Форми протидії молодіжному субкультурному руху в СРСР у 1940-1960-х рр.: історико-правовий аспект

Abstract

Метою дослідження є аналіз основних форм і методів протидії держави і суспільства в СРСР молодіжному субкультурному рухові у 1940-1960-х рр. Методика охоплює сукупність методів та логічну послідовність їх використання, що визначалася проблематикою та особливостями предмету історико-правового дослідження. Методи застосування загальнонаукових методів аналізу, синтезу та абстрагування дозволило емпірично вивчити молодіжну субкультуру у 1940 – 1960-х рр. Історико-правовий метод дав змогу розглянути молодіжну субкультуру як явище конкретної епохи з врахуванням впливу економічних, соціальних, ідеологічних факторів. Порівняльно-правовий метод у нашому дослідженні був корисним для співставлення заходів, що застосовувалися стосовно молодіжної субкультури партійними, молодіжними організаціями, правоохоронними органами . У ході дослідження встановлено, що молодіжний субкультурний рух в СРСР був неоднорідним. З’ясовано, що незважаючи на аполітичний характер руху, у межах холодної війни і протистояння з Заходом він розглядався як загроза існуючому суспільному ладу та таким, що суперечить офіційній ідеології. Це створювало передумови для боротьби з ним, які здійснювалися із залученням партійного та комсомоського апаратів. Встановлено, що основними формами боротьби із молодіжним субкультурним рухом були позасудові, які передбачали моральний тиск, виключення з комсомолу, навчального закладу, позбавлення стипендії, публічне приниження. Практична значимість полягає в тому, що основні положення, та висновки, викладені в дослідженні, можуть бути використані: 1) в наукових дослідженнях, пов'язаних з вивченням особливостей та законодавчих засад репресивної політики радянської влади; 2) в навчальному процесі, в ході викладання розділів, що стосуються державно-правового розвитку країн Центрально-Східної Європи. The aim of the study is to analyze the main forms and methods of counteraction of the state and society in the USSR to the youth subcultural movement in 1940-1960. The method covers a set of methods and logical sequence of their use, which was determined by issues and features of historical and legal research. Methods. The use of general scientific methods of analysis, synthesis and abstraction allowed to empirically study the youth subculture in 1940 - 1960's. Historical and legal method allowed to consider the youth subculture as a phenomenon of a particular era, taking into account the influence of economic, social and ideological factors. The comparative law method in our study was useful for comparing the measures applied to the youth subculture by party, youth organizations, law enforcement agencies and educational institutions. Results. The study found that the youth subcultural movement in the USSR was heterogeneous. It was found that, despite the apolitical nature of the movement, within the Cold War and confrontation with the West, it was seen as a threat to the existing social order and contrary to official ideology. This created the preconditions for combating it, which were carried out with the involvement of the party and Komsomol apparatuses. Scientific novelty. It was established that the main forms of struggle against the youth subcultural movement were extrajudicial, which provided for moral pressure, expulsion from the Komsomol, an educational institution, deprivation of a scholarship, and public humiliation. Practical significance. It is that the main provisions and conclusions set out in the study can be used: 1) in research related to the study of the features and legal principles of the repressive policy of the Soviet government; 2) in the educational process, during the teaching of sections relating to the state and legal development of Central and Eastern Europe.