Застосування ввп-матриці для обґрунтування структурних трансформацій

Abstract

Протягом останніх десятиліть структурні зрушення в економіці, спричинені інноваційно-технологічною модернізацією, набули глобального характеру, що ініціювало процеси економічної конвергенції. Визначення сутності та механізмів структурних змін стає ключовим завданням для аналізу їх впливу на економічне зростання. У статті розглядаються методологічні підходи до вивчення структурних зрушень, їх типологія та зв'язок з процесами економічної конвергенції та дивергенції. Особливу увагу

приділено аналізу механізмів взаємодії інноваційних процесів із структурною динамікою національної економіки. Визначено, що характер структурних трансформацій значною мірою залежить від здатності економіки адаптуватися до світових трендів неоіндустріалізації та технологічного прогресу. Узагальнено підходи до ідентифікації типів структурних зрушень, серед яких конвергентні, дивергентні та квазі-конвергентні зміни, що формують основу для економічної політики країн, що розвиваються. Здійснено порівняльний аналіз структурних трансформацій у розвинених державах та економіках трансформаційного типу. Запропоновано концепцію ВВП-матриці як аналітичного інструменту для оцінки інноваційного потенціалу економіки та визначення міжсекторальних зв’язків у контексті структурних змін. Представлено схему побудови ВВП-матриці, що ілюструє механізм її еволюційного розвитку через ланцюгову інноваційну трансформацію економіки (СІТЕ). Досліджено фрактальну природу ВВП-матриць, що відображає можливості адаптації економічних структур до змін глобального ринку. В дослідженні зазначається, що ВВП-матриця є гнучкою моделлю, яка дозволяє прогнозувати структурні ефекти від застосування інновацій, ідентифікувати «гарячі» точки інноваційного прориву та оцінювати потенціал секторів щодо формування нових міжгалузевих ланцюгів. Таким чином, сформульовано методологічні засади аналізу структурних зрушень, визначено їхні ключові характеристики та вплив на економічну конвергенцію. Запропоновані підходи можуть бути використані для розробки ефективної структурної політики, спрямованої на модернізацію економіки, підвищення її конкурентоспроможності та забезпечення стійкого економічного зростання.

Over the past decades, structural shifts in the economy caused by innovation and technological modernization have acquired a global character, initiating

processes of economic convergence. Defining the essence and mechanisms of structural changes becomes a key task for analyzing their impact on economic growth. The article explores methodological approaches to the study of structural transformations, their typology, and their connection with the processes of economic convergence and divergence. Special attention is paid to analyzing the interaction mechanisms between innovation processes and the structural dynamics of the national economy. It is determined that the nature of structural transformations largely depends on the economy's ability to adapt to global trends of neo-industrialization and technological advancement. The study generalizes approaches to identifying types of structural shifts, including convergent, divergent, and quasi-convergent changes, which form the basis for structural policies in developing countries. A comparative analysis of structural transformations in developed economies and those undergoing transformation is presented. The concept of the GDP matrix is proposed as an analytical tool for assessing the innovation potential of the economy and identifying intersectoral linkages in the context of structural change. The structure of the GDP matrix is presented, illustrating its evolutionary development mechanism through chain innovation-driven economic transformation (CIET). The fractal nature of GDP matrices is explored, reflecting the adaptive capacity of economic structures to changes in the global market. The study emphasizes that the GDP matrix is a flexible model that enables forecasting structural effects of innovation implementation, identifying "hot spots" of innovation breakthroughs, and assessing sectoral potential for forming new intersectoral chains. Thus, methodological foundations for analyzing structural shifts are formulated, their key characteristics and influence on economic convergence are defined. The proposed approaches can be used to develop effective structural policies aimed at economic modernization, increasing competitiveness, and ensuring sustainable economic growth.