Гастрономічно-історичний репортаж: лінгвостилістичний інструментарій сторітелінгу (на матеріалі тексту В. Шабловського «Кухня терору»)

Abstract

Мета статті – виявити і визначити лінгвостилістичні засоби вираження сторітелінгу, здійснити їхню типологізацію, а також описати ключовий лінгвостилістичний інструментарій а саме у гастрономічно-історичному репортажі «Кухня терору, або як збудувати імперію ножем, ополоником і виделкою» Вітольда Шабловського. У контексті лінгвостилістичних засобів вираження репортажного сторітелінгу – описати домінантні особливості гастрономічно-історичного репортажу, зосередивши увагу на реконструкції подій та героїв минулого, а не на інтерв’ю з респондентами, як це притаманно для, наприклад, новинного репортажу. Виокремити та описати позамовні засоби побудови репортажного сторітелінгу: інтерв’ю з очевидцями подій, подорож до місць, про які йдеться в наративі, звернення до історичних джерел. При формулюванні лінгвостилістичного інструментарію використано типологічний метод, при його інтерпретації – описовий та контекстуальнний. У результаті дослідження виявлений та типологізований лінгвостилістичний інструментарій, що експлікує різні семантичні функції у сторітелінгу гастрономічно-історичного репортажу. На прикладі тексту Вітольда Шабловського інтерпретовано його семантичні функції та обґрунтовано, чому він експлікуються чи у щоденникових записах, чи у прямій мові респондентів інтерв’ю, чи у введених у текст історичних джерелах, чи в авторській мові тощо. Також оприявлено та описано позалінгвальні засоби репортажного сторітелінгу, до яких віднесено свідчення очевидців, інтерв’ю з експертами у конкретних темах, подорож автора до місця подій, фактологічні деталі, щоденникові записи. У їх межах встановлено, якими саме лінгвостилістичними засобами вираження експліковані семантичні функції репортажного сторітелінгу. Підсумовуючи, варто підкреслити, що «Кухню терору» Вітольда Шабловського можна означити як гастрономічно-історичний репортаж, а відтак висновувати, що на текстовому рівні він має ряд типологізованих ознак, які експлікують жанрові вияви. Серед них – пряма мова, метафора, паралелізм, опис процесу готування страви, найменування, номінативні речення, розмовність, побутовість, факт парадоксу, фактологічна деталь, співставлення чисел, еліптичні контекстуальні речення, фактологічний фрейм, принцип контрасту і парадоксу, а також мовчання. The purpose of this article is to identify and define linguistic-stylistic devices used for storytelling, specifically in the gastronomic-historical reportage “The Kitchen of Terror” by Witold Shablowski. We aim totypologize these devices and describe the key linguistic-stylistic toolkit employed.Within the context of linguistic-stylistic expression in reportage storytelling, we focus on dominant features of gastronomic-historical reportage, emphasizing the reconstruction of events and historical figures rather than relying on interviews with respondents, as is common in news reporting. Additionally, we highlight extratextual elements used in constructing reportage storytelling. Our approach involves typological analysis, descriptive interpretation, and contextual examination. Through this research, we identify and typologize the linguistic-stylistic toolkit that serves various semantic functions in gastronomic-historical reportage. Using Witold Shablowski’s text as an example, we interpret their semantic functions and justify why they are employed-whether in diary entries, direct speech from interviewees, historical sources embedded in the text, or the author’s own language. Furthermore, we explore extralinguistic elements of reportage storytelling, including eyewitness accounts, expert interviews on specific topics, the author’s travel to the scene of events, factual details, and diary entries. Within these elements, we establish how specific linguistic-stylistic devices express the semantic functions of reportage storytelling. In summary, “The Kitchen of Terror” by Witold Shablowski can be classified as gastronomic-historical reportage, and at the textual level, it exhibits typologized features that align with the genre. These features include direct speech, metaphors, parallelism, descriptions of cooking processes, naming, nominative sentences, conversational style, everyday language, paradoxical facts, factual details, numerical comparisons, elliptical contextual sentences, factual frames, the principle of contrast and paradox, and even silence.