Порівняльно-правовий аналіз інтелектуальної власності через призму її конституційного закріплення

Abstract

Метою статті є здійснення правового аналізу національного та зарубіжного законодавства з подальшим зображенням необхідності регулювання інтелектуальної власності нормами як приватного, так і публічного права, зокрема конституційним. Задля досягнення поставленої мети проводився комплексний аналіз наявної інформації стосовно аналізованої проблеми і сформували на їхній основі висновки та пропозиції. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: діалектичний, системно-структурний, термінологічний, системно-функціональний, історичний, нормативно-догматичний, метод узагальнення. У результаті проведених досліджень встановлено, що гуманістична функція свободи творчості полягає в розвитку та самореалізації особистості, гуманізації суспільства та в збереженні національної самобутності народів, затвердження їх цінності. Творча людина знаходиться серед людей, і заради публічних інтересів і поваги до них вона не має права створювати твори мистецтва, які мають аморальний, руйнуючий або антиморальний характер. Вперше здійснено систематизування та узагальнення порівняльно-правового конституційного закріплення поняття «інтелектуальна власність». Розуміння поняття інтелектуальної власності як інституту цивільного права не є чимось застиглим, визначеним. Те, що сьогодні вважається справедливим, тобто визначається цим інститутом, завтра може бути відкинуто. В нормах цивільного законодавства реалізація цього поняття повинна йти в «ногу з часом», відповідати конституційним реаліям життя. Звичайно, зроблено великий крок вперед у вирішенні протиріч, які назріли. Крім того результати досліджень можуть бути використані в правотворчій і правозахисній діяльності щодо реалізації чинного законодавства в період воєнного часу. The purpose of the article is to carry out a legal analysis of national and foreign legislation with a further depiction of the need to regulate intellectual property by the norms of both private and public law, in particular constitutional. Methodology. In order to achieve the set goal, a comprehensive analysis of the available information regarding the analyzed problem was carried out and conclusions and proposals were formed on their basis. The following methods of scientific knowledge were used during the research: dialectical, systemic-structural, terminological, systemic-functional, historical, normative-dogmatic, generalization method. As a result of the conducted research, it was established that the humanistic function of freedom of creativity consists in the development and self-realization of the individual, the humanization of society and the preservation of the national identity of peoples, the affirmation of their value. A creative person is among people, and for the sake of public interest and respect for them, he has no right to create works of art that are immoral, destructive or anti-moral in nature. For the first time, the systematization and generalization of the comparative-legal constitutional consolidation of the concept of «intellectual property» was carried out. Understanding the concept of intellectual property as an institution of civil law is not something frozen, defined. What is considered fair today, that is, determined by this institution, may be rejected tomorrow. In the norms of civil legislation, the implementation of this concept must «keep up with the times» and correspond to the constitutional realities of life. Of course, a big step forward has been made in resolving the contradictions that have arisen. In addition, research results can be used in law-making and human rights protection activities regarding the implementation of current legislation during wartime.