Дослідження та порівняння стилів фортепіанної імпровізації в різних музичних жанрах

Abstract

У статті розглядаються та порівнюються стилі фортепіанної імпровізації в різних музичних жанрах, притаманних фортепіанній музиці. Актуальність дослідження зумовлена постійною еволюцією музичної сцени та розширенням музичних горизонтів. Зростання важливості імпровізації в сучасній музичній практиці визначає необхідність вивчення та порівняння її стилів у різних жанрах. Мета статті – проаналізувати та зіставити особливості фортепіанної імпровізації в жанрах фортепіанної музики, таких як соната, етюд, прелюдія, ноктюрн, варіації та інші, зокрема, розглянути вплив цих жанрів на творчість музикантів та розвиток музичної культури в цілому. Для досягнення мети в процесі дослідження було вирішено низку завдань: визначено сутність поняття «імпровізація» в контексті музичного виконавства; розглянуто жанри фортепіанної музики, в яких здійснюється фортепіанна імпровізація; досліджено та зіставлено стилі фортепіанної імпровізації в межах жанрів фортепіанної музики, таких як соната, етюд, прелюдія, ноктюрн, варіації, сюїта, балада, фортепіанний концерт та романс. В процесі дослідження використано загальнонаукові методи пізнання: індукції та дедукції, аналізу та синтезу, асоціації та аналогії. За результатами дослідження встановлено, що фортепіанна імпровізація розкривається у багатьох жанрах, таких як соната, етюд, прелюдія, ноктюрн, варіації, сюїта, балада, фортепіанний концерт та романс. Усі вони сприяють розкриттю унікальних стилів фортепіанної імпровізації, надаючи кожному власне звучання та характер. Імпровізація в різних жанрах фортепіанної музики має спільні елементи, що включають експерименти з орнаментикою, варіаціями та виражальними прийомами. Піаністи дотримуються тонкого балансу між вшануванням композиторського задуму та внесенням особистих штрихів, підкреслюючи динамічну природу імпровізації. Результати дослідження надають практичну цінність через сприяння творчому розвитку музикантів, вдосконалення виконавських навичок, розробку нових освітніх програм та стимулювання творчої взаємодії в музичній спільноті.The article examines and compares the styles of piano improvisation in different musical genres inherent in piano music. The relevance of the study is due to the constant evolution of the music scene and the expansion of musical horizons. The growing importance of improvisation in contemporary musical practice necessitates the study and comparison of its styles in different genres. The purpose of the article is to analyze and compare the peculiarities of piano improvisation in the genres of piano music, such as sonata, etude, prelude, nocturne, variations, and others, in particular, to consider the influence of these genres on the creativity of musicians and the development of musical culture in general. To achieve this goal, the study solved a number of tasks: to define the essence of the concept of «improvisation» in the context of musical performance; to consider the genres of piano music in which piano improvisation is performed; to study and compare the styles of piano improvisation within the genres of piano music, such as sonata, etude, prelude, nocturne, variations, suite, ballad, piano concerto and romance. The study used general scientific methods of cognition: induction and deduction, analysis and synthesis, association and analogy. The study found that piano improvisation is revealed in many genres, such as sonata, etude, prelude, nocturne, variations, suite, ballad, piano concerto and romance. All of them contribute to the discovery of unique styles of piano improvisation, giving each one its own sound and character. Improvisation in different genres of piano music has common elements, including experiments with ornamentation, variations, and expressive techniques. The pianists strike a delicate balance between honoring the composer’s intentions and adding personal touches, emphasizing the dynamic nature of improvisation. The results of the study have practical value by promoting the creative development of musicians, improving performance skills, developing new educational programs, and stimulating creative interaction in the music community.