Символізм простору та огорожі в романі Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі»

Abstract

У статті досліджується символічне значення простору та огорожі в романі Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі». Твір, що розповідає про дружбу між сином нацистського офіцера та єврейським хлопчиком-в’язнем концтабору, набуває особливої гостротизавдяки використанню символічних образів. Метою дослідження є аналіз того, як простір та огорожа з колючого дроту навколо концтабору функціонують як ключові символи, що розкривають теми невинності, ізоляції, нерозуміння та трагедії Голокосту.Особлива увага приділяється аналізу контрасту між двома різними просторами: комфортним будинком Бруно в Берліні та суворим, позбав-леним будь-яких зручностей табором «Геть-Звідси» (Аушвіц). Будинок символізує безтурботне дитинство та незнання Бруно про реалії світу дорослих, тоді як табір втілює страждання, смерть та жахи геноциду. Наративна стратегія автора, що полягає у використанні дитячої перспек-тиви, підсилює цей контраст, створюючи потужний емоційний ефект. Бруно не розуміє справжнього призначення табору, сприймаючи його як дивне місце, де люди носять «смугасті піжами». Його невинні запитання та коментарі підкреслюють абсурдність нацистської ідеології та жахливу реальність Голокосту.Центральним символом роману є огорожа з колючого дроту, що фізично розділяє Бруно та Шмуля (хлопчика-в’язня), символізуючи поділ між світом свободи та світом ув’язнення, між «цивілізованим» світом та світом переслідувань і геноциду. Для Бруно огорожа є лише фізичною перешкодою, яку можна подолати, тоді як для Шмуля вона є межею між життям та смертю. Огорожа також символізує ізоляцію в’язнів від зовніш-нього світу, їхню дегуманізацію в очах нацистів та глибоке нерозуміння Бруно справжньої суті того, що відбувається за її межами.У статті аналізуються також інші просторові образи, такі як: простір за огорожею, що для Бруно є загадковим та незвіданим, та «смугасті піжами» в’язнів, що символізують знеособлення та масове знищення. Досліджується роль контрасту між різними просторовими образами як художнього прийому, що підкреслює трагізм ситуації.У висновках увага акцентується на тому, що роман Джона Бойна «Хлопчик у смугастій піжамі» порушує складні моральні питання, такі як відповідальність, толерантність, дружба, зрада та наслідки ненависті. Він змушує задуматися про вибір, який стоїть перед кожною людиною в умовах конфлікту та жорстокості.The article explores the symbolic meaning of space and fence in John Boyne's novel «The Boy in the Striped Pyjamas». The work, which tells the story of the friendship between the son of a Nazi officer and a Jewish boy prisoner in a concentration camp, becomes particularly poignant through the use of symbolic images. The study aims to analyze how space and barbed wire fence around the concentration camp function as key symbols that reveal the themes of innocence, isolation, misunderstanding, and the tragedy of the Holocaust.Particular attention is paid to analyzing the contrast between two different spaces: Bruno's comfortable home in Berlin and the harsh, deprived of any amenities camp «Get Out of Here» (Auschwitz). The house symbolizes Bruno's carefree childhood and ignorance of the realities of the adult world, while the camp embodies the suffering, death, and horrors of genocide. The author's narrative strategy of using a child's perspective reinforces this contrast, creating a powerful emotional effect. Bruno does not understand the camp's true purpose, perceiving it as a strange place where people wear «striped pyjamas». His innocent questions and comments emphasize the absurdity of Nazi ideology and the horrific reality of the Holocaust.The central symbol of the novel is the barbed wire fence that physically separates Bruno and Schmull (the boy prisoner), symbolizing the division between the world of freedom and the world of imprisonment, between the «civilized» world and the world of persecution and genocide. For Bruno, the fence is just a physical obstacle that can be overcome, while for Schmull it is the line between life and death. The fence also symbolizes the prisoners' isolation from the outside world, their dehumanization in the eyes of the Nazis, and Bruno's deep misunderstanding of the true nature of what is happening outside.The article also analyses other spatial images, such as the space behind thefence, which is mysterious and unknown to Bruno, and the prisoners' «striped pajamas», which symbolize depersonalization and mass destruction. The role of the contrast between different spatial images as an artistic device that emphasizes the tragedy of the situation is investigated.The conclusions emphasize that John Boyne's novel «The Boy in the Striped Pyjamas» raises complex moral issues such as responsibility, tolerance, friendship, betrayal, and the consequences of hatred. It makes us think about the choices that every person faces in the face of conflict and cruelty.