Abstract:
Статтю присвячено висвітленню основних кримінальних процесуальних та відповідних їм криміналістичних засобів попереднього дослідження тіла живої людини.
Аргументовано, що у результаті попереднього дослідження тіла живої людини можуть бути отримані відомості про ознаки її зовнішності (зокрема й функціональні), наявні на тілі й одязі матеріально-фіксовані сліди, та про людину, як соціальну істоту. З’ясовано, що головним процесуальним засобом дослідження тіла живої людини є освідування, яке, своєю чергою, спрямоване на виявлення на тілі та одязі людини слідів кримінального правопорушення та особливих прикмет. Автор доводить, що під особливими прикметами в контексті освідування варто розуміти будь-які індивідуалізуючі (особисті) анатомічні ознаки зовнішності особи. Основним методом дослідження у межах цієї слідчої (розшукової) дії визнано візуальне спостереження.
Ключовим процесуальним засобом дослідження функціональних ознак зовнішності людини визнано слідчий експеримент. У межах цієї процесуальної дії може бути встановлено можливість особи вчинити певні дії, наявність у неї професійних та інших спеціальних навичок, а також наявність психофізіологічних реакцій на певні подразники. Автор зауважує, що функціональні ознаки зовнішності особи можуть пізнаватися також під час проведення інших вербальних та змішаних слідчих (розшукових) дій: допиту, обшуку, пред’явлення для впізнання. Отримані таким чином відомості мають орієнтуючий характер та можуть використовуватися у тактичних цілях.
Наголошено, що подальші перспективи наукового пошуку у даній сфері пов’язані з опрацюванням кримінальних процесуальних та криміналістичних засобів попереднього дослідження трупів.
