http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1793 2026-04-23T08:23:08Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1796 Протидія злочинності в умовах війни: аналіз статистичних даних (2013-2023) Карчевський, Микола Віталійович Ефективне кримінально-правове регулювання в умовах війни набуває виняткової значимості, перемога потребує раціонального використання соціальних ресурсів. Якісне оновлення методів роботи з даними є одним з головних векторів розвитку сучасної науки. Широке впровадження інформаційних технологій практично у всі сфери соціального буття забезпечує формування значних обсягів даних, створює унікальні можливості для аналізу суспільних процесів. Обґрунтування положень про злочинність, її причини, особистість злочинця, заходи запобігання, яке передбачає методологічно послідовне отримання нових знань з даних, що збираються та обробляються автоматизовано, запропоновано називати обчислювальне кримінологічне аргументування. Здійснено демонстрацію можливостей обчислювального кримінологічного аргументування на прикладі розробленого он-лайн інструменту аналізу статистичних даних. Проведено аналіз впливу військової агресії рф на протидію злочинності в Україні в площині ефективного використання соціальних ресурсів для боротьби зі злочинністю. Встановлено: необхідність підвищення ефективності протидії шахрайству, незаконному обігу наркотиків, корупційним проявам, завідомо неправдивим повідомленням про небезпеку, підробці документів; зростання значимості комплексного реагування на проблему військових, які вчиняють кримінальні право- порушення; поступове збільшення частки звільнених від покарання за незаконні дії зі зброєю, що актуалізує проблему лібералізації законного обігу зброї; невідповідність цілей та прогнозів соціальних ефектів криміналізації тенденціям практичного кримінально-правового регулювання (ст.ст. 436-2, 111-1 КК); ознаки примітивізація протидії злочинності. Робота зі статистичними даними виявила істотні недоліки чинної системи збирання та аналізу даних про протидію злочинності. Критично важливим є вдосконалення інформаційного забезпечення кримінально-правового регулювання. Запропоновано, створення комплексної системи інформаційного забезпечення кримінально-правового регулювання та розвиток альтернативної системи оцінки ефективності діяльності правоохоронних та судових органів, яка не базується на аналізі даних офіційної статистики. Effective criminal law regulation in the conditions of war acquires exceptional importance, victory requires rational use of social resources. Qualitative updating of methods of working with data is one of the main vectors of the development of modern science. The wide implementation of information technologies in almost all spheres of social existence ensures the formation of significant volumes of data, creates unique opportunities for the analysis of social processes.The substantiation of provisions about crime, its causes, the personality of the criminal, prevention measures, which involves methodologically consistent acquisition of new knowledge from data collected and processed automatically, is proposed to be called computational criminological reasoning. The possibilities of computational criminological reasoning were demonstrated using the example of the developed online statistical data analysis tool. An analysis of the impact of the Russian military aggression on the fight against crime in Ukraine was carried out in the area of effective use of social resources to fight crime. It was established: the need to increase the effectiveness of combating fraud, illegal drug trafficking, corruption, knowingly false reports of danger, forgery of documents; growing importance of a complex response to the problem of military personnel who commit criminal offenses; a gradual increase in the share of those exempted from punishment for illegal actions with weapons, which actualizes the problem of liberalization of the legal circulation of weapons; inconsistency of goals and forecasts of social effects of criminalization with the trends of practical criminal law regulation (Articles 436-2, 111-1 of the Criminal Code); signs crime prevention primitivization. Work with statistical data revealed significant shortcomings of the current system of collecting and analyzing data on combating crime. It is critically important to improve the information provision of criminal law regulation. It is proposed to create a complex information support system for criminal law regulation and develop an alternative system for evaluating the effectiveness of law enforcement and judicial bodies, which is not based on the analysis of official statistical data. Карчевський М. В. Протидія злочинності в умовах війни: аналіз статистичних даних (2013-2023)=Сombating crime in the conditions of war: analysis of statistical data (2013-2023) // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. Серія юридична, 2024. № 2. С. 80-90. 2024-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1795 Використання технологій штучного інтелекту правоохоронними та судовими органами: світовий досвід та напрями розвитку національного законодавства Карчевський, Микола Віталійович; Куковинець, Дар'я Олександрівна У статті розглядаються питання стратегічного та тактичного рівня впровадження технологій штучного інтелекту в суспільну практику, особливий акцент робиться на їх використанні у діяльності правоохоронних та судових органів. Сформульовано перспективні завдання правового регулювання штучного інтелекту, серед яких: 1) стимулювання соціально ефективного використання технологій та мінімізації ризиків зловживання ними; 2) забезпечення максимальної диверсифікації технологічних рішень та технологічної нейтральності; 3) перехід до нової схеми правового регулювання; 4) формування «змішаної юстиції» та «юстиції штучного інтелекту»; 5) конвергування юридичних і технічних наук; 6) забезпечення правових гарантій ефективного розвитку інформаційного навколишнього середовища. Окреслено ризики використання штучного інтелекту, такі як порушення приватності, маніпулювання поведінкою, дискримінація та непрозорість, що кореспондують проблемам застосування систем штучного інтелекту для протидії злочинності. Здійснено аналіз положень проєкту Artificial Intelligence Act, презентованого Європейською Комісією у 2021 р., на предмет класифікації програм штучного інтелекту залежно від потенційних рівнів ризику (у тому числі окремо окреслено певні інструменти, що використовуються правоохоронними органами), висвітлення механізмів підтримки досліджень та інновацій у сфері штучного інтелекту, визначення вимог до постачальників високо-ризикованого штучного інтелекту. Висловлюється твердження, що наразі в Україні існує проблема в правовому регулюванні використання систем штучного інтелекту. Запропоновано низку положень, що бажано відобразити в національному законодавстві з цього приводу, зокрема, наявність чіткого визначення, побудованого на основі європейського підходу; класифікація сфер використання штучного інтелекту за рівнем ризику та розподіл вимог до використання систем штучного інтелекту; гнучкий механізм підтвердження відповідності вимогам для стимулювання та розвитку нових технологій; тощо. The article deals with the issues of strategic and tactical level of introduction of artificial intelligence technologies into public practice, with a special emphasis on their use in law enforcement and judicial activities.The author formulates the perspective tasks of legal regulation of artificial intelligence, including: 1) stimulating socially efficient use of technologies and minimizing the risks of their misuse; 2) ensuring maximum diversification of technological solutions and technological neutrality; 3) transition to a new legal regulation scheme; 4) formation of «mixed justice» and «artificial intelligence justice»; 5) convergence of legal and technical sciences; 6) ensuring legal guarantees for the effective development of the information environment. The author outlines the risks of using artificial intelligence, such as privacy violations, behavioral manipulation, discrimination, and opacity, which correspond to the problems of using artificial intelligence systems to combat crime.The author analyzes the provisions of the draft AIA to classify artificial intelligence programs depending on potential risk levels, highlight mechanisms for supporting research and innovation in the field of artificial intelligence, and define requirements for high-risk of artificial intelligence providers.The author argues that currently in Ukraine there is a problem with legal regulation of the use of artificial intelligence systems. The author suggests a number of provisions which should be reflected in national legislation in this regard, in particular, a clear definition based on the European approach; classification of the areas of artificial intelligence use by the level of risk and distribution of requirements for the use of artificial intelligence systems; a flexible mechanism for confirming compliance with the requirements to stimulate and develop new technologies, etc. Карчевський М. В., Куковинець Д. О. Використання технологій штучного інтелекту правоохоронними та судовими органами: світовий досвід та напрями розвитку національного законодавства= The Use of Artificial Intelligence Technologies by Law Enforcement and Judicial Authorities: International Experience and Directions for the Development of National Legislation // Питання боротьби зі злочинністю: збірник наукових праць. Харків: Право, 2023. Випуск 46. С. 21-31. 2023-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1794 Глорифікація: історичний, міжнародний та вітчизняний соціально-правовий вимір Карчевський, Микола Віталійович Стаття присвячена дослідженню явища глорифікації. Проаналізовано міжнародно-правові стандарти встановлення кримінальної відповідальності за посягання на мир, людяність та міжнародний правопорядок. Визначено вплив міжнародно-правових договорів в частині встановлення кримінальних заборон воєнних злочинів та злочинів міжнародного характеру у системі національного законодавства. Розглянуто процес становлення кримінальної відповідальності за виправдовування, визнання правомірною, заперечення збройної агресії Російської Федерації проти України, глорифікацію її учасників у вітчизняному праві та законодавстві. Досліджено передумови та соціальну обумовленість криміналізації даного явища, його суспільну небезпечність та можливі наслідки. Висвітлено емпіричні дані щодо вчинення даного кримінального правопорушення на території України.Доведено, що глорифікація і пов’язані із цим явищем дії є дуже небезпечним феноменом, ідеологічним підгрунттям для зради і колоборації, а також психологічним чинником для ведення агресивної війни та свого роду «платформою» для «позитивного» сприйняття та виправдовування всіх злиднів війни та збройної агресії рф проти України.Запропоновано під глорифікацією у кримінально-правовому значенні розуміти уславлення чи героїзацію осіб, які тим чи іншим чином брали участь у збройній агресії російської федерації проти України, забезпечували діяльність окупаційної адміністрації, представляли державні органи і структури країни-агресора. Визначено суть та ознаки даного поняття в кримінальному праві, проаналізовано практику застосування та визначено особливості суспільної небезпеки такого кримінального правопорушення. Аргументовано, що неприйняття, виправдовування та героїзація дій агресора, в кінцевому підсумку, несе загрозу колабораційної діяльності всередині держави та підтримки агресії представниками інших держав за її межами. The article is devoted to the study of the phenomenon of glorification. International legal standards for establishing criminal responsibility for encroachment on peace, humanity and international legal order are analyzed. The influence of international legal treaties in terms of establishing criminal prohibitions of war crimes and crimes of an international nature in the system of national legislation is determined. The process of establishing criminal responsibility for justifying, recognizing as legitimate, denying the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, glorifying its participants in domestic law and legislation is considered. The prerequisites and social conditioning of the criminalization of this phenomenon, its social danger and possible consequences have been studied. Empirical data on the commission of this criminal offense on the territory of Ukraine are highlighted. It has been proven that glorification and actions related to this phenomenon are a very dangerous phenomenon, an ideological basis for betrayal and collaboration, as well as a psychological factor for waging an aggressive war and a kind of “platform” for a “positive” perception and justification of all the miseries of war and armed aggression of the Russian Federation against Ukraine. It is proposed that glorification in the criminal legal sense should be understood as the glorification or heroization of persons who in one way or another participated in the armed aggression of the Russian Federation against Ukraine, ensured the activities of the occupation administration, represented state bodies and structures of the aggressor country. The essence and signs of this concept in criminal law are determined, the practice of application is analyzed, and the features of the social danger of such a criminal offense are determined. It is argued that the rejection, justification and heroization of the actions of the aggressor, in the end, carries the threat of collaborative activities within the state and the support of aggression by representatives of other states. Карчевський М. В. Глорифікація: історичний, міжнародний та вітчизняний соціально-правовий вимір=Glorification: historical, international and domestic socio-legal dimension // Юридичний науковий електронний журнал, 2023. № 10. С. 713-717. 2023-01-01T00:00:00Z