Короткий опис(реферат):
Стаття присвячена дослідженню військової
лексики як окремої мовної підсистеми, що включає терміни, пов’язані як із бойовими діями, так і з повсякденним
життям. Проаналізовано її структурні особливості, динаміку розвитку та фактори, що впливають на формування
військових термінів. Особливу увагу приділено аналізу
основних способів словотворення в англійській військовій лексиці, серед яких афіксація, конверсія, композиція
та скорочення. Визначено, що ці словотворчі механізми
сприяють гнучкості й адаптації військової термінології
до сучасних умов комунікації. Вказано на проблеми перекладу військової лексики, зокрема труднощі відтворення
абревіатур, акронімів, ідіоматичних виразів і евфемізмів.
Підкреслено, що військові терміни часто не мають точних
еквівалентів в інших мовах, що ускладнює їхню передачу без втрати семантичного та емоційного забарвлення.
У статті розглянуто підходи до перекладу таких лексичних
одиниць, зокрема методи транскрибування, калькування,
пояснювального перекладу та адаптації, які дозволяють
зберегти точність і зрозумілість інформації. Також досліджено явище запозичення військових термінів в українську мову внаслідок міжнародної співпраці, військової
допомоги та інформаційного обміну. Зазначено, що ці
запозичення часто адаптуються до граматичних і фонетичних норм української мови, формуючи новий пласт термінології. У статті виокремлено соціолінгвістичний аспект,
а саме проникнення військової лексики у мовлення цивільного населення, що відображає вплив сучасних військових
конфліктів на лінгвістичну картину світу. У висновках
наголошено, що військова лексика є динамічною та багатокомпонентною системою, яка зазнає постійних змін під
впливом технологічного прогресу, розвитку тактичних
стратегій та міжкультурної взаємодії. Підкреслено, що
переклад військової термінології залишається актуальним
завданням, яке вимагає високої точності, лінгвістичної
компетентності та глибокого розуміння контексту.The article is devoted to the study of military
vocabulary as a distinct linguistic subsystem that includes
terms related both to combat operations and everyday
life. The structural features, dynamics of development,
and factors influencing the formation of military terminology
are analyzed. Special attention is paid to the primary wordformation processes in English military vocabulary, such
as affixation, conversion, composition, and abbreviation. It
has been determined that the above mentioned mechanisms
contribute to the flexibility and adaptability of military
terminology in modern communication contexts. The
challenges of translating military vocabulary, particularly
the difficulties in rendering abbreviations, acronyms, idiomatic
expressions, and euphemisms are singled out as well. It is
emphasized that military terms often lack precise equivalents
in other languages, making their accurate translation difficult
without losing semantic and emotional connotations. The
article examines approaches to translating such lexical units,
including transcription, calculation, explanatory translation,
and adaptation, which help maintain the accuracy and clarity
of information. Additionally, the phenomenon of borrowing
military terms into the Ukrainian language due to international
cooperation, military assistance, and information exchange is
explored. It is noted that these borrowings are often adapted
to the grammatical and phonetic norms of the Ukrainian
language, forming a new layer of specialized terminology.
Special attention is given to the sociolinguistic aspect,
particularly the penetration of military vocabulary into civilian
speech, reflecting the impact of modern military conflicts on
the linguistic environment. The conclusions highlight that
military vocabulary is a dynamic and multi-component system
that continuously evolves under the influence of technological
advancements, the development of tactical strategies,
and intercultural interaction. The translation of military
terminology remains a relevant task that requires high
precision, linguistic competence, and a deep understanding
of context.