Короткий опис(реферат):
Актуальність критичного мислення зумов-
лює необхідність дати чітке визначення даному
поняттю та дослідити кроки, необхідні для здо-
буття навички, що стоїть за цим поняттям.
Сьогодні в спеціалізованій літературі можна
знайти різноманітні дефініції критичного мис-
лення від чого може скластись враження наче ця галузь перебуває в хаотич-
ному стані. Проведений автором аналіз дав змогу виділити істотні ознаки
даного поняття, ґрунтуючись на яких критичне мислення визначається як
вміння аналізувати процес мислення на предмет його відповідності кри-
теріям раціональності. Здобуття цієї навички передбачає засвоєння трьох
основних складових: нормативної, дескриптивної та прескриптивної. Нор-
мативна складова включає в себе знання про стандарти раціонального мис-
лення. До цих стандартів належать не тільки правила, принципи та закони
логіки, але й базові закони статистики й теорії ймовірностей, а також пра-
вила наукової роботи. Дескриптивна складова передбачає засвоєння знань
про те, як ми насправді мислимо. В першу чергу йдеться про евристики та
когнітивні упередження, які є своєрідними алгоритмами, за якими відбува-
ється звичне мислення, і які нерідко ведуть нас до помилок. Прескриптивна
складова включає знання про те, як здійснити перехід від мислення звичного
до мислення правильного. Автор наголошує, що критичне мислення є між-
дисциплінарним проєктом, адже засвоєння цієї навички потребує викорис-
тання інформації з різних галузей знань. Водночас, в роботі висвітлюється
особлива роль філософської спільноти як у вивченні, так і у навчанні критич-
ного мислення. Відповідно, робиться висновок про необхідність більш актив-
ного освоєння українськими філософами цієї галузі знань, яка може стати
перспективною сферою реалізації їхніх професійних навичок.
Суть розробки, основні результати:
Надурак, В. (2023). Критичне
мислення: поняття та
практика. Філософія освіти.
Philosophy of Education, 28(2),
129–147. (АРА style).
