Процес юридичного закріплення прав і свобод людини і громадянина в Україні: міжнародно-правовий досвід

Abstract

У статті аналізується процес становлення та розвитку міжнародно-правової співпраці між Україною та ЄС. Головний акцент робиться на пошуку оптимальних шляхів гармонізації українського законодавства із законодавством ЄС у сфері забезпечення прав і свобод людини і громадянина. Доведено, що євроінтеграція передбачає проведення складних внутрішніх реформ у політичній, соціальній, економічній та правовій сферах, здійснення яких регламентується поетапно Угодою про асоціацію між Україною та ЄС як центральним документом у цьому сегменті політично-правових перетворень. Особливо вагомим у цьому контексті є аксіологічний складник, завдяки якому функціонують інтеграційні та кореляційні механізми узгодження норм українського та міжнародного права. Визначено, що ефективність норм міжнародного права та ступінь їх ідеологічної гнучкості, що уможливлює здатність адаптації до вітчизняного законодавства, на наш погляд, залежить від реального, повного та всебічного використання суб’єктами, наділеними можливостями, їх потенціалу. Наголошено, що основним методом узгодження національного законодавства України із законодавством Євросоюзу є непряма гармонізація, тобто прийняття законодавчих актів має відбуватися поетапно, насамперед з урахуванням інтересів нашої держави. Зроблено висновок, що адаптація чинного українського законодавства до законодавства ЄС – обов’язковий чинник успішної реалізації європейських прагнень України. Розуміння важливості та складності цього процесу, конструктивна співпраця всіх гілок влади, вдале застосування підходів та методів до багатогранності європейського правового поля, а також урахування досвіду асоційованих країн ЄС дасть позитивний результат. Європейська інтеграція передбачає цілеспрямоване здійснення урядом та парламентом України цілої низки кроків щодо впровадження європейських стандартів в усіх сферах суспільного і державного життя. Нинішній стан євроінтеграційних процесів вимагає не тільки чітких, але й більш енергійних кроків керівництвом української держави, які пов’язані перш за все з ефективним проведенням реформ в Україні не в далекій чи ближній перспективі, а вже сьогодні і негайно.