Теоретичні підходи до розуміння нематеріального в архітектурі та урбаністиці

Abstract

У статті здійснюється систематизація теоретичного доробку українських та іноземних вчених, які вивчали проблему нематеріального і його впливу на просторову структуру міста. Міждисциплінарна природа нематеріального обумовлює посилений інтерес до проблеми з боку філософів, істориків, соціологів, економістів, юристів, демографів і власне архітекторів. Історично виокремлено кілька ключових етапів, впродовж яких відбувався пошук змісту нематеріального і його зв’язку з містобудуванням. Починаючи з античності (Аристотель, Вітрувій, Платон), середньовічної схоластики, увага зосереджувалася на розвитку духовної складової нематеріального. На межі ХІХ-ХХ ст. з’являються перші фахові дослідження, у яких піднімаються питання впливу на просторові структури міста відмінних від матеріальних чинників. У другій половині ХХ ст., в умовах поширення феноменологічного підходу до розуміння нематеріального. Останні десятиліття (починаючи з 1991 р.) стали часом активізації наукових досліджень змісту нематеріального, а також встановлення його впливу на міський простір. Встановлено, що серед українських науковців, дослідження розвитку просторових систем та урбанізованих зон займає провідне місце. Показово, що популярності набувають дослідження, що стосуються розвитку і впливу нематеріального на просторову структуру, а також семантичного змісту самої архітектури. Загалом, висхідна гіпотеза досліджень українських вчених полягає в тому, що врахування та розкриття унікальності міст і феномена нематеріального є ефективним шляхом їх перспективного розвитку й обґрунтованості урбаністичних рішень. Загалом, серед сучасних вчених немає однозначного підходу до вивчення впливу нематеріального на просторову структуру урбанізованих зон. Нематеріальні чинники не тільки впливають на трансформацію просторової структури міст, а й вказують на недоліки та дефекти в організації матеріального. The article systematizes the theoretical achievements of Ukrainian and foreign scientists who have studied the problem of intangibles and its impact on the spatial structure of the city. The interdisciplinary nature of the intangible causes increased interest in the problem on the part of philosophers, historians, sociologists, economists, lawyers, demographers and architects themselves. Historically, several key stages have been identified during which the search for intangible content and its connection with urban planning took place. Beginning with Antiquity (Aristotle, Vitruvius, Plato), medieval scholasticism, attention was focused on the development of the spiritual component of the intangible. At the turn of the XIX–XX centuries. the first professional researches appear in which questions of influence on spatial structures of the city other than material factors are raised. In the second half of the twentieth century, in terms of the spread of a phenomenological approach to the understanding of the intangible. The last decades (since 1991) have been a time of intensification of scientific research on the content of intangibles, as well as the establishment of its impact on urban space. It is established that among Ukrainian scientists, the study of the development of spatial systems and urban areas occupies a leading place. It is significant that research on the development and impact of intangibles on the spatial structure, as well as the semantic content of the architecture itself is gaining popularity. In general, the ascending hypothesis of the research of Ukrainian scientists is that taking into account and revealing the uniqueness of cities and the phenomenon of the intangible is an effective way of their long-term development and validity of urban solutions. In general, among modern scientists there is no unambiguous approach to studying the impact of intangibles on the spatial structure of urban areas. Intangible factors not only affect the transformation of the spatial structure of cities, but also indicate shortcomings and defects in the organization of material.