Статус дітей сиріт в Україні в умовах війни

Abstract

Метою нашого дослідження є вивчення історичного досвіду запобігання безпритульності і бездоглядності дітей-сиріт, а також характеристика правових норм, що гарантують захист дітей-сиріт в умовах війни. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення теоретичного та джерельного матеріалу і подальшого формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались принципи об’єктивності та системності, а також загальнонаукові, спеціально-юридичні та спеціально-історичні методи наукового пізнання: аналізу, синтезу, компаративний, функціонально-юридичний, системно-історичний. Результати. Проблему дітей-сиріт варто розглядати крізь призму аналізу історичного досвіду виникнення такого явища та боротьби з ним; причин виникнення безпритульності та бездоглядності дітей-сиріт; процедуру взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт; інформаційну політику держави у сфері захисту дітей-сиріт. Дотримання прав дитини є основоположним завданням держави та громадянського суспільства. Особливо актуалізується ця проблема в умовах війни, коли дитина завжди є найменш захищеною. Статистичні відомості про кількість дітей, що осиротіли внаслідок війни (починаючи з 2014 року), кількість дітей, що насильно вивезені на територію Росії, внутрішнє переміщення дітей-сиріт з територій де ведуться бойові дії, свідчить про гостроту проблеми і необхідність консолідації суспільства для вирішення цієї проблеми. Наукова новизна. Проаналізовано історичні аспекти запобігання дитячої безпритульності, визначено причини виникнення такого явища; вказано на зміни, що відбулися в національному законодавстві стосовно процедури взяття під опіку, усиновлення й виховання дітей-сиріт. Практична значимість. Результати дослідження може бути використано у подальших історико-правових дослідженнях, підготовці спецкурсів. The aim of our study is to study the historical experience of preventing homelessness and neglect of orphans, as well as the characteristics of legal norms that guarantee the protection of orphans in wartime. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of theoretical and source material and further formulation of relevant conclusions and recommendations. The study used the principles of objectivity and systematicity, as well as general scientific, special legal and special historical methods of scientific knowledge: analysis, synthesis, comparative, functional-legal, system-historical. Results. The problem of orphans should be considered through the prism of the analysis of the historical experience of the emergence of such a phenomenon and the fight against it; causes of homelessness and neglect of orphans; the procedure for taking into care, adoption and upbringing of orphans; information policy of the state in the field of protection of orphans. Respect for the rights of the child is a fundamental task of the state and civil society. This problem is especially relevant in times of war, when the child is always the least protected. Statistics on the number of children orphaned by the war (since 2014), the number of children forcibly deported to Russia, the internal movement of orphans from areas where hostilities are taking place, indicate the urgency of the problem and the need to consolidate society to address this problems. Scientific novelty. The historical aspects of preventing child homelessness are analyzed, the causes of this phenomenon are determined; the changes that have taken place in the national legislation regarding the procedure of taking into care, adoption and upbringing of orphans are pointed out. Practical significance. The results of the study can be used in further historical and legal research, preparation of special courses.