Проблемні питання діяльності Громадської ради доброчесності в умовах воєнного стану

Abstract

Сформулювати авторські підходи щодо розуміння правових засад функціонування та механізму діяльності Громадської ради доброчесності в контексті судової реформи з метою ефективного здійснення правосуддя. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що престиж професії судді є надзвичайно важливим для функціонування цієї професійної групової цінності, оскільки вона сприяє універсальному відчуттю соціальної справедливості та підтверджує сприйняття юридичних інститутів загалом. Разом з тим, суддя, який користується авторитетом, краще піклується про добро, тому турбота про побудову його авторитету – це один із способів реалізації добра в етичному сенсі створення професії, а отже, моральний обов'язок кожного судді. Престиж професії – це суспільне благо, весь суддівський корпус працює над його змістовим наповненням, суддя може використовувати авторитет, розроблений колегами, а також пропустити його, знищуючи роботу цілих поколінь. В процесі дослідження встановлено, що професійна діяльність судді зосереджена на справедливості, суддя реалізує закон, який пов'язаний з справедливістю і він повинен бути справедливим, важко не погодитися з тезою, що вона працює на велике благо. Справедливість, однак, є доброю, що повне занепокоєння судді не вимагає двосторонніх дій: по-перше, обережно і відповідально в буквальному розумінні слід виконувати всі поставлені завдання, мета яких – встановити та підтримувати справедливість, по-друге, постійна побудова та підтримання престижу самої професії. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо державної судової політики у сфері здійснення правосуддя, для підвищення рівня прийняття відповідних державних рішень у цій галузі, а також для подальшого удосконалення законодавства у сфері судоустрою. Formulate the author's own approaches to understanding the legal basis for the functioning and mechanism of the Public Integrity Council in the context of judicial reform with a view to the effective administration of justice. The methodology includes a comprehensive analysis and a synthesis of available scientific and theoretical information. It is includes the formulation of relevant conclusions and recommendations. Such methods of scientific knowledge were used: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative.The study recognized that the prestige of the judicial profession is crucial for the functioning of this professional group value, as it contributes to a universal sense of social justice and affirms the sense of the legal institutions as a whole. At the same time, a judge who enjoys prestige is better able to do good, so caring about building his or her prestige is one of the ways in which the profession is ethically good, and thus a moral obligation of every judge. The prestige of the profession is a public good, the entire judiciary is working on its content, a judge can use the authority developed by colleagues, but also miss it, destroying the work of entire generations. The study found that the judge's professional activity is focused on justice, the judge implements the law, which is related to justice and it must be fair, it is difficult to disagree with the thesis that it works for the greater good. Justice, however, is a good thing that a judge's full concern does not require twofold actions: first, careful and responsible performance of all tasks, which aim to establish and maintain justice, and second, constant building and maintaining the prestige of the profession itself. The results of the study can be used to develop provisions, conclusions and recommendations on the state judicial policy in the field of administration of justice, to improve the level of relevant state decision-making in this area, and also to further improve legislation in the field of the judiciary.