Визначення підсудності до та після початку судового розгляду: окремі проблеми, зумовлені запровадженням воєнного стану в Україні

Abstract

Метою запропонованого наукового дискурсу є виявлення тих проблем, які наявні як у доктрині,так і в чинному кримінальному процесуальному законодавстві та в судовій практиці щодо визначення підсудності до та після початку судового розгляду з огляду запровадженого та триваючого в Україні воєнного стану через агресивне вторгнення росії. Також поставлено завдання формулювання відповіді на питання щодо істотності порушення вимог кримінального процесуального закону в разі неврахування правил підсудності місцевим судом. Обґрунтовано такі авторські висновки, що начебто не складне, але тільки на перший погляд, питання визначення підсудності гостро постало із вторгненням росії на українські терени. Доведено, що хоча й сучасні «воєнні реалії» вимагають більш адаптивного, навіть «реактивного» підходу до визначення підсудності на забезпечення формальної законності кримінальної процедури, водночас спроби гнучкого підходу до тлумачення категоричних законодавчих приписів підривають імперативний характер правових норм і суперечать вимогам законності в правовій державі, що може призвести до правової невизначеності та вибіркового правосуддя. Адже судова практика Верховного Суду, незважаючи на її вагоме значення для забезпечення єдності в правозастосуванні, не змінює, а лише уточнює норми закону, конкретизує їхній зміст. Резюмовано, що як конституційні положення, так і вимоги галузевого законодавства, хоча б заради правової визначеності, законодавчого забезпечення дотримання вимоги справедливого судового розгляду та відповідності реаліям запровадженого ще три роки тому воєнного стану в Україні, мали б бути змінені. The aim of the proposed academic discourse is to identify the issues present in both doctrine and current criminal procedural legislation and judicial practice regarding the determination of jurisdiction before and after the commencement of court proceedings, in light of the martial law imposed and ongoing in Ukraine due to the aggressive invasion of russia. The article also seeks to address the question of the significance of violating criminal procedural law requirements when local courts fail to account for jurisdictional rules. The author provides the following conclusions: the seemingly straightforward issue of determining jurisdiction has sharply arisen with the russian invasion of Ukrainian territories. It is argued that although the current "wartime realities" require a more adaptive, even "reactive" approach to determining jurisdiction to ensure formal legality in criminal proceedings, attempts to adopt a flexible interpretation of categorical legislative provisions undermine the imperative nature of legal norms and contradict the requirement for legality in a rule-of-law state, potentially leading to legal uncertainty and selective justice. Judicial practice of the Supreme Court, despite its crucial role in ensuring unity in law enforcement, does not alter but only clarifies the norms of the law, specifying their content. It is concluded that both constitutional provisions and the requirements of sectoral legislation, at least for the sake of legal certainty and legislative assurance of compliance with the right to a fair trial, should be amended to align with the realities of the martial law introduced three years ago in Ukraine.