http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1774 Sun, 14 Jun 2026 13:51:38 GMT 2026-06-14T13:51:38Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2243 Роль просторової морфології та культурної пам’яті у формуванні ідентичності міста Косьмій, Михайло Михайлович; Гребенюк, Іван Васильович У статті досліджується взаємозв’язок просторової морфології міста та культурної пам’яті як ключових чинників у процесі формування його соціо-культурної ідентичності. Мета дослідження полягає у виявленні ролі морфологічної структури міського середовища та символічних носіїв пам’яті в конструюванні ідентичності сучасних українських міст. Методологія ґрунтується на міждисциплінарному підході, що поєднує методи архітектурно-містобудівного аналізу, культурологічної інтерпретації, історико-генетичний та порівняльний аналіз, а також елементи концепції «місць пам’яті» П. Нора (P. Nora) і теорії культурної пам’яті Я. Ассмана (J. Assmann). Для обґрунтування результатів застосовано типологізацію матеріальних і нематеріальних чинників міського простору, а також аналіз конкретних прикладів українських міст (Київ, Львів, Івано-Франківськ, Одеса, Харків). Результати дослідження засвідчили, що просторово-морфологічний каркас міста створює основу для збереження історико-архітектурної спадщини, тоді як культурна пам’ять надає цьому простору символічного змісту. Установлено відмінності в моделях формування ідентичності: Київ, Львів і Харків тяжіють до матеріальної спадщини; Одеса – до нематеріальних культурних кодів; Івано-Франківськ демонструє збалансоване поєднання двох вимірів. Наукова новизна полягає в розробці концептуальної моделі взаємодії просторової морфології та культурної пам’яті у формуванні соціокультурної ідентичності міста, а також у запропонованій типології чинників (матеріальних і нематеріальних), які впливають на процес ідентифікації міського простору. Практична значущість результатів полягає в можливості їх використання в стратегіях розвитку міст, зокрема у сфері збереження культурної спадщини, проєктування публічних просторів та формування бренду територій. Отримані висновки можуть бути застосовані в практиці архітекторів, урбаністів, культурологів та фахівців із просторового планування для підвищення якості міського середовища та його відповідності ідентифікаційним потребам громади. The article examines the interrelation between the urban spatial morphology and cultural memory as key factors in the process of shaping the socio-cultural iden- tity of a city. The purpose of the study is to identify the role of morphological structure of the urban environment and symbolic carriers of memory in constructing the identity of contemporary Ukrainian cities. Methodology is based on an interdisciplinary approach that combines methods of architectural and urban planning analysis, cultural interpretation, historical-genetic and comparative analysis, as well as the concepts of “lieux de memoire” (P. Nora) and cultural memory theory (J. Assmann). The results are substantiated through the typologization of material and intangible factors of urban space, and by analyzing specific cases of Ukrainian cities (Kyiv, Lviv, Ivano-Frankivsk, Odesa, Kharkiv). Results demonstrate that the spatial and morphological framework of the city provides the foundation for preserving historical and architectural heritage, while cultural memory assigns symbolic meanings to this space. Diifferent models of identity formation were identified: Kyiv, Lviv, and Kharkiv rely primarily on material heritage; Odesa emphasizes intangible cultural codes; Ivano-Frankivsk represents a balanced combination of both dimensions. Scientific novelty lies in the development of a conceptual model of interaction between urban morphology and cultural memory in shaping the socio-cultural identity of the city, as well as in the proposed typology of material and intangible factors that influence the identification of urban space. Practical relevance of the results is determined by their applicability in urban development strategies, particularly in heritage preservation, public space design, and territorial branding. The findings can be used by architects, urban planners, cultural theorists, and spatial planning specialists to improve the quality of urban environments and their alignment with the identity needs of local communities. Косьмій М. М., Гребенюк І. В. Роль просторової морфології та культурної пам’яті у формуванні ідентичності міста = The Role of Urban Morphology and Cultural Memory in Shaping City Identity // Теорія та практика дизайну, 2025. №4(38), том 2. С. 153-161. ORCID: https://orcid.org/0000-0003-4823-5573 Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/2243 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1778 Історичні передумови формування багатофункціональних торгово-розважальних комплексів з урахуванням вимог пожежної безпеки Мандрик, Данило Віталійович; Жирак, Руслан Михайлович; Веркалець, Світлана Михайлівна; Каліберда, Микола Вікторович Досліджено історичні передумови формування багатофункціональних торгово- розважальних комплексів (ТРК) із врахуванням вимог пожежної безпеки. Розглянуто еволюцію торгових просторів від традиційних ринків і пасажів до сучасних багатофункціональних комплексів, що об’єднують торговельні, розважальні, офісні та громадські зони. Особлива увага приділена аналізу пожежної безпеки в архітектурному плануванні таких об'єктів, включаючи історичний розвиток нормативних вимог та вплив значних пожежних інцидентів на їх вдосконалення. Визначено ключові чинники, які вплинули на формування сучасних стандартів безпеки в ТРК. The historical prerequisites for the formation of multifunctional shopping and entertainment complexes, taking into account fire safety requirements, are studied. The evolution of retail spaces from traditional markets and arcades to modern multi-functional complexes combining shopping, entertainment, office and public areas is considered. Particular attention is paid to the analysis of fire safety in the architectural planning of such facilities, including the historical development of regulatory requirements and the influence of significant fire incidents on their improvement. The key factors that influenced the formation of modern safety standards in shopping and entertainment complexes are identified. Multifunctional shopping and entertainment complexes have become important elements of modern urban infrastructure, combining shopping, entertainment, office, public and recreational areas. Their development is due to economic, social and technological factors, as well as changes in the structure of consumer demand. At the same time, as the functionality of the entertainment complex increases, the level of risks also increases, in particular with regard to ensuring fire safety. The history of fire safety in entertainment complexes shows that its development has always occurred after large-scale tragedies. The introduction of the latest technologies, stricter building codes and control over their observance are the main factors that contribute to reducing the risk of fire in modern shopping and entertainment complexes. In modern conditions, it is very important to analyze world experience and adapt it to national conditions to ensure effective protection of the population. Modern trends in ensuring fire safety in entertainment complexes are aimed at a comprehensive approach, which includes the introduction of the latest technologies, improving the regulatory framework, improving the skills of personnel and informing the public. This allows minimizing risks and ensuring a comfortable and safe stay of visitors in shopping and entertainment complexes. Мандрик Д. В., Жирак Р. М., Веркалець С. М., Каліберда М. В. Історичні передумови формування багатофункціональних торгово-розважальних комплексів з урахуванням вимог пожежної безпеки=Historical prerequisites for the formation of multifunctional shopping and entertainment complexes taking into account fire safety requirements // Містобудування та територіальне планування: наук.-техн. зб., 2025. Випуск № 89. С. 149-168. Wed, 01 Jan 2025 00:00:00 GMT http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1778 2025-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1777 Тенденції розвитку та оцінка змін в рекреаційній дерев'яній архітектурі Карпатського регіону Савчук, Андрій Іванович; Каліберда, Микола Вікторович У статті підсумовується досвід дослідження архітектурних особливостей дерев’яних відпочинкових об’єктів Карпатського рекреаційного регіону. Формулюються локальні та загальні тенденції розвитку відпочинкової архітектури. Визначено негативні та позитивні аспекти розвитку рекреаційної галузі в межах регіону українських Карпат. Сформульовано конкретні особливості архітектурних вирішень відпочинкових об’єктів. При дослідженні ґенези архітектурно-планувальних вирішень колиби виявлено, що цей тип історичної будівлі, який був поширений у регіоні, трансформувався в заклад громадського харчування. На прикладі конкретних зразків показано розвиток та ускладнення функціонально планувальних й об’ємних вирішень сучасних колиб. Проведено порівняльну оцінку змін та розвитку сучасної рекреаційної архітектури з дерева в Карпатах. Вона здійснена на основі, уже сформованої в науковій літературі, періодизації розвитку Карпатського регіону. Охарактеризовано особливості рекреаційної дерев’яної архітектури кожного з історичних етапів, включно із сучасним періодом. The article summarizes the experience of researching the architectural features of wooden recreation facilities in the Carpathian recreation region. Local and general trends in the development of recreational architecture are formulated. The negative and positive aspects of the development of the recreational industry within the Ukrainian Carpathian region are identified. The specific features of the architectural solutions of recreational facilities are formulated. When researching the genesis of architectural and planning decisions, it was discovered that this type of historical building, which was widespread in the region, was transformed into a public catering establishment. The development and complications of functional planning and volume solutions of modern cradles are shown on the example of specific samples. A comparative assessment of the changes and development of modern recreational architecture made of wood in the Carpathians was carried out. It was carried out on the basis of the periodization of the development of the Carpathian region already formed in the scientific literature. Features of recreational wooden architecture of each of the historical stages, including the modern period, are characterized. Савчук А. І., Каліберда М. В. Тенденції розвитку та оцінка змін в рекреаційній дерев'яній архітектурі Карпатського регіону=Development trends and assessment of changes in recreation wooden architecture of the Carpathian region // Архітектурний вісник КНУБА, 2023. № 26-27. С. 120-127: рис.2. Sun, 01 Jan 2023 00:00:00 GMT http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1777 2023-01-01T00:00:00Z http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1775 Архітектурно-функціональна ревіталізація монофункціональних малих міст на території Прикарпаття Каліберда, Микола Вікторович Каліберда М. В. Архітектурно-функціональна ревіталізація монофункціональних малих міст на території Прикарпаття // Концептуальні проблеми розвитку сучасної гуманітарної та прикладної науки. Післявоєнна відбудова України: матеріали VІІ Міжнародного науково-практичного симпозіуму (м. Івано-Франківськ, 25 травня 2023 року). Івано-Франківськ: Редакційно-видавничий відділ ЗВО «Університет Короля Данила», 2023. С. 106-108. Thu, 25 May 2023 00:00:00 GMT http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1775 2023-05-25T00:00:00Z