Антикорупційна політика Республіки Польща: інституційна модель та механізми реалізації

Abstract

Мета. Здійснити комплексний аналіз антикорупційної політики Республіки Польща, зокрема інституційної моделі її формування та реалізації, а також визначити ефективність основних механізмів запобігання і протидії корупції з урахуванням європейських стандартів та можливостей використання польського досвіду в процесі вдосконалення антикорупційної політики України. Методика. Методика включає комплексний аналіз та узагальнення наявного науково-теоретичного матеріалу та формулювання відповідних висновків та рекомендацій. Під час дослідження використовувались наступні методи наукового пізнання: термінологічний, логіко-семантичний, функціональний, системно-структурний, логіко-нормативний. Результати. В процесі дослідження визнано, що антикорупційна політика Республіки Польща формувалася під впливом як національних традицій та правових норм, так і міжнародних стандартів, що забезпечило створення багаторівневої інституційної моделі протидії корупції. Ця модель поєднує превентивні, контрольні та каральні механізми, що реалізуються через взаємодію спеціалізованих органів, органів публічної адміністрації та інститутів громадянського суспільства. Наукова новизна. В процесі дослідження встановлено, що необхідно правильно визначити її часові рамки. Національна антикорупційна стратегія – це більше, ніж просто урядовий план дій щодо боротьби з корупцією. Таку мету, як тривале зниження рівня корупції та досягнення бажаної зміни ставлення, неможливо досягти протягом одного урядового терміну. Тому національна антикорупційна стратегія повинна включати перспективу 15-20 років послідовних дій. Як стратегічні, так і оперативні цілі, встановлені у стратегічному документі, матимуть різний ступінь важливості, а їх реалізація буде складною в різному ступені та пов'язана з різним рівнем труднощів. Практична значимість. Результати дослідження можуть бути використані під час розробки положень, висновків та рекомендацій щодо удосконалення законодавчої бази, яка регулює діяльність антикорупційних органів України, для підвищення рівня правозастосовчої практики, а також для подальшого удосконалення системи протидії корупції в контексті сучасних викликів. Objective. To conduct a comprehensive analysis of the anti-corruption policy of the Republic of Poland, in particular the institutional model of its formation and implementation, and to assess the effectiveness of the main mechanisms for preventing and combating corruption, taking into account European standards and the potential for applying the Polish experience in improving Ukraine’s anti-corruption policy. Methodology. The research methodology involves a comprehensive analysis and synthesis of existing scientific and theoretical material, as well as the formulation of relevant conclusions and recommendations. The study employed the following scientific methods: terminological, logical-semantic, functional, system-structural, and logical-normative. Results. The study revealed that Poland’s anti-corruption policy developed under the influence of both national traditions and legal norms, as well as international standards, which ensured the creation of a multi-level institutional model for combating corruption. This model combines preventive, control, and punitive mechanisms implemented through the interaction of specialized bodies, public administration institutions, and civil society organizations. Scientific Novelty. The research establishes the importance of properly defining the time frame for anti- corruption strategies. A national anti-corruption strategy is more than a government action plan; objectives such as the long-term reduction of corruption levels and achieving a desirable change in societal attitudes cannot be accomplished within a single government term. Therefore, a national anti-corruption strategy should encompass a 15–20-year perspective of consistent actions. Strategic and operational goals set forth in the policy document vary in significance, complexity, and the level of difficulty in implementation. Practical significance. The findings of this study can be applied in the development of provisions, conclusions, and recommendations aimed at improving the legislative framework regulating the activities of Ukraine’s anti- corruption bodies, enhancing law enforcement practice, and further improving the national anti-corruption system in the context of contemporary challenges.