Лінгвостилістичні маркери психофізичного стану очікування смерті у текстах Олеся Ульяненка

Abstract

У статті укладена типологізація лінгвостилістичних маркерів психофізичного стану суб’єкта, а саме – очікування смерті на матеріалі тексту Олеся Ульяненка «Зимова повість». Візуалізувано кількісно-якісні показники за допомогою інфографіки та інтерпретовано їхню семантичну функцію. Виявлено кількісно та семантично домінантні лінгвостилістичні маркери з погляду семантичної функціональності. Описано два основні типи маркерів: стан очікування смерті і стан спостереження смерті. В обидвох виявлено, де саме переважають лінгвостилістичні маркери – в авторській чи у прямій мові. Методи, які використані у статті: при класифікації лінгвостилістичних маркерів – типологічний, при виявленні семантичних, а подекуди й синтаксичних функцій – описовий, контекстуальний застосовано в інтерпретації одного з підвидів лінгвостилістичних маркерів на позначення стану спостереження смерті, що експлікується синтаксичними вузлами. У результаті дослідження виявлені та типологізовані лінгвостилістичні маркери, що виражають психофізичний стан очікування смерті та стан спостереження смерті. У вигляді діаграм і таблиць представлено їхні кількісні (числові) та якісні (змістові) показники. У змістовому контексті інтерпретовано їхні семантичні та синтаксичні функції. На підставі кількісних показників, доведено, що у процесі опису психофізичного стану суб’єкта – очікування смерті, основною і домінантною семантичною функцією є саме вітаїстична, а не, як видається на перший погляд, танатична. І оприявлюється вона фактично в авторській мові, а не у мовленні лінгвістичних суб’єктів тексту. У той же час психофізичний стан спостереження смерті експлікується через лінгвостилістичні маркери, що функціонують у мовленні лінгвістичного суб’єкта тексту Олеся Ульяненка. Останні мають більш розмаїту чисельну палітру, що виявляється як у тропах, так і в буквальному прозовому семантичному значенні. Укладено доказову базу того факту, що лінгвостилістичні маркери на позначення окреслених психофізичних станів художнього суб’єкта є представлені меншою мірою на лексичному рівні, а здебільшого – на синтаксичному. Це зумовлено контекстуальними семантико-синтаксичними особливостями, які потребують ширшого змістового ландшафту. Лінгвостилістичні маркери у художньому тексті є увиразниками психофізичних станів лінгвістичного суб’єкта, а саме стану очікування смерті. А їхні кількісно-якісні характеристики дозволяють довести семантичні функції на лексичному та синтаксичному рівнях. The article formulates a typology of linguistic stylistic markers of the psychophysical state of the subject, namely the anticipation of death, based on the text of Oles Ulyanenko’s «Winter Tale». Quantitative and qualitative indicators are visualized using infographics and their semantic function is interpreted. Quantitatively and semantically dominant linguistic stylistic markers are identified from the perspective of semantic functionality. Two main types of markers are described: the state of anticipating death and the state of observing death. In both cases, it is determined where linguistic stylistic markers predominate-whether in the author’s language or in direct speech. The methods used in the article include: typological for classifying linguistic stylistic markers, descriptive for identifying semantic and sometimes syntactic functions, and contextual for interpreting one of the subtypes of linguistic stylistic markers denoting the state of observing death, which is explicated by syntactic nodes. As a result of the study, linguistic stylistic markers expressing the psychophysical state of anticipating death and the state of observing death are identified and typologized. Their quantitative (numerical) and qualitative (content) indicators are presented in the form of diagrams and tables. In the content context, their semantic and syntactic functions are interpreted. Based on quantitative indicators, it is proven hat in the process of describing the psychophysical state of the subject-anticipation of death the main and dominant semantic function is vitalistic, rather than, as it might seem at first glance, thanatological. It is actually manifested in the author’s language, not in the speech of the linguistic subjects of the text. At the same time, the psychophysical state of observing death is explicated through linguistic stylistic markers that function in the speech of the linguistic subject of Oles Ulyanenko’s text. The latter have a more diverse numerical palette, which is manifested both in tropes and in literal prose semantic meaning. A factual basis is established that linguistic stylistic markers denoting the outlined psychophysical states of the artistic subject are represented to a lesser extent at the lexical level, and mostly at the syntactic level. This is due to contextual semantic-syntactic features that require a broader content landscape. Linguistic stylistic markers in the artistic text are expressors of the psychophysical states of the linguistic subject, namely the state of anticipating death. Their quantitative and qualitative characteristics allow proving semantic functions at the lexical and syntactic levels.