Функції дискурсивних маркерів в фейкових новинах англомовного медіадискурсу

Abstract

Актуальність теми роботи зумовлена зростанням лінгвістичного інтересу до аналізу особливостей медіа-дискурсу і пошуку шляхів розпізнання та виявлення фейкових новин, а також недостатньою кількістю досліджень прагматичних особливостей неправдивих новин у медіапросторі. Особливо актуальним є питання аналізу фейкових новин у наш час, коли з кожним днем кількість інформації, яку отримує людина, зростає, і саме медіапростір є одним з ключових чинників формування особистості, сприйняття і пізнання нею дійсності. У статті охарактеризовано дефініції понять «дискурсивний маркер»,«базовий маркер»,«маркери-коментарі», «паралельні маркери». Дискурсивний маркер – це лінгвістичний елемент, що функціонує на рівні різного роду дискурсів, це невід’ємна, обов’язкова і особлива характеристика, завдяки якій можна розрізняти дискурси. Говорячи про медіадискурс, мусимо згадати, що цей вид дискурсу однозначно характеризується своїм унікальним комплексом різних маркерів, які і стали об’єктом нашого дослідження, так як нашою метою було чітке визначення функцій дискурсивних маркерів у текстах фейкових новин. У статті зроблено спробу проаналізувати особливості дискурсивних маркерів на основі англомовних фейкових новин за період від 24 жовтня 2016 р. до 13 червня 2019 р. і визначити конкретні функції кожного з них. Для дослідження використано класифікацію дискурсивних маркерів Б. Фрейзера: 1) базові маркери (basic markers); 2) маркери-коментарі (commentary markers); 3) паралельні маркери (parallel markers); 4) дискурсивні маркери (discourse markers). В результаті дослідження ми проаналізували кожну групу дискурсивних маркерів з вищенаведеної класифікації, навели конкретні приклади та окреслили широкий спектр дискурсивних маркерів у текстах фейкових англомовних новин. Також нами було виділено основні функції дискурсивних маркерів, серед яких функції уточнення, узагальнення, спростування, доповнення, наголошення, оцінювальна та ін., і кожна з цих функцій веде до єдиної мети, яку ставить перед собою автор фейкових новин, – досягти бажаного впливу на адресата. The topic of the research is actual due to the growing linguistic interest in the analysis of the features of media discourse and the search for ways to recognize and detect fake news, as well as topic is actual because of the insuBcient number of studies on the pragmatic features of fake news in the media space. The issue of analyzing fake news is especially relevant nowadays, when the amount of information a person receives increases every day, and the media space itself is one of the key factors in the formation of a personality, and their perception and recognition of reality. The article gives the de˝nitions to the following terms: “discoursive marker”, “base marker”, “comment markers”, “parallel markers”. A discoursive marker is a linguistic element that functions at the level of various kinds of discourses, it is an integral, mandatory and a speci˝c characteristic, due to which discourses can be distinguished. Speaking of media discourse, we must mention that this type of discourse is characterized by its unique set of various markers, which have become the object of our research, as our goal is to clearly de˝ne the functions of discoursive markers in fake news texts. The article attempts to analyze the features of discoursive markers based on English-language fake news for the period from October 24, 2016 to June 13, 2019 and to determine the speci˝c functions of each of them. The following classi˝cation of discoursive markers by B. Fraser was used for the study: 1) basic markers; 2) commentary markers; 3) parallel markers; 4) discourse markers. The outcome of the study is the analysis of each group of discoursive markers from the above mentioned classi˝cation. The speci˝c examples have been given and a wide range of discoursive markers in the texts of fake English-language news has been outlined. We have also highlighted the main functions of discoursive markers, including the functions of clari˝cation, generalization, refutation, addition, emphasis, evaluation, etc., and each of these functions leads to the single goal set by the author of fake news – to achieve the desired impact on addressee.