Роль правової культури в процесі застосування права в Україні

Abstract

Дисертація присвячена комплексному теоретико-правовому дослідженню визначення ролі правової культури у процесі застосування права в Україні. Дисертантом наголошується, що правова культура є важливим елементом не лише правозастосовного процесу, а й основою для функціонування всієї правової системи. Правова культура включає не тільки знання та розуміння правових норм, але й систему цінностей, переконань та етичних норм, які формують ставлення громадян до права, держави та правозастосування. Здобувачем визначено, що правова культура є інтегральною частиною загальної культури суспільства, яка впливає на правосвідомість, правову поведінку та ефективність правозастосування. У роботі здобувачем зроблено акцент на тому, що правова культура є не тільки важливим елементом правозастосовного процесу, а й умовою для забезпечення правопорядку та стабільності в державі. Зокрема, здобувач зазначає, що високий рівень правової культури в державних органах і серед громадян дозволяє значно підвищити ефективність застосування правових норм. Дисертантом досліджено механізми впливу правової культури на органи державної влади, суди, правоохоронні органи, а також органи місцевого самоврядування. На думку дисертанта, високий рівень правової культури забезпечує кращу взаємодію між громадянами та правозастосовними органами, що сприяє підвищенню рівня довіри до держави та правової системи в цілому. Здобувачем проаналізовано, як рівень правової культури визначає ефективність правозастосування. Дисертантом розглянуті основні чинники, що впливають на рівень правової культури в Україні, зокрема соціальні, економічні, політичні умови, рівень правового виховання в суспільстві, а також стан правової освіти. Зокрема, у роботі наголошується, що без високої правової культури серед громадян не може бути ефективного правозастосування, оскільки громадяни повинні не тільки знати свої права, але й розуміти важливість їх дотримання. Дисертантом визначено кілька ключових аспектів правової культури, що безпосередньо впливають на процес застосування права в Україні. Зокрема, це правосвідомість громадян, етичні стандарти правозастосовних органів, рівень правової освіти на всіх рівнях суспільства, а також взаємодія між правозастосовними органами та громадянами, яка повинна бути ґрунтована на взаємній повазі та розумінні. Здобувачем детально проаналізовано такі важливі складові правової культури, як правова свідомість, яка включає знання правових норм, їхнє розуміння та сприйняття громадянами, правова поведінка, що визначає готовність дотримуватись закону, а також правові традиції, які є результатом історичного розвитку національної правової системи. У роботі також наголошується на тому, як ці елементи взаємопов’язані і формують правову культуру суспільства в цілому, що, своєю чергою, визначає ефективність реалізації правових норм на практиці. Зокрема, вивчено, як на правову свідомість громадян впливають соціальні, економічні та політичні чинники, і як це відображається на правозастосовній діяльності, що безпосередньо стосується рівня дотримання правових норм. У дисертації розглянуто взаємодію правозастосовних органів з громадянами, де важливою є не лише правова компетентність, але й етичні стандарти, які мають бути основою їхньої діяльності для забезпечення справедливості, законності та довіри до правової системи. Суб’єкти правозастосування повинні не тільки володіти глибокими знаннями законодавства та вміти правильно його застосовувати, а й діяти відповідно до етичних норм, що ґрунтуються на принципах чесності, прозорості та поваги до прав людини. Взаємодія між правниками та громадянами має бути конструктивною, заснованою на довірі, адже від того, як суб’єкти правозастосування комунікують з громадянами, залежить рівень правової свідомості суспільства. Зокрема, правозастосовні органи повинні демонструвати повагу до громадянських прав, забезпечувати доступ до правосуддя та створювати умови для реалізації прав і свобод людини без дискримінації. Дисертантом також розглянуто, як етичні стандарти взаємодії суб’єкти правозастосування з громадянами впливають на рівень довіри до правосуддя та правозастосовних органів. Відзначено, що в умовах високої правової культури етичні норми допомагають створювати сприятливу атмосферу для співпраці між державою і громадянами, забезпечуючи тим самим стабільність правопорядку і сприяючи ефективному вирішенню правових спорів. У цьому контексті, суб’єкти правозастосування повинні не лише застосовувати норми права, а й бути взірцем для громадян у дотриманні моральних принципів, що є основою правової культури суспільства в цілому. У роботі досліджено важливість правового виховання як однієї з основних складових частин формування правової культури, що є необхідною умовою для побудови правової держави. Зокрема, наголошується, що правова освіта повинна виконувати не лише функцію навчання основам права, але й сприяти формуванню у громадян не тільки знання законодавства, а й відповідального ставлення до дотримання цих норм. Важливим є те, що правове виховання має сприяти розвитку не лише юридичних знань, а й морально-етичних переконань, які стимулюють громадян до активного і відповідального ставлення до законів та правопорядку. Тому важливо, щоб у рамках правового навчання формувалася правова свідомість, що включає розуміння значення дотримання законів, усвідомлення прав та обов’язків громадян, а також здатність приймати обґрунтовані правові рішення в реальних життєвих ситуаціях. Здобувачем запропоновано інтеграцію етичних стандартів у навчальні програми для правників, зокрема для студентів юридичних факультетів, а також для осіб, які вже працюють у правозастосовних органах. Це дозволить підвищити не лише юридичні знання, але й етичні принципи, які необхідні для належного виконання професійних обов’язків. Зокрема, здобувач пропонує розробку програм, які б зосереджувалися на розвитку вміння застосовувати право не лише в межах закону, але й з урахуванням етичних принципів, які сприяють підтримці справедливості та правопорядку в суспільстві. Особливу увагу у дослідженні приділено аналізу сучасного стану правової культури в Україні, що є важливим аспектом для розвитку правової системи та зміцнення правопорядку в країні. В роботі підкреслено, що правова культура в Україні є динамічною та еволюційною, і вона піддавалася значним змінам, особливо після здобуття незалежності. Це включає не лише зміну юридичних норм і адаптацію їх до міжнародних стандартів, але й формування нових правових традицій, цінностей та ставлень до права серед громадян. Однак на сьогоднішній день Україна стикається з певними труднощами, які ускладнюють повноцінний розвиток правової культури. Серед основних проблем виділяються низький рівень правосвідомості серед громадян, недостатня правова освіта та деякі соціально-економічні фактори, що сприяють утриманню негативних стереотипів щодо закону і правопорядку. Це призводить до того, що правові норми часто сприймаються як формальні приписи, а не як засоби для досягнення справедливості та захисту прав людини. Зокрема, у негативному впливі правового нігілізму, який проявляється у знеціненні законів і недовіри до правових інститутів. Цей феномен, за словами дисертанта, значною мірою обумовлений історичними та сучасними факторами, зокрема пострадянським спадком, який наклав відбиток на ставлення громадян до правових норм. З одного боку, це проявляється в ігноруванні законів, а з іншого – у поверхневому сприйнятті правових норм, що знижує рівень правової відповідальності та зменшує ефективність їх реалізації. При цьому, здобувачем зазначено позитивні зрушення, які відбуваються в українському суспільстві в результаті зростаючого інтересу до правової освіти та більш активного впровадження правових ініціатив. Важливим аспектом дисертації є вивчення досвіду інших країн щодо розвитку правової культури і його застосування до українських реалій. Здобувачем проведено порівняльний аналіз правової культури в Україні та європейських країнах, зокрема в країнах ЄС. На основі цього аналізу здобувачем визначено кращі практики, які можуть бути адаптовані до українських умов для підвищення рівня правової культури. У роботі дисертантом розглянуто роль правових інститутів у формуванні правової культури. Зокрема, увага приділена ролі правозастосовних органів у забезпеченні справедливості, законності та правопорядку, а також необхідності розвитку правового виховання на всіх рівнях державної і громадської діяльності. Здобувачем розглянуто способи інтеграції правової культури в правозастосовні органи, зокрема в судову систему, органи прокуратури, поліцію та інші правоохоронні органи, а також у адміністративний процес. Дисертантом також розроблено ряд практичних рекомендацій для правозастосовних органів щодо підвищення ефективності правозастосування через вдосконалення правової освіти та інтеграцію правової культури в професійну діяльність. У роботі здобувачем підкреслено важливість створення спеціалізованих програм підвищення кваліфікації для правників, які б включали не лише юридичні знання, але й етичні стандарти, необхідні для належного виконання їх професійних обов’язків. Зокрема, дисертантом запропоновано організувати регулярні програми, спрямовані на підвищення правової свідомості та вдосконалення практичних навичок у правозастосуванні. Такі програми мають на меті забезпечити не тільки теоретичні знання, але й здатність правильно застосовувати право в реальних умовах, що є необхідним для підвищення якості правозастосовного процесу. На думку здобувача, важливим кроком є запровадження регулярного тестування правників, що дозволить об’єктивно оцінювати їх компетентність і відповідність сучасним вимогам професії. Запровадження обов’язкового проходження курсів підвищення кваліфікації кожні 2-3 роки із подальшою сертифікацією сприятиме підвищенню якості суб’єктів правозастосування, покращенню правозастосування та зміцненню довіри громадян до правової системи. Здобувачем розроблено пропозиції для органів державної влади щодо покращення правової культури в країні через більш активну роль у формуванні правосвідомості громадян. Одним із ключових напрямів є запровадження нових освітніх програм, які сприятимуть більшій залученості громадян до правозастосовного процесу. Такі програми повинні не лише навчати громадян основам права, а й включати інформацію про важливість дотримання законів, права людини, доступ до правосуддя, а також механізми, що забезпечують захист прав громадян у різних сферах життя. Особливу увагу в роботі здобувачем надано необхідності створення програм, які б активно залучали громадян до правового виховання через медіа, громадські організації та спеціалізовані курси. Це дозволить зробити правову освіту більш доступною і інтерактивною, підвищуючи рівень обізнаності та правової свідомості в суспільстві. Дисертантом також запропоновано заходи щодо удосконалення правової системи та правозастосування через інтеграцію правової культури в юридичні та правозастосовні інститути. Це дозволить не тільки підвищити рівень справедливості, рівності перед законом та довіри до правосуддя серед громадян, але й сприятиме розвитку правової системи, орієнтованої на забезпечення прав і свобод людини. Сформульовані в роботі положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у подальших загальнотеоретичних, галузевих та прикладних дослідженнях, присвячених вдосконаленню правової культури та підвищенню ефективності правозастосування в Україні. The dissertation is devoted to a comprehensive theoretical and legal study of determining the role of legal culture in applying law in Ukraine. The applicant emphasizes that legal culture is an important element of the law enforcement process and the basis for the functioning of the entire legal system. Legal culture includes not only knowledge and understanding of legal norms but also a system of values, beliefs, and ethical norms that shape the attitude of citizens to the law, the state, and law enforcement. The applicant has determined that legal culture is an integral part of society's general culture, which affects legal awareness, legal behavior, and the effectiveness of law enforcement. In the work, the applicant emphasizes that legal culture is an important element of the law enforcement process and a condition for ensuring law and order and stability in the state. In particular, the applicant notes that a high level of legal culture in state bodies and among citizens significantly increases the effectiveness of applying legal norms. The dissertation examines the mechanisms of influence of legal culture on state authorities, courts, law enforcement agencies, and local self-government bodies. According to the dissertation, a high level of legal culture ensures better interaction between citizens and law enforcement agencies, contributing to increased trust in the state and the legal system. The applicant analyzes how the level of legal culture determines the effectiveness of law enforcement. The dissertation examines the main factors that influence the level of legal culture in Ukraine, particularly social, economic, and political conditions, the level of legal education in society, and the state of legal education. In particular, the work emphasizes that without a high legal culture among citizens, there can be no effective law enforcement since citizens must not only know their rights but also understand the importance of observing them. The author has identified several key aspects of legal culture that directly affect the process of law enforcement in Ukraine. In particular, these are the legal awareness of citizens, ethical standards of law enforcement agencies, the level of legal education at all levels of society, and the interaction between law enforcement agencies and citizens, which should be based on mutual respect and understanding. The applicant has analyzed in detail such important components of legal culture as legal awareness, which includes knowledge of legal norms, their understanding, and perception by citizens; legal behavior, which determines the willingness to comply with the law, as well as legal traditions that are the result of the historical development of the national legal system. The work also emphasizes how these elements are interconnected and form the legal culture of society as a whole, which, in turn, determines the effectiveness of implementing legal norms in practice. In particular, it has been studied how the legal consciousness of citizens is influenced by social, economic, and political factors and how this is reflected in law enforcement activities, which directly affects compliance with legal norms. The dissertation examines the interaction of law enforcement agencies with citizens, where legal competence is important, and ethical standards should be the basis of their activities to ensure justice, legality, and trust in the legal system. Law enforcement entities must not only have in-depth knowledge of the legislation and be able to apply it correctly but also act following ethical norms based on the principles of honesty, transparency, and respect for human rights. The interaction between lawyers and citizens should be constructive and based on trust because the level of legal awareness of society depends on how law enforcement agencies communicate with citizens. In particular, law enforcement agencies must demonstrate respect for civil rights, ensure access to justice, and create conditions for exercising human rights and freedoms without discrimination. The dissertation has also examined how ethical standards of interaction between law enforcement agencies and citizens affect the level of trust in justice and law enforcement agencies. It was noted that in conditions of high legal culture, ethical norms help create a favorable atmosphere for cooperation between the state and citizens, thereby ensuring the stability of the rule of law and contributing to the effective resolution of legal disputes. In this context, law enforcement agencies must not only apply the rules of law but also be an example for citizens in observing moral principles, which is the basis of the legal culture of society as a whole. The work explores the importance of legal education as one of the main components of forming a legal culture, which is necessary for building a state based on the rule of law. In particular, it is emphasized that legal education should not only teach the basics of law but also contribute to the formation of citizens, not only with knowledge of legislation but also with a responsible attitude towards compliance with these norms. Legal education must contribute to developing legal knowledge and moral and ethical beliefs that stimulate citizens to have an active and responsible attitude towards laws and law and order. Therefore, legal awareness must be formed within the framework of legal education, which includes understanding the importance of compliance with laws, awareness of the rights and obligations of citizens, and the ability to make informed legal decisions in real-life situations. The applicant has proposed integrating ethical standards into curricula for lawyers, in particular for students of law faculties, as well as for persons already working in law enforcement agencies. This will increase legal knowledge and ethical principles necessary for properly performing professional duties. The work proposes the introduction of specialized courses that contribute to the formation of moral qualities, such as justice, objectivity, and impartiality, which should be the basis of the activities of lawyers. In particular, the applicant proposes the development of programs that would focus on the development of the ability to apply law not only within the framework of the law but also taking into account ethical principles that contribute to maintaining justice and law and order in society. The study pays special attention to analyzing the current state of legal culture in Ukraine, which is an important aspect of developing the legal system and strengthening the rule of law in the country. The work emphasizes that the legal culture in Ukraine is dynamic and evolutionary, and it has undergone significant changes, especially after gaining independence. This includes changing legal norms and adapting them to international standards, and forming new legal traditions, values, and attitudes towards law among citizens. However, today, Ukraine faces certain difficulties that complicate the full development of its legal culture. The main problems are the low level of legal awareness among citizens, insufficient legal education, and socio-economic factors contributing to the maintenance of negative stereotypes about the law and the rule of law. This leads to legal norms often being perceived as formal prescriptions and not as means to achieve justice and protect human rights. In particular, in the negative impact of legal nihilism, which is manifested in the devaluation of laws and distrust of legal institutions. This phenomenon, according to the doctoral candidate, is largely due to historical and modern factors, in particular the post-Soviet legacy, which has left its mark on the attitude of citizens to legal norms. On the one hand, this is manifested in ignoring laws, and on the other hand, in the superficial perception of legal norms, which reduces the level of legal responsibility and reduces the effectiveness of their implementation. At the same time, the applicant noted the positive developments that are taking place in Ukrainian society as a result of the growing interest in legal education and more active implementation of legal initiatives. An important aspect of the dissertation is the study of the experience of other countries in the development of legal culture and its application to Ukrainian realities. The applicant conducted a comparative analysis of legal culture in Ukraine and European countries, in particular in the EU countries. Based on this analysis, the applicant identified best practices that can be adapted to Ukrainian conditions to increase legal culture. In the work, the doctoral candidate considered the role of legal institutions in forming legal culture. In particular, attention was paid to the role of law enforcement agencies in ensuring justice, legality and law and order, as well as the need to develop legal education at all levels of state and public activity. The applicant considered ways to integrate legal culture into law enforcement agencies, in particular the judicial system, prosecutor's offices, police and other law enforcement agencies, as well as into the administrative process. The dissertation also developed several practical recommendations for law enforcement agencies to improve the effectiveness of law enforcement through improving legal education and integrating legal culture into professional activities. In the work, the applicant emphasized the importance of creating specialized advanced training programs for lawyers, including legal knowledge and ethical standards necessary for properly performing their professional duties. In particular, the dissertation proposed to organize regular programs aimed at increasing legal awareness and improving practical skills in law enforcement. The study pays special attention to analyzing the current state of legal culture in Ukraine, which is an important aspect of developing the legal system and strengthening the rule of law in the country. The paper emphasizes that the legal culture in Ukraine is dynamic and evolutionary, and it has undergone significant changes, especially after gaining independence. This includes changing legal norms, adapting them to international standards, and forming new legal traditions, values, and attitudes toward law among citizens. However, today, Ukraine faces certain difficulties that complicate the full development of its legal culture. The main problems are the low level of legal awareness among citizens, insufficient legal education, and some socio-economic factors contributing to the maintenance of negative stereotypes about law and law. This leads to legal norms being often perceived as formal prescriptions rather than as means to achieve justice and protect human rights. In particular, the negative impact of legal nihilism manifests itself in the devaluation of laws and distrust of legal institutions. According to the dissertation, this phenomenon is largely due to historical and modern factors, particularly the post-Soviet legacy, which has left its mark on the attitude of citizens to legal norms. On the one hand, this is manifested in ignoring laws, and on the other hand, in the superficial perception of legal norms, which reduces the level of legal responsibility and the effectiveness of their implementation. At the same time, the applicant noted the positive developments that are taking place in Ukrainian society due to the growing interest in legal education and more active implementation of legal initiatives. An important aspect of the dissertation is the study of the experience of other countries in the development of legal culture and its application to Ukrainian realities. The applicant conducted a comparative analysis of legal culture in Ukraine and European countries, in particular in EU countries. Based on this analysis, the applicant identified best practices that can be adapted to Ukrainian conditions to increase legal culture. In the work, the author considered the role of legal institutions in forming legal culture. In particular, attention was paid to the role of law enforcement agencies in ensuring justice, legality and law and order, as well as the need to develop legal education at all levels of state and public activity. The applicant considered ways to integrate legal culture into law enforcement agencies, particularly into the judicial system, prosecutor's offices, police, and other law enforcement agencies, as well as into the administrative process. The applicant also developed some practical recommendations for law enforcement agencies to increase the effectiveness of law enforcement by improving legal education and integrating legal culture into professional activities. In the work, the author emphasizes the importance of creating specialized advanced training programs for lawyers, which would include legal knowledge and ethical standards necessary for properly performing their professional duties. In particular, it is proposed that regular programs be organized to increase legal awareness and improve practical skills in law enforcement. Such programs are intended to provide theoretical knowledge and the ability to correctly apply law in real conditions, which is necessary to improve the quality of the law enforcement process. According to the applicant, an important step is the introduction of regular testing of lawyers, which will allow objectively assessing their competence and compliance with modern requirements of the profession. The introduction of mandatory advanced training courses every 2-3 years with subsequent certification will improve the quality of law enforcement entities, improving law enforcement and strengthening citizens' trust in the legal system. The applicant has developed proposals for state authorities to improve the legal culture in the country through a more active role in forming citizens' legal awareness. One of the key areas is the introduction of new educational programs that will contribute to greater involvement of citizens in the law enforcement process. Such programs should not only teach citizens the basics of the law but also include information about the importance of law enforcement, human rights, and access to justice, as well as mechanisms that ensure the protection of citizens' rights in various spheres of life. The applicant has paid special attention to the need to create programs that actively involve citizens in legal education through the media, public organizations, and specialized courses. This will make legal education more accessible and interactive, raising awareness and legal consciousness in society. The dissertation also proposed measures to improve the legal system and law enforcement by integrating legal culture into legal and law enforcement institutions. Special attention in the study is paid to the mechanisms for adapting European standards of legal culture into Ukrainian law enforcement. This will not only increase the level of justice, equality before the law, and trust in justice among citizens but will also contribute to developing a legal system focused on ensuring human rights and freedoms. The provisions, conclusions, and proposals formulated in the work can be used in further general theoretical, industrial, and applied research devoted to improving legal culture and increasing the effectiveness of law enforcement in Ukraine.