Університет Короля Данила

Роль правових механізмів у зміцненні демократичних інститутів

Show simple item record

dc.contributor.author Балагура, Микола Володимирович
dc.date.accessioned 2025-10-07T08:52:42Z
dc.date.available 2025-10-07T08:52:42Z
dc.date.issued 2025
dc.identifier.citation Балагура М. В. Роль правових механізмів у зміцненні демократичних інститутів= The role of legal mechanisms in strengthening democratic institutions: дис. … д-ра філософії з юридичних наук: 081 – Право / Микола Володимирович Балагура; наук. кер.: Р. П. Луцький; Заклад вищої освіти «Університет Короля Данила». Івано-Франківськ, 2025. 223 с. uk_UA
dc.identifier.other УДК 342:342.34
dc.identifier.uri http://repository.ukd.edu.ua/xmlui/handle/123456789/1696
dc.description Балагура М. В. Роль правових механізмів у зміцненні демократичних інститутів= The role of legal mechanisms in strengthening democratic institutions: дис. … д-ра філософії з юридичних наук: 081 – Право / Микола Володимирович Балагура; наук. кер.: Р. П. Луцький; Заклад вищої освіти «Університет Короля Данила». Івано-Франківськ, 2025. 223 с. uk_UA
dc.description.abstract Дослідження полягає у формулюванні теоретико-правового підходу до оцінки ефективності правових механізмів, орієнтуючись на забезпечення прозорості, підзвітності та дотримання принципу верховенства права у діяльності демократичних інститутів. Акцентується увага на тому, як ці механізми впливають на стабільність і ефективність функціонування демократичних структур, а також слугують основою для підвищення управлінської прозорості та відповідальності державних органів перед громадянами. Запропоновані положення дозволяють не лише глибше зрозуміти, як конкретні правові інструменти сприяють функціонуванню демократичних інститутів, але й допомагають удосконалити сучасні підходи до реформування цих інститутів з метою підвищення ефективності управління. Особлива увага приділяється механізмам, які зміцнюють довіру громадян до держави, створюючи таким чином спільне розуміння важливості стабільних, справедливих і прозорих державно-правових відносин для підтримання демократії і правової держави. Дослідження уперше пропонує розширене розуміння підходу до заохочувальних норм, які розглядаються не лише як механізм правового регулювання, а й як потужний інструмент соціальної інтеграції та демократизації суспільства. У цьому контексті особлива увага приділяється ролі заохочувальних норм у децентралізації управління, що сприяє більш ефективному врахуванню потреб різних соціальних груп та забезпеченню рівного доступу до стимулів. Крім того, дослідження підкреслює можливість використання цих норм як механізму реабілітації осіб, які допустили правові порушення, що вносить гуманізацію в правову систему. Важливим аспектом є також ідея застосування як матеріальних, так і нематеріальних стимулів для підвищення рівня правової культури та активності громадян, що у перспективі зміцнює соціальну згуртованість і довіру до державних інститутів. Тому запропонований підхід відкриває нові можливості для інтеграції правових та соціальних інструментів у процесі реформування державного управління. У дослідженні зроблено акцент на взаємозв’язку між рівнем правової культури громадян та ефективним функціонуванням демократичних інститутів, що дозволяє розглядати правову культуру не лише як пасивне відображення існуючих правових норм, а як динамічний чинник, який активно сприяє становленню та зміцненню демократичного правопорядку. Високий рівень правової культури формує свідоме і відповідальне громадянське суспільство, де кожен індивідуум усвідомлює свої права та обов’язки, що стимулює більш активну участь у процесах прийняття рішень, впровадженні реформ та контролі за діяльністю державних органів. Такий підхід сприяє підвищенню соціальної довіри до державних інституцій, зменшенню рівня правового нігілізму та створенню стабільної основи для ефективного функціонування правової держави. Крім того, високий рівень правової культури стимулює впровадження інноваційних підходів у сфері правової освіти, що дозволяє адаптувати систему до сучасних викликів, включаючи цифровізацію та глобалізацію, забезпечуючи тим самим сталий розвиток демократичних процесів і посилення захисту прав людини. Аналізуючи практичний досвід різних країн, дослідження демонструє, як інтеграція інноваційних технологій, розвиток незалежного громадянського контролю та адаптація законодавчої бази сприяють підвищенню ефективності демократичних процесів. Запропонована методологія дозволяє виявити не лише слабкі місця в існуючих системах, але й окреслити шляхи їх удосконалення з метою створення більш прозорого, відповідального та адаптивного управління. Результати дослідження мають практичне значення для формування рекомендацій щодо реформування демократичних інститутів в умовах глобалізації та зростаючої політичної нестабільності, що сприятиме розвитку правової держави та підвищенню довіри громадськості до державних органів. Методологія аналізу механізмів правового регулювання, що розглядається в дослідженні, зосереджує увагу не лише на їхній нормативній природі, а й на практичних аспектах реалізації, які сприяють ефективному управлінню соціальними відносинами. Дослідження акцентує на взаємодії між нормами права та регуляторними механізмами, що забезпечують дотримання законодавства, зміцнення принципів верховенства права, справедливості та рівності, а також сприяють активній участі громадян у демократичних процесах. Важливим аспектом є врахування сучасних викликів, які вимагають адаптивних та емпірично обґрунтованих правових інструментів для ефективного демократичного управління. Удосконалена методологія дозволяє не лише виявити існуючі недоліки в реалізації правового регулювання, а й розробити практичні рекомендації для їх усунення, спрямовані на підвищення якості управління та зміцнення довіри громадян до державних інституцій. В межах дослідження дістало подальшого розвитку обґрунтування підходу, що хоча демократичні системи прагнуть слугувати прикладом для інших, реальна ефективність у вирішенні соціальних проблем часто недосяжна через багаторівневу систему управління, що має значний вплив на здатність швидко приймати рішення, а також через ряд перешкод у вигляді економічних, політичних та соціальних факторів. Важливу роль у цьому контексті відіграє наявність демократичних інститутів, таких як плюралізм, громадянське суспільство та незалежні засобів масової інформації, однак, навіть такі механізми не гарантують ефективного вирішення нагальних проблем, якщо існує низька політична культура громадян і недостатня довіра до владних інституцій. Дослідження підкреслює необхідність не лише формальних змін у системі влади, але й внутрішньої трансформації політичної культури як суттєвого елементу підтримки ефективності демократичних процесів. Оцінка здатності демократій відповідати на соціальні виклики показує, що стійкість демократичних інститутів залежить від взаємодії політичної свідомості та участі громадян, а також від прозорості і підзвітності державних органів. Зокрема, особлива увага приділяється необхідності підвищення взаємної довіри між громадянами і державними установами, чого можна досягти через розвиток інклюзивних політичних практик та реформування системи управління. Таким чином, дослідження пропонує не лише конструктивний критичний аналіз внутрішніх недоліків існуючих демократичних інститутів, але й методи усунення цих недоліків за допомогою підвищення ефективності управлінських практик, розвитку громадянського контролю та адаптації демократії до сучасних міждержавних і соціальних викликів. У межах дослідження удосконалено концепцію «правової соціалізації», що розглядається як інноваційний підхід до формування правової освіти і поведінки в суспільстві. Ця концепція базується на поєднанні когнітивних, поведінкових та емоційно-мотиваційних факторів, що дозволяє забезпечити комплексне впливання на свідомість індивіда. Удосконалена модель правової соціалізації виходить за межі традиційного правового просвітництва та зорієнтована на активне залучення громадян до правотворчих процесів, зокрема шляхом симуляційних моделей, рольових ігор та інтерактивних освітніх програм. Такий підхід сприяє не лише підвищенню правової грамотності, але й розвитку критичного мислення, пізнання власних прав і обов’язків. Особлива увага у концепції приділяється персоналізованому підходу до правового виховання, що враховує індивідуальні характеристики кожної особи, такі як вік, рівень правової грамотності та соціальний контекст. Це дозволяє створити більш ефективні програми, орієнтовані на конкретні групи населення. Крім того, дослідження акцентує на використанні цифрових технологій, зокрема штучного інтелекту, для створення адаптивних навчальних платформ. Такі інструменти дозволяють ефективно засвоювати правові знання та стимулюють правомірну поведінку, що в свою чергу сприяє зміцненню правової культури та підвищенню участі громадян у демократичних процесах. Важливим аспектом дослідження є обґрунтування впровадження комплексної стратегії реформ, що спирається на системний та послідовний підхід, який передбачає чітке формулювання довгострокових цілей і поступове впровадження змін з метою досягнення синергії управлінських процесів у всіх сферах діяльності демократичних інститутів. Стратегічне планування, яке є основою цієї стратегії, включає розробку детального плану реформ, що враховує міжнародний досвід, аналіз найбільш ефективних практик та встановлення ключових орієнтирів і проміжних етапів, що забезпечують узгодженість, системність і послідовність процесу реформування. Окремо варто підкреслити важливість створення та вдосконалення нормативно-правової бази, яка регламентує реформи і забезпечує високий рівень прозорості та підзвітності. Встановлення чітких стандартів і норм, а також вдосконалення існуючого законодавства є необхідними для стабільності процесу, запобігання корупційним ризикам і зміцнення довіри громадян до державних інститутів. Не менш важливим є впровадження безперервної системи моніторингу та оцінки результатів, що дозволяє оперативно коригувати курс реформ в разі необхідності, а також забезпечує контроль за досягненням поставлених цілей. Такий моніторинг дає можливість адаптувати стратегію до нових умов і викликів, що можуть виникати на різних етапах реалізації реформ. Крім того, значну роль у процесі реформування відіграє формування спеціалізованих робочих груп, які складаються з експертів, здатних швидко реагувати на виклики, зберігати гнучкість у прийнятті рішень і адаптувати стратегію до змінних політичних, економічних та соціальних умов. Ці групи повинні бути наділені достатніми повноваженнями для розробки та впровадження змін, а також для постійного вдосконалення процесу реформування. Використання сучасних технологій, зокрема автоматизації процесів управління та комунікації, також підвищує ефективність і прозорість реформ. Цифровізація дозволяє забезпечити швидкість прийняття рішень, знижує бюрократичні бар’єри та дає можливість ефективно координувати дії між різними органами державної влади, громадянським суспільством та міжнародними партнерами. Загалом, такий комплексний підхід до реформування забезпечить не лише підвищення ефективності діяльності демократичних інститутів, але й стабільний розвиток правової держави, що є запорукою стійкості демократичних процесів. Дослідження має значну теоретичну та практичну цінність, оскільки спрямоване на вдосконалення правових механізмів, посилення інституційної спроможності демократичних інститутів та розробку ефективних стратегій для розвитку правової держави. Висновки, отримані в ході дослідження, можуть бути використані для створення нормативно-правових актів, покращення механізмів державного управління, підвищення рівня правової культури в суспільстві та впровадження більш прозорих та ефективних інструментів реалізації демократичних принципів. Окрім того, результати дослідження можуть слугувати основою для наукових дебатів, розробки навчальних програм у галузі права та рекомендацій щодо удосконалення правової політики держави. The study consists in formulating a theoretical and legal approach to assessing the effectiveness of legal mechanisms, focusing on ensuring transparency, accountability and compliance with the rule of law in the activities of democratic institutions. The emphasis is on how these mechanisms affect the stability and effectiveness of the functioning of democratic structures, and also serve as the basis for increasing administrative transparency and accountability of state bodies to citizens. The proposed provisions allow not only to better understand how specific legal instruments contribute to the functioning of democratic institutions, but also help to improve modern approaches to reforming these institutions in order to increase the efficiency of governance. Special attention is paid to mechanisms that strengthen citizens’ trust in the state, thus creating a common understanding of the importance of stable, fair and transparent state-legal relations for maintaining democracy and the rule of law. The study offers for the first time an expanded understanding of the approach to incentive norms, which are considered not only as a mechanism of legal regulation, but also as a powerful tool for social integration and democratization of society. In this context, special attention is paid to the role of incentive norms in the decentralization of management, which contributes to more effective consideration of the needs of different social groups and ensuring equal access to incentives. In addition, the study emphasizes the possibility of using these norms as a mechanism for the rehabilitation of persons who have committed legal violations, which humanizes the legal system. An important aspect is also the idea of using both material and non-material incentives to increase the level of legal culture and activity of citizens, which in the future strengthens social cohesion and trust in state institutions. Therefore, the proposed approach opens up new opportunities for the integration of legal and social instruments in the process of reforming public administration. The study focuses on the relationship between the level of legal culture of citizens and the effective functioning of democratic institutions, which allows us to consider legal culture not only as a passive reflection of existing legal norms, but as a dynamic factor that actively contributes to the establishment and strengthening of a democratic legal order. A high level of legal culture forms a conscious and responsible civil society, where each individual is aware of his or her rights and obligations, which stimulates more active participation in decision-making processes, the implementation of reforms and control over the activities of state bodies. This approach contributes to increasing social trust in state institutions, reducing the level of legal nihilism and creating a stable basis for the effective functioning of the rule of law. In addition, a high level of legal culture stimulates the implementation of innovative approaches in the field of legal education, which allows us to adapt the system to modern challenges, including digitalization and globalization, thereby ensuring the sustainable development of democratic processes and strengthening the protection of human rights. Analyzing the practical experience of different countries, the study demonstrates how the integration of innovative technologies, the development of independent civil control and the adaptation of the legislative framework contribute to increasing the efficiency of democratic processes. The proposed methodology allows not only to identify weaknesses in existing systems, but also to outline ways to improve them in order to create more transparent, accountable and adaptive governance. The results of the study are of practical importance for the formulation of recommendations for reforming democratic institutions in the context of globalization and growing political instability, which will contribute to the development of the rule of law and increasing public trust in state bodies. The methodology for analyzing legal regulation mechanisms considered in the study focuses not only on their normative nature, but also on practical aspects of implementation that contribute to the effective management of social relations. The study emphasizes the interaction between legal norms and regulatory mechanisms that ensure compliance with the law, strengthen the principles of the rule of law, justice and equality, and also promote the active participation of citizens in democratic processes. An important aspect is the consideration of modern challenges that require adaptive and empirically based legal instruments for effective democratic governance. The improved methodology allows not only to identify existing shortcomings in the implementation of legal regulation, but also to develop practical recommendations for their elimination, aimed at improving the quality of governance and strengthening citizens’ trust in state institutions. The study further substantiated the approach that although democratic systems strive to serve as an example for others, real efficiency in solving social problems is often unattainable due to a multi-level system of governance, which has a significant impact on the ability to make decisions quickly, as well as a number of obstacles in the form of economic, political and social factors. An important role in this context is played by the presence of democratic institutions, such as pluralism, civil society and independent media, however, even such mechanisms do not guarantee an effective solution to pressing problems if there is a low political culture of citizens and insufficient trust in government institutions. The study emphasizes the need not only for formal changes in the system of government, but also for internal transformation of political culture as an essential element of supporting the effectiveness of democratic processes. An assessment of the ability of democracies to respond to social challenges shows that the sustainability of democratic institutions depends on the interaction of political consciousness and citizen participation, as well as on the transparency and accountability of state bodies. In particular, special attention is paid to the need to increase mutual trust between citizens and state institutions, which can be achieved through the development of inclusive political practices and reform of the governance system. Thus, the study offers not only a constructive critical analysis of the internal shortcomings of existing democratic institutions, but also methods for eliminating these shortcomings by increasing the effectiveness of management practices, developing citizen control, and adapting democracy to modern interstate and social challenges. The research improved the concept of «legal socialization», which is considered an innovative approach to the formation of legal education and behavior in society. This concept is based on a combination of cognitive, behavioral and emotional- motivational factors, which allows for a comprehensive impact on the individual’s consciousness. The improved model of legal socialization goes beyond traditional legal education and is focused on the active involvement of citizens in law-making processes, in particular through simulation models, role-playing games and interactive educational programs. This approach contributes not only to increasing legal literacy, but also to the development of critical thinking, knowledge of one’s own rights and responsibilities. The concept pays special attention to a personalized approach to legal education, which takes into account the individual characteristics of each person, such as age, level of legal literacy and social context. This allows for the creation of more effective programs aimed at specific population groups. In addition, the study focuses on the use of digital technologies, in particular artificial intelligence, to create adaptive learning platforms. Such tools allow for effective acquisition of legal knowledge and stimulate lawful behavior, which in turn contributes to strengthening legal culture and increasing citizen participation in democratic processes. An important aspect of the study is the justification for the implementation of a comprehensive reform strategy, based on a systematic and consistent approach that involves a clear formulation of long-term goals and the gradual implementation of changes in order to achieve synergy of management processes in all areas of democratic institutions. Strategic planning, which is the basis of this strategy, includes the development of a detailed reform plan that takes into account international experience, analysis of the most effective practices and the establishment of key benchmarks and intermediate stages that ensure coherence, systematicity and consistency of the reform process. It is worth emphasizing the importance of creating and improving the regulatory framework that regulates reforms and ensures a high level of transparency and accountability. Establishing clear standards and norms, as well as improving existing legislation, are necessary for the stability of the process, preventing corruption risks and strengthening citizens’ trust in state institutions. No less important is the implementation of a continuous monitoring and evaluation system of results, which allows for prompt adjustment of the course of reforms if necessary, and also ensures control over the achievement of the set goals. Such monitoring makes it possible to adapt the strategy to new conditions and challenges that may arise at different stages of reform implementation. In addition, a significant role in the reform process is played by the formation of specialized working groups consisting of experts who are able to quickly respond to challenges, maintain flexibility in decision-making and adapt the strategy to changing political, economic and social conditions. These groups should be endowed with sufficient authority to develop and implement changes, as well as to constantly improve the reform process. The use of modern technologies, in particular automation of management and communication processes, also increases the efficiency and transparency of reforms. Digitalization allows for faster decision- making, reduces bureaucratic barriers, and enables effective coordination of actions between various government agencies, civil society, and international partners. In general, such a comprehensive approach to reform will ensure not only increased efficiency of democratic institutions, but also stable development of the rule of law, which is a guarantee of the sustainability of democratic processes. The study has significant theoretical and practical value, as it is aimed at improving legal mechanisms, strengthening the institutional capacity of democratic institutions, and developing effective strategies for the development of the rule of law. The conclusions obtained in the course of the study can be used to create regulatory legal acts, improve public administration mechanisms, increase the level of legal culture in society, and introduce more transparent and effective instruments for implementing democratic principles. In addition, the results of the study can serve as the basis for scientific debates, the development of legal curricula, and recommendations for improving the state’s legal policy. uk_UA
dc.language.iso other uk_UA
dc.publisher Івано-Франківськ: Заклад вищої освіти "Університет Короля Данила" uk_UA
dc.subject правова політика uk_UA
dc.subject правова система uk_UA
dc.subject заохочувальні норми uk_UA
dc.subject правові механізми uk_UA
dc.subject демократичні інститути uk_UA
dc.subject правова держава uk_UA
dc.subject прозорість uk_UA
dc.subject підзвітність uk_UA
dc.subject верховенство права uk_UA
dc.subject реформи uk_UA
dc.subject державне управління uk_UA
dc.subject правова культура uk_UA
dc.subject стратегія реформ uk_UA
dc.subject нормативно-правові акти uk_UA
dc.subject моніторинг uk_UA
dc.subject оцінка результатів uk_UA
dc.subject інструменти демократичних принципів uk_UA
dc.subject legal policy uk_UA
dc.subject legal system uk_UA
dc.subject incentive norms uk_UA
dc.subject legal mechanisms uk_UA
dc.subject democratic institutions uk_UA
dc.subject rule of law uk_UA
dc.subject transparency uk_UA
dc.subject accountability uk_UA
dc.subject reforms uk_UA
dc.subject public administration uk_UA
dc.subject legal culture uk_UA
dc.subject reform strategy uk_UA
dc.subject regulatory and legal acts uk_UA
dc.subject monitoring uk_UA
dc.subject evaluation of results uk_UA
dc.subject tools of democratic principles uk_UA
dc.title Роль правових механізмів у зміцненні демократичних інститутів uk_UA
dc.title.alternative дис. ... д-ра філософії з юридичних наук: 081 - Право uk_UA
dc.type Thesis uk_UA


Files in this item

This item appears in the following Collection(s)

Show simple item record

Search DSpace


Browse

My Account