Правовий статус водіїв легкого персонального електротранспорту

Abstract

Дослідження спрямоване на вивчення стану правового регулювання використання засобів індивідуальної мобільності, виявлення існуючих недоліків та прогалин у законодавстві України, які ускладнюють правомірну та безпечну їх експлуатацію. Науково-практичний аналіз питання правового статусу осіб, які керують легким електротранспортом, передбачає розробку пропозицій щодо умов і вимог до їх експлуатації, а також встановлення відповідальності за порушення цих правил. Використана у праці технологія включає комплексне вивчення та підсумовування науково-теоретичного матеріалу, правозастосовної практики і формулювання відповідних висновків та рекомендацій щодо удосконалення правового статусу водіїв легкого персонального електротранспорту. У дослідженні використовувались такі методи наукового пізнання: догматичний, формально-логічний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Встановлено, що відсутність законодавчого формулювання прав та обов’язків водіїв легкого електротранспорту, породило негативну правозастосовну практику. У зв’язку з цим, зроблено висновки про те, що суб’єктам правотворення слід передбачити ознаки даного учасника дорожнього руху, закріпивши його права та обов’язки в актах законодавства. Результати дослідження мають на меті покращення правового, безпекового та соціального середовища для учасників дорожнього руху, сприяючи створенню ефективних правових механізмів, що враховують сучасні виклики і потреби у галузі транспортного права. Вивчення значної кількості судових рішень щодо експлуатації електросамокатів, дозволяє сформувати авторське бачення проблеми та стверджувати, що застосування судами аналогії закону та аналогії права не заповнює законодавчих прогалин. Нерідко суддівське правозастосування має суперечливий характер. Автор приходить до висновку, що відповідно до Правил дорожнього руху особи, які керують персональним електротранспортом не є водіями, а тому до відповідальності можуть притягуватися лише як інші учасники дорожнього руху. Одним із ключових аспектів новизни є необхідність розробки чіткої та адаптивної правової бази, яка враховуватиме специфіку таких технічних засобів і визначатиме правове положення осіб, які ними керують. Результати дослідження можуть бути використані для удосконалення законодавства про транспорт, а також під час розгляду справ у сфері безпеки руху та експлуатації транспорту суб’єктами правозастосовної діяльності.