Сутність основних засобів та аналіз ефективності їх використання в умовах цифрової трансформації

Abstract

Розглянуто економічну сутність основних засобів як стратегічного ресурсу емітента корпоративних прав. Проведено порівняльний аналіз дефініцій основних засобів відповідно до національних (НП(С)БО 7) та міжнародних (МСБО 16) стандартів бухгалтерського обліку. Виявлено як спільні риси, так і відмінності у трактуванні цього поняття. Крім того, проаналізовано вартісний поріг для визнання активу об’єктом основних засобів згідно з податковим законодавством. Описано систему показників, що характеризують технічний стан, інтенсивність руху та ефективність використання основних засобів. Оцінено ефективність використання основних засобів на основі розрахунку та аналізу ключових показників, таких, як фондовіддача, фондомісткість та рентабельність основних засобів. Запропоновано для глибшого розуміння факторів, які впливають на ефективність використання основних засобів, розширити коефіцієнт рентабельності основних засобів шляхом застосування факторного аналізу з урахуванням таких показників: валовий прибуток (збиток), інший операційний дохід, адміністративні витрати, витрати на збут, інші витрати операційної діяльності, доходи та витрати фінансової й іншої діяльності. Встановлено, що сучасні тенденції в управлінні основними засобами спрямовані на підвищення ефективності використання активів завдяки цифровій трансформації, впровадженню Інтернету речей, великих даних, штучного інтелекту та роботизації. Висвітлено, що хоча впровадження цифрових технологій супроводжується певними ризиками (висока вартість, кібербезпека, необхідність перенавчання персоналу), їх переваги, зокрема підвищення ефективності, зниження витрат і покращення точності управлінських процесів, свідчать про необхідність зваженого підходу до їх використання в сучасному управлінні основними засобами. Визначено, що систематичний аналіз основних засобів дозволяє не лише оцінити поточний стан виробничого потенціалу підприємства, але й ідентифікувати потенційні ризики, пов’язані зі знищенням обладнання, технологічним відставанням та неефективним використанням ресурсів. The article explores the economic essence of fixed assets as a strategic resource for corporate rights issuers. It conducts a comparative analysis of the definitions of fixed assets under national (National Accounting Regulation (Standard) 7) and international (IFRS /International Financial Reporting Standard/ 16) accounting standards. Both commonalities and differences in the interpretation of this concept are revealed. Additionally, the article analyses the cost threshold for recognizing an asset as a fixed asset in accordance with tax legislation. A system of indicators is described, characterizing the technical condition, movement intensity, and efficiency of fixed asset utilization. The assessment of fixed asset efficiency is based on the calculation and analysis of key indicators, such as fixed-asset turnover, capital intensity, and profitability of fixed assets. To better understand the factors affecting fixed asset efficiency, it is proposed to expand the profitability coefficient of fixed assets through factor analysis, considering the following indicators: gross profit (or loss), other operating income, administrative expenses, sales expenses, other operating expenses, income and expenses from financial and other activities. It has been established that current trends in fixed asset management focus on enhancing asset utilization efficiency through digital transformation, the implementation of the Internet of Things, big data, artificial intelligence, and robotization. It is highlighted that although the implementation of digital technologies poses certain risks – including high cost, cybersecurity concerns, and the need for staff retraining – the benefits, such as increased efficiency, reduced costs, and improved accuracy of management processes, underscore the necessity for a balanced approach to their use in modern fixed asset management. It has been determined that a systematic analysis of fixed assets not only assesses the current state of an enterprise's production potential but also identifies potential risks related to equipment wear, technological obsolescence, and inefficient resource use.