Події російсько-української війни в антимілітарній прозі сучасних українських авторів: крізь призму антиколоніальної критики

Abstract

Історія російсько-української війни, починаючи ще з 2014 року, а особливо після 24 лютого 2022 року, стала потужним каталізатором розвитку нової української антивоєнної прози, котра репрезентує війну як абсурдну реальність у всіх її виявах – біль, жах, руйнування, смерть. Упродовж останніх років вийшла друком доволі помітна кількість різноманітних видань про АТО, події на сході країни, серед яких важливе місце посідають твори Світлани Талан «Ракурс» та «Оголений нерв», Леоніда Капелюшного «Дике поле» тощо. Мета статті полягає у необхідності дослідити ідейно-естетичні особливості прози сучасних українських авторів про події російсько-української війни. У статті з’ясовано, як через воєнні вчинки розкриваються характери персонажів, їхня психологія та мотивація. Особливу увагу приділено історично-соціальному контексту як чиннику, який впливає на поведінку героїв-сучасників і формує їх. З огляду на це під час вивчення художнього показу цих подій у літературних текстах українських письменників, що досліджуються, актуалізовано методологію постколоніальної критики, яка володіє інструментарієм тлумачення історичних ексцесів, їхніх причин, а також віддалених наслідків, у тому числі майже 400-літнього панування Росії над Україною, постійного винищування найменших паростків української самоідентифікації і намагання нашого народу боронити й сповідувати власну національну ідею української незалежності. Для аналізу художніх текстів про перший етап російськоукраїнської війни (2014 – 2021 рр.) використано праці О. Багана, Є. Гуцала Д. Донцова, В. Лизанчука, Ю. Липи як якісний інструментарій постколоніальної критики, що має найкращий результат при трактуванні долі постколоніальних держав, а саме такою виявляється й Україна впродовж усіх років своєї новітньої історії (1991 – 2022).The history of the Russian-Ukrainian war, starting from 2014, and especially after February 24, became a powerful catalyst for the development of a new Ukrainian war prose, which represents the war as an absurd reality in all its manifestations – pain, horror, destruction, death. In recent years, a fairly large number of various publications about the ATO, events in the east of the country, among which Svitlana Talan's works "Perspective", "Bared Nerve", Leonid Kapelyushnyi's "Wild Field", etc., occupy an important place. The article explains how characters' nature, their psychology and motivation are revealed through actions. Special attention is paid to the historical and social context as a factor that influences the behaviour of contemporary heroes and shapes them. In view of this, during the study of the artistic display of these events in the literary texts of the studied Ukrainian writers, emphasis was also placed on post-colonial criticism, which has the tools to interpret historical excesses, their causes, as well as distant consequences, including the almost 400-year rule of Russia over Ukraine, constant extermination of the smallest sprouts of Ukrainian self-identification and the efforts of our people to profess their own national idea of Ukrainian independence. For the analysis of literary texts about the first stage of the RussianUkrainian war (2014 – 2021), the works of O. Bahan, Ye. Gutsal, D. Dontsov, V. Lyzanchuk, Yu. Lypa were used as a high-quality toolkit of postcolonial criticism, which has the best results in interpretation the fate of postcolonized states, and that is exactly what Ukraine has been doing throughout all the years of its recent history (1991 – 2022).