Урахування психологічних особливостей розвитку особистості неповнолітніх під час допиту (опитування) за методикою «Зелена кімната»

Abstract

У статті здійснено аналіз особливостей проведення допиту (опитування) неповно- літніх. Визначено, що допит є основним джерелом доказової інформації для кримінального провадження, тому отримання та оцінка інформації, отриманої під час допиту, залежать від знання психологічних особливостей допитуваного. Знання психологічних особливостей також сприяє встановленню психологічного контакту між учасниками комунікативного процесу у ході допиту. Особливо це стосується опитування неповнолітніх осіб, яке вимагає знання вікових та індивідуальних особливостей дитини. Розглянуто вікову класифікацію неповнолітніх. Зазначено, що під час допиту неповнолітнього необхідно враховувати те, що формування чуттєвих уявлень дитини досить різниться порівняно з дорослими. Ця різниця проявляється емоційною спрямованістю, деяким дисбалансом у діяльності першої і другої сигнальних систем, недостатнім розвитком узагальнення за істотними ознаками, схильністю до узагальнень на основі неістотних ознак. Констатовано, що опитування (допит) неповнолітнього може проводитися стосовно будь-яких злочинів. Описано етапи та фази підготовки та проведення допиту (опитування) дитини. Доведено, що дітям як окремій демографічній частині суспільства притаманні особлива поведінка, своєрідні життєві стереотипи, що забезпечують їх розвиток і становлення. Проаналізовано особливості проведення допиту (опитування ) дитини за методикою «зелена кімната». Зазначено, що проведення допиту у таких кімнатах сприяє зменшенню психологічної травматизації дитини, оскільки сама атмосфера приміщення та використовувані методики побудовані на індивідуальному підході до кожної дитини з огляду на її вік та ступінь розвитку. Підсумовано, що діти – це особливі свідки у провадженні через свій розвиток, когнітивні навички, залежність від тих, хто їх виховує, і пережиту жорстокість. Тому діти, котрі перебувають у конфлікті із законом (скоїли правопорушення або злочини), і ті, що є в контакті із законом (стали жертвами або свідками злочину чи правопорушення), потребують особливих порівняно з дорослими юридичних процедур, соціального супроводу, психологічної допомоги та реабілітаційних послуг. The article analyzes the features of the interro- gation (interviewing) of minors. It is determined that interrogation is the main source of the evidentiary information for criminal proceedings. Therefore, obtaining and evaluating the information got during the interrogation depends on the knowledge of the psychological characteristics of the interrogated. The knowledge of the psychological characteristics also helps to establish the psychological contact between participants of the communicative process during the interrogation. This is especially true about the interrogation of minors, which requires the knowledge of the age and individual characteristics of the child. The age classification of minors is analyzed. It is noted that during the interrogation of a minor it is necessary to take into consideration that the formation of sensory perceptions of a child is quite different in comparison with an adult. This difference is manifested by the emotional orientation, some imbalance in the activities of the first and second signaling systems, the insufficient development of generalization based on essential features, the tendency to generalize based on insignificant features. It has been stated that the interviewing (interrogation) of a minor may be conducted in respect of any crime. The stages and phases of the preparation and interrogation of a child have been described. It has been proved that children as a separate demographic part of society are characterized by special behaviour, peculiar life stereotypes that ensure their development and formation. The peculiarities of the interrogation (interviewing) of the child according to the method of “green room” have been analyzed. It has been noted that the interrogation in such rooms helps to reduce the psychological trauma of the child, as the atmosphere of the room and the methods used are based on an individual approach to each child taking into account their age and level of development. It has been concluded that children are special witnesses in the proceedings because of their development, cognitive skills, dependence on those who raise them, and the violence experienced. Therefore, children who conflict with the law (have committed an offence or crime) and those who are in contact with the law (have been victims or witnesses of a crime or offence) need special legal procedures compared to adults, the social support, psychological assistance, and rehabilitation services.