«Поетичний інструментарій» у музичній ліриці французького поета ХІХ ст. Поля Верлена.

Abstract

Устатті на матеріалі поетичних творів французького поета Поля Верлена досліджено художні засобипоетичного мовлення, які використовував автордля створення «музичних» віршів, розглянуто основні риси ліричних творів поета. Стаття розкриваєвиразність поетичного стилю митця через аналіз асонансів, алітерацій та ритмічних структур, які визначають музичну гармонію в його творах. Особливий акцент робиться на ролі метафор, символів та звукових образів як ключових елементів, що сприяютьсугестивності та створенню враження музичності в поезії Верлена. Через вірші поета в статті висвітлюється його унікальний підхід до використання ритму та мелодійності, що робить його твори виразними та витонченими. Дол аючи літературні стандарти, Верлен створює світнеясн их, важковловимих настроїв, відчуттів, асоціацій, які він утілює у надзвичайно тонких, музикальних віршах. Поет начебто свідомо відвертається від реальних подій у світі та в історії людей, щоб безоглядно дослухатися до свого серця.Результати дослідження вказують на т е, що використання зазначених художніх прийомів у творчості Поля Верлена є ефективним інструментом для досягнення головного концепту поезії символістів – сугестії, музичності, легкостіувір шах, що вирізняє Поля Верленав поетичній традиціїта зберігає його творчий внесок у світ літератури.У статті подано аналіз перекладацьких стратегій М.Лукаша таГ. Кочура щодо відтворення лінгвопоетичних особливостей поезій П.Верлена. Перекладачами втілено різноманітні моделі поетичного мовлення поета.М.Лукаш звертається до барокової, романтичної та неоромантичної традицій української літератури у своїх перекладах Верлена. Перекладач використовує лінгвопоетику народнопісенного романтизму і, водночас, неоромантизму зламу століть, мобілізуючи досвід українських поетів, що саме у фольклорі шукали поетичні засоби розвитку українського неоромантизу, і значною мірою, українського символізму. Розглядається глибокий вплив «музичної лірики» Поля Верлена на творчість українських поетів, зокрема П.Тичину. Ім’я ПоляВерленає знаковим не лише у французькій, а й у світовій літературі. Він був і залишається неперевершеним майстром поезії та фундатором символізму.In the article, based on the poetic works of the French poet Paul Verlaine the artistic means of poetic speech used by the author to create «musical» poems are studied, the main features of the poet’s lyrical works are considered. The article examines the expressiveness of the artist’s poetic style through the analysis of assonances, alliterations and rhythmic structures that determine musical harmony in his works. Special emphasis is placed on the role of metaphors, symbols and sound images as leading elements, contributing to suggestiveness and creating an impression of musicality in Verlaine’s poetry. The article highlights the unique approach to the use of rhythm and melody, which makes poet’s works expressive and refined. Overcoming literary standards, Verlaine creates a world of vague, elusive moods, feelings, associations, which he embodies in extremely subtle, musical poems. The poet seems to consciously turn away from real events in the world and in the history of people in order to listen to his heart.The results of the study indicate that the use of these artistic techniques in Paul Verlaine’s work is an effective tool for achieving the main concept of symbolist’s poetry – suggestion, musicality, lightness in poems, which distinguishes Paul Verlaine in the poetic tradition and preserves his creative contribution to the world of literature.The article presents an analysis of the translation strategies of M. Lukasz and H. Kochur regarding the reproduction of the linguopoetic features of P. Verlaine’s poems. The translators embodied various models of the poet’s poetic speech. M. Lukash refers to the baroque, romantic and neo-romantic traditions of Ukrainian literature in his translations of Verlaine.The translator uses the lingupoetics of folk song romanticism and, at the same time, neo-romanticism of the turn of the century, mobilizing the experience of Ukrainian poets, who sought poetic means of developing Ukrainian neo-romanticism, and to a large extent, Ukrainian symbolism, precisely in folklore. The deep influence of Paul Verlaine’s «musical lyrics» on the work of Ukrainian poets, particular P. Tychyna, is considered.The name of Paul Verlaine is a sign not only in French, but also in world literature. He was and still remains an unsurpassed master of poetry and the founder of symbolism.