Викривач: вид заявника чи окремий учасник кримінального провадження

Abstract

Метою роботи є аналіз чинного законодавства у частині, що стосується викривача як учасника кримінального провадження, та з’ясування питання, наскільки його процесуальний статус відповідає положенням кримінального процесуального та антикорупційного законодавства України.Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу і формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно- структурний, логіко-нормативний. В процесі дослідження визначено: права викривача,передбачені КПК України, є ширшими від прав заявника; викривач зберігає свій процесуальний статус та бере участь у кримінальному провадженні набагато довше, ніж заявник; якщо взяти до уваги положення Закону України «Про запобігання корупції», то перелік прав і гарантій викривача більший, ніж це передбачено КПК України, що ще більше відрізняє викривача та заявника як учасників кримінального провадження. Однак, зазначені положення в кримінальному процесуальному законодавстві України не систематизовані, а частково відсутні, що потребує внесення змін до чинного КПК України.В процесі дослідження встановлено, що КПК України наділяє викривача ширшим колом прав, ніж заявника, зокрема, в частині інформування його про хід та стан досудового розслідування, яке розпочате за його заявою чи повідомлення, права на отримання винагороди та права на апеляційне оскарження. Викривач як учасник кримінального провадження зберігає свій процесуальний статус до стадії апеляційного провадження включно, в той час як заявник у кримінальному провадженні – це учасник правовідносин, який має тимчасовий характер. Де-факто викривач стає зацікавленою стороною у кримінальному провадженні, інтерес якого полягає в отриманні винагороди. Закон України «Про запобігання корупції» наділяє викривача ще ширшим колом прав, які суттєво відрізняють його від викривача, зокрема, в частині зміни процесуального статусу та представництва у кримінальному провадженні. Це вимагає внесення змін до КПК України з метою чіткого визначення кола прав і гарантій викривача як учасника кримінального провадження, впровадження механізму представництва викривача у кримінальному процесі та визначення статусу НАЗК як учасника кримінального провадження. Результати дослідження може бути використано у правотворчій та правозастосовній діяльності під час досудового розслідування корупційних правопорушень та правопорушень, пов’язаних з корупцією. The purpose of this work is to analyze the current legislation concerning the denunciator as a participant in criminal proceedings and to determine the extent to which their procedural status aligns with the provisions of Ukraine’s criminal procedural and anti-corruption legislation.The methodology involves a comprehensive analysis and synthesis of existing scientific and theoretical material, leading to the formulation of relevant conclusions and recommendations. The research employed the following scientific methods: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, and logical-normative. The study found that the rights granted to denunciators under the Criminal Procedure Code (CPC) of Ukraine are broader than those of a claimant. Denunciators retain their procedural status and participate in criminal proceedings for a longer duration compared to claimants. Moreover, under the provisions of the Law of Ukraine "On Prevention of Corruption," denunciators are endowed with additional rights and guarantees not stipulated in the CPC, further distinguishing them from claimants as participants in criminal proceedings. However, these provisions in Ukraine’s criminal procedural legislation are not systematically organized, and some are entirely absent, necessitating amendments to the current CPC.The study established that the CPC grants denunciators broader rights than claimants,including the right to be informed about the progress and status of pre-trial investigations initiated based on their reports, the right to receive rewards, and the right to file appeals. Denunciators retain their procedural status until the appellate stage, whereas claimants are temporary participants in legal relations. De facto, whistleblowers become interested parties in criminal proceedings, motivated by the prospect of receiving rewards. The Law of Ukraine "On Prevention of Corruption" provides denunciators with even more extensive rights, particularly in terms of changes to their procedural status and representation in criminal proceedings. This underscores the need for amendments to the CPC to clearly define the rights and guarantees of denunciators, establish mechanisms for their representation in criminal proceedings, and determine the status of the National Agency on Corruption Prevention (NACP) as a participant in criminal proceedings. The research results can be utilized in legislative drafting and law enforcement practices during pre-trial investigations of corruption offenses and related misconduct.