Правове регулювання державно-церковних відносин в Україні

Abstract

Актуальність статті полягає в тому, що поява великої кількості релігійних течій та конфесій змусила державу в особі її законодавчих та виконавчих органів влади приділити увагу питанням правового регулювання церковно-державних відносин. При цьому особливістю цих відносин на сучасному етапі є участь держави, у якості модератора, в релігійних відносинах, тобто тих, що ускладнені участю релігійного елемента – релігійними організаціями, відповідними конфесіями, їхніми представниками. Мета дослідження полягає у комплексній характеристиці особливостей правового регулювання державно-церковних відносин в Україні. У статті досліджуються особливості правового регулювання державно-церковних відносин в сучасному українському суспільстві. Встановлено та обґрунтовано, що досвід української правотворчості спрямовується на закріплення обов’язку для державних інституцій більше уваги приділяти практичному регулюванню міжконфесійних відносин у межах, визначених українським законодавством. Наголошено, що першим і головним напрямком удосконалення конституційно-правового забезпечення державно-церковних відносин в Україні в контексті регулювання міжконфесійних відносин ми вбачаємо у внесенні необхідних змін до Конституції України. З’ясовано, що імплементація норм, якими б визначалися, а не регулювалися бажані пріоритети та стан державно-церковних відносин, є, на наш погляд, абсолютно нормальною практикою та свідчить про розширене тлумачення державою власних обов’язків перед суспільством у сфері забезпечення громадського порядку та національної безпеки. Зроблено висновок, що досвід української правотворчості спрямовується на закріплення обов’язку для державних інституцій більше уваги приділяти практичному регулюванню міжконфесійних відносин у межах, визначених українським законодавством. Що стосується змісту практики державного регулювання релігійних та міжконфесійних відносин в Україні, то тут виникає необхідність побудови ефективної парадигми взаємодії релігії, права і держави на основі поєднання елементів різних наявних моделей. The relevance of the article lies in the fact that the emergence of a large number of religious currents and confessions forced the state in the form of its legislative and executive authorities to pay attention to the issues of legal regulation of church-state relations. At the same time, a feature of these relations at the present stage is the participation of the state, as a moderator, in religious relations, that is, those complicated by the participation of a religious element – religious organizations, relevant denominations, and their representatives. The purpose of the study is to comprehensively characterize the peculiarities of the legal regulation of state-church relations in Ukraine. The article examines the peculiarities of legal regulation of state-church relations in modern Ukrainian society. It has been established and substantiated that the experience of Ukrainian law-making is aimed at establishing the obligation for state institutions to pay more attention to the practical regulation of interfaith relations within the limits defined by Ukrainian legislation. It was emphasized that the first and main direction of improvement of the constitutional and legal provision of state-church relations in Ukraine in the context of the regulation of inter-religious relations is the introduction of the necessary changes to the Constitution of Ukraine. It was found that the implementation of norms, which would determine, rather than regulate, the desired priorities and the state of state-church relations, is, in our opinion, a completely normal practice and indicates an expanded interpretation by the state of its own obligations to society in the area of public order and national security. It was concluded that the experience of Ukrainian law-making is aimed at establishing the obligation for state institutions to pay more attention to the practical regulation of inter-religious relations within the limits defined by Ukrainian legislation. As for the content of the practice of state regulation of religious and interfaith relations in Ukraine, there is a need to build an effective paradigm of interaction between religion, law and the state based on the combination of elements of various existing models.