Правовий статус судді в умовах трансформації судової влади: сучасні виклики

Abstract

Мета. Здійснити комплексний аналіз особливостей правового статусу судді в умовах трансформації судової влади та в контексті сучасних викликів і обґрунтувати рекомендації щодо його удосконалення. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що у процесі трансформації судової влади в Україні особливого значення набуває комплексне переосмислення правового статусу судді як гаранта справедливого правосуддя, захисту прав і свобод громадян та реалізації принципу верховенства права. Дослідження показало, що попри формальну нормативну регламентацію статусу судді, існує низка практичних, інституційних та політико-правових викликів, що ускладнюють його ефективну реалізацію. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що ефективна реформа статусу судді має ґрунтуватися на поєднанні міжнародних стандартів з національною специфікою організації судової влади, що забезпечить реальну (а не формальну) незалежність суддів при одночасному зміцненні їх відповідальності перед суспільством. Системними залишаються проблеми забезпечення реальної незалежності суддів, підвищення ефективності механізмів їхньої відповідальності, а також удосконалення процедур добору, оцінювання та професійного розвитку. Умови реформування вимагають посилення гарантій правового й соціального захисту суддів, водночас забезпечуючи прозорість їх діяльності та підзвітність суспільству. Практична значимість. Результати дослідження свідчать, що реформування правового статусу судді має здійснюватися на основі європейських стандартів, із врахуванням практики ЄСПЛ та рекомендацій міжнародних інституцій. Для цього необхідне гармонійне поєднання законодавчих змін, організаційно-інституційних перетворень і формування високої професійної етики в суддівському корпусі. Purpose. To conduct a comprehensive analysis of the features of the legal status of a judge in the context of the transformation of the judiciary and in the context of modern challenges and to substantiate recommendations for its improvement. Methodology. The methodology includes a comprehensive analysis and generalization of the available scientific and theoretical material and the formulation of relevant conclusions and recommendations. Such methods of scientific knowledge were used during the study: terminological, logical-semantic, functional, systemic-structural, logical-normative. Results. During the research, it was recognized that in the process of the transformation of the judiciary in Ukraine, a comprehensive rethinking of the legal status of a judge as a guarantor of fair justice, protection of the rights and freedoms of citizens and implementation of the principle of the rule of law is of particular importance. The study showed that despite the formal normative regulation of the status of a judge, there are a number of practical, institutional and political-legal challenges that complicate its effective implementation. Originality. During the research, it was found that effective reform of the status of a judge should be based on a combination of international standards with the national specifics of the organization of the judiciary, which will ensure real (rather than formal) independence of judges while simultaneously strengthening their accountability to society. The problems of ensuring real independence of judges, increasing the efficiency of their accountability mechanisms, as well as improving selection, evaluation and professional development procedures remain systemic. The conditions for reform require strengthening guarantees of legal and social protection of judges, while ensuring transparency of their activities and accountability to society. Practical significance. The results of the study indicate that reform of the legal status of a judge should be carried out on the basis of European standards, taking into account the practice of the ECHR and recommendations of international institutions. This requires a harmonious combination of legislative changes, organizational and institutional transformations and the formation of high professional ethics in the judicial corps.