing its consciousness and behavior through the use of organized information and information technologies to achieve a certain goal, today information special operations are a significant component of information wars. Their main objects of influence are: first, the psyche of representatives of the political elite; second, the population of the confronting states, as well as the system of forming public consciousness and opinion; third, the adoption of state and administrative decisions in the field of national security. Among the main tasks: introducing hostile, harmful ideas and views into the consciousness; disorientation and disinformation of the masses; weakening certain beliefs, foundations; intimidating one’s people with the image of an enemy; intimidating the enemy with one’s power; providing a market for one’s economy. Among the methods: disinformation, that is, misleading influence on a subject in order to induce him to take programmed actions; propaganda – the dissemination of various ideas in order to introduce them into public opinion and use them in the mass practical activities of the population; psychological pressure, which involves intimidation and aggressive actions against citizens, with the aim of forcing them to act according to a certain scheme; manipulation, which consists in influencing the human psyche (mostly imperceptibly) and aims to change the direction of the activity of the person on whom this influence is exerted; information terrorism, which involves a special influence on certain groups in society and government bodies, which is expressed in the use of threats, intimidation, reprisals and murders and is accompanied by the distortion of objective information; Rumor spreading – activity of spreading various information (mostly false) among the broad masses of the population, mostly through unofficial channels, with the aim of disorganizing society and the state or their individual institutions or organizations; diversification of public opinion – scattering the attention of the ruling elite of the state on various artificially emphasized problems and thereby distracting them from solving urgent priority tasks. Кобець Т. Інформаційні спеціальні операції: особливості реалізації в сучасних умовах=The information special operations: features of implementation in modern Conditions // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, 2025. Випуск 20. С. 256-263. 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1993 Використання технологій інформаційних операцій у політичній практиці Кобець, Тарас Анатолійович У сучасному світі стрімкого розвитку технологій інформація стає одним із найпотужніших складників політичної боротьби. Технології інформаційних операцій, що передбачають використання медіа, соціальних мереж та цифрових платформ для впливу на громадську думку й політичні процеси, відіграють дедалі важливішу роль. Інформаційні операції охоплюють широкий спектр – від поширення пропаганди та дезінформації до ведення психологічної війни, і їх використовують як державні, так і недержавні суб’єкти. Метою таких операцій є формування певного політичного порядку, вплив на рішення виборців та політичні результати, що й формує актуальність дослідження.У статті розглянуто ключові аспекти використання технологій інформаційних операцій у політичній практиці, їх вплив на демократичні процеси та механізми поширення політичних наративів через цифрові канали. Окрему увагу приділено методам виявлення та протидії таким операціям, а також оцінці ефективності наявних регулятивних заходів для захисту інформаційного простору. Автори аналізують вплив соціальних мереж, алгоритмів штучного інтелекту та великих даних на поширення інформаційних операцій, які використовують для маніпуляції електоральними процесами, підриву політичної стабільності, а також формування та підтримки політичних наративів. У статті також акцентується увага на тому, як інформаційні операції впливають на демократичні процеси, викликаючи недовіру до традиційних медіа, інститутів влади й політичних процесів, що здатне призвести до політичної радикалізації та поляризації суспільства. Аналізується роль держав і міжнародних організацій у протидії таким загрозам, зокрема способи підвищення інформаційної безпеки та розробка стратегій щодо боротьби з дезінформацією. У висновках акцентовано на необхідності посилити регулювання та розробити етичні норми для використання інформаційних технологій у політичній сфері, а також на важливості розвинути медіаграмотність як засіб захисту громадян від маніпулятивного впливу. In today’s world of rapid technological development, information is becoming one of the most powerful components of political struggle. Information operations technologies, which include the use of media, social networks and digital platforms to influence public opinion and political processes, are playing an increasingly important role. Information operations cover a wide range of activities, from spreading propaganda and disinformation to conducting psychological warfare, and are used by both state and non-state actors. The purpose of such operations is to shape a certain political order, influence voters’ decisions and political outcomes, which is why this study is relevant.This article examines the key aspects of the use of information operations technologies in political practice, their impact on democratic processes and mechanisms for disseminating political narratives through digital channels. Particular attention is paid to methods of detecting and counteracting such operations, as well as assessing the effectiveness of existing regulatory measures to protect the information space. The authors analyze the impact of social media, artificial intelligence algorithms, and big data on the spread of information operations used to manipulate electoral processes, undermine political stability, and shape and support political narratives. The article also focuses on how information operations affect democratic processes, causing distrust of traditional media, government institutions and political processes, which can lead to political radicalization and polarization of society. The article analyzes the role of states and international organizations in countering such threats, including ways to improve information security and develop strategies to combat disinformation. The conclusions emphasize the need to strengthen regulation and develop ethical standards for the use of information technology in the political sphere, as well as the importance of developing media literacy as a means of protecting citizens from manipulative influence. Кобець Т. Використання технологій інформаційних операцій у політичній практиці=Use of information operations technologies in political practice // Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис, 2024. Число. 31. С. 134-139. 2024-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1992 Аналіз загроз когнітивній безпеці українського суспільства: класифікаційні підстави Кобець, Тарас Анатолійович У статті визначено загрози когнітивній безпеці держави та суспільства на основі наявних доктринальних та нормативно-правових документів; визначено джерела, передумови та закономірності виникнення і прояву загроз. Проаналізовано проблеми, пов’язані з класифікацією загроз когнітивній безпеці держави. Охарактеризовано внутрішні чинники, які можуть спричинити загострення ситуації в Україні. Узагальнено підходи, що існують у науковій літературі, щодо класифікації загроз. Виділено основні класифікаційні ознаки та розроблено багатокритеріальну класифікацію загроз когнітивній безпеці держави на основі ієрархічного аналізу. Також визначено головні та потенційні загрози на всіх рівнях національної безпеки України.Проведено детальний аналіз загроз з використанням різноманітних підходів та підстав для класифікації. Аналіз вказує на відсутність єдиного підходу до визначення та розуміння загроз когнітивній безпеці. Інколи їх прирівнюють до загроз національній безпеці або ж інформаційній сфері, а також до кіберзагроз. У наукових джерелах іноді відбувається ототожнення цих понять, або, навпаки, класифікація загроз за різними критеріями. Автор статті розглядає загрози когнітивній безпеці України як ключові чинники, що призводять до негативних явищ, які загрожують національним інтересам в політичній сфері та організації національного безпекового простору. Ці загрози можуть мати глобальний або локальний характер і бути пов’язані з ризиками в інших сферах, що впливають на національний безпековий простір та міжнародну безпеку.Задля протидії реальним та потенційним загрозам когнітивній безпеці, стратегічним завданням держави є створення ефективного механізму забезпечення когнітивної безпеки. Він включає систематичну діяльність, низку заходів та функціонування державних інституцій, аналітичних центрів, громадських організацій. The article identifies threats to the cognitive security of the state and society based on existing doctrinal and legal documents. It defines the sources, prerequisites, and patterns of occurrence and manifestation of these threats. The issues related to the classification of threats to the cognitive security of the state are analyzed. Internal factors that may exacerbate the situation in Ukraine are characterized. Existing approaches in the scientific literature to the classification of threats are summarized. The main classification features are highlighted, and a multi-criteria classification of threats to the cognitive security of the state based on hierarchical analysis is developed. The key and potential threats at all levels of Ukraine’s national security are also identified. A detailed analysis of threats is carried out using various approaches and classification criteria. The analysis indicates the lack of a unified approach to defining and understanding cognitive security threats. Sometimes they are equated with national security threats or threats in the information sphere, as well as with cyber threats. In scientific sources, these concepts are sometimes equated or, conversely, classified according to difierent criteria.The author of the article considers threats to Ukraine’s cognitive security as key factors leading to negative phenomena that threaten national interests in the political sphere and the organization of the national security space. These threats can be global or local and may be related to risks in other areas afiecting the national security space and international security.To counter real and potential threats to cognitive security, the state’s strategic task is to create an efiective mechanism for ensuring cognitive security. This includes systematic activities, a range of measures, and the functioning of state institutions, analytical centers, and public organizations. Кобець Т. Аналіз загроз когнітивній безпеці українського суспільства: класифікаційні підстави= Аnalysis of threats to the cognitive security of ukrainian society: classification Bases // Вісник Прикарпатського університету. Серія: Політологія, 2024. Випуск 19. С.67-72. 2024-01-01T00:00:00Z