Антропоцентричне вивчення художнього тексту як актуальна проблема в сучасному українському літературознавстві

Abstract

У статті репрезентовано основні аспекти становлення та розвитку антропологічно зорієнтованого літературознавчого аналізу в сучасній українській науковій парадигмі, простежено витоки та розглянуто причини зародження цього методу як одного з перспективних векторів дослідження літературних текстів. Визначено домінантні засади антропоцентричного вивчення художнього тексту, артикульовані сучасним літературознавством. Проаналізовано наявні в сучасному українському літературознавчому просторі дослідження у сфері літературознавчої антропології, виокремлено репрезентовані в них ключові елементи та позиції аналізу художніх текстів, базовані на засадах антропоцентризму. Простежено, у якому саме контексті науковці зверталися до людинознавчого прочитання художньої творчості, авторського «Я» та людинознавчих інтенцій, репрезентованих у художніх текстах. Встановлено, що проблема співвіднесеності антропології та літератури, антропологічних аспектів у літературі розглядається вже в літературно-критичних та філософських працях І. Франка, Д. Чижевського, які вважали авторське начало, біографічну складову частину художнього процесу одними з найважливіших позицій у структурі методології літературознавчого аналізу. Установлено, що важливим аспектом відчитання художнього тексту є «психологоспрямованість» (С. Михида) та літературознавчий психоаналіз, який має на меті репрезентувати художній текст як форму існування – оприЯвнення – його автора. Закономірно, що під час вивчення літературних творів крізь призму людинознавчих інтенцій необхідно враховувати паралелі «автор – герой», «автор – читач», «автор – Інший», особливості їхньої художньої реалізації. І, звісно, дослідження у сфері художньої антропології передбачає врахування поглядів антропології, екзистенціалізму, релігії, герменевтики тощо. Акцентовано на необхідності цілісного й багатоаспектного осмислення образу людини в художньому тексті з урахуванням авторської концепції людини і художніх прийомів її реалізації як домінантного принципу, репрезентованого в антропологічних студіях сучасного літературознавства. The article presents the main aspects of formation and development of anthropologically oriented literary analysis in the modern Ukrainian scientific paradigm, traces the origins and considers the reasons for the emergence of this method as one of the promising vectors of literary texts. The dominant principles of anthropocentric study of the literary text, articulated by modern literary criticism, are determined. The research in the field of literary anthropology available in the modern Ukrainian literary space is analyzed, the key elements and positions of the analysis of literary texts based on the principles of anthropocentrism are singled out. It is traced in what context the scholars turned to the anthropological reading of artistic creativity, the author’s “I” and anthropological intentions represented in artistic texts. It is established that the problem of correlation of anthropology and literature, anthropological aspects in literature is already considered in literary-critical and philosophical works of I. Franko, D. Chizhevsky, who considered the author’s origin, biographical component of the artistic process one of the most important positions in the methodology of literary analysis. It is established that an important aspect of reading a literary text is “psychological orientation” (S. Mykhyda) and literary psychoanalysis, which aims to represent the literary text as a form of existence – revelation – of its author. Naturally, when studying literary works through the prism of anthropological intentions, it is necessary to take into account the parallels “author – hero”, “author – reader”, “author – Other”, the peculiarities of their artistic realization. And, of course, research in the field of artistic anthropology requires consideration of the views of anthropology, existentialism, religion, hermeneutics, and others. Emphasis is placed on the need for a holistic and multifaceted understanding of the image of man in the literary text, taking into account the author’s concept of man and artistic techniques of its implementation as a dominant principle represented in anthropological studies of modern literary criticism.